Перерахуйте основні прийоми розвитку рухів класичного танцю у станка.

Будь який урок класичного танцю складається з чотирьох частин. Перша – екзерсис у станка, тобто вивчення елементарних рухів, з яких потім складаються найскладніші форми класичного танцю. Екзерсис у станка повинен бути відмінно засвоєний учнями, інакше не можна опанувати точної технікою виконавської майстерності.

Велику помилку допускають ті, хто розглядає екзерсис у станка як щось другорядне, призначене лише для «розігрівання ніг». Екзерсис у станка необхідний не тільки початківцю, але і кваліфікованому танцівнику для постійного зміцнення і вдосконалення основ його виконавської майстерності. Послідовність вивчення всіх рухів класичного танцю пропонує навчальна програма предмета. Але в міру їх засвоєння послідовність ця дещо змінюється і так утримується в подальшому.

У станка і на середині залу послідовність екзерсису може бути приблизно такою:

1. Grand plie.

2. Різні види battement tendu.

3. Rond de jambe par terre.

4. Battement fondu et battements soutenus.

5. Різні види battements frappes.

6. Battement releve lent et battements developpes.

7. Rond de jambe en l'air.

8. Grand battement jete.

9. Petit battement sur le cou-de-pied.

Сюди ж входять різні пози, port de bras, танцювальні кроки, повороти, піруети, поступово ускладнюють послідовність виконання екзерсису, який, звичайно, може змінюватись в залежності від підготовленості учнів і особистого методу викладача. Наприклад, одні викладачі воліють battement developpe біля станка в кінці екзерсису, grand battement jete в середині його; або екзерсис у станка починати з battement tendu, а не з grand plie і т. п. [ Тарасов].

Класичний екзерсис у станка важливий для танцівників, насамперед тим, що виробляє правильну постановку і стійкість корпусу, який за весь екзерсис повинен триматись на опорній нозі з прямою підтягнутою спиною. Як професор А. Я. Ваганова, «правильно поставлений корпус — основа будь-якого па»[ ВагановаА.Я.Основи класичного танцю.С-П.:-2002.-192с.]. «Правильно поставлена спина дає абсолютну свободу руху» [вановський. М. А.Я. Ваганова статті, спогади, матеріали.]. Тому завдання класичного екзерсису біля станка — домогтися належної постановки корпусу та спини.

Класичний екзерсис у станка розвиває і зміцнює також весь суглобо-м’язовий апарат тіла, дає правильну постановку голови, рук і ніг, виробляє точність, свободу, еластичність і координацію рухів. З іншого боку, класичний екзерсис значною мірою допомагає позбутися наявних фізичні вади: сутулості, перекосу плечей, опущення шийного хребця, клишоногості тощо. Разом з тим вправи екзерсису сприяють розвитку сили, витривалості і спритності, і навіть зібраності уваги, тобто якостей, які необхідні драматичному актору [Васильєва Є. Танець.М.:-1968.-248с.].

Щоб екзерсис у станка досяг своєї мети, необхідно домагатися у всіх вправах повної виворотності ніг [Васильєва Є. Танець.М.:-1968.-248с.]. Виворотність — положення ніг, у якому «ступні, розлучені з носками убік, йдуть або за лінією плечей, або рівнобіжні їм, і як наслідок розкрита внутрішня поверхня (сторона) гомілок і стегон», — непорушний канон класичного танцю, основа усієї своєї техніки [Моріц У., Тарасов М.,Чекригин А. Методика класичного тренажу.].

Крім дотримання виворотності слід також, щоб усі вправи екзерсису у станка виконувались в повному масштабі. «Треба, щоб працюючі м'язи повністю напружувалися, інакше ефективність вправ дуже знижується, та м'язи не набувають необхідної міцності» [Моріц У., Тарасов М.,Чекригин А. Методика класичного тренажу. с.17].

Конче важливо, вводити в вправи екзерсису у станка нескладні руху рук, корпусу та голови. Такий екзерсис значно допоможе розвитку свободи і пластичності рук, які у танцювальному мистецтві служать найважливішим засобом зовнішньої виразності. Такі комбіновані вправи вироблятимуть у учнів навички координації рухів різних частин тіла.

Повсякденний досвід показує, що екзерсис у станка може цілком відповідати всім вимогам класичного канону й водночас залишатися механічним, формальним. Тож у вправах класичного екзерсису слід домагатися емоційності, гармонійності і координації рухів, відповідності змісту музики, танцювальності всього виконання [Васильєва Є. Танець.М.:-1968.-248с.с.13].

Тут доречно навести слова одній з учениць Ваганової: «Як і будь-який інший урок класичного танцю, урок Ваганової починався з екзерсису у станка. Першим рухом було рlie (присідання), але й тут, як і в усьому вагановскому екзерсисі, не було нічого механічного. З початку уроку й під кінець його панував танець: й у рухах голови, гнучкості і швидких поворотах корпусу, й у пластиці «співаючих» рук» [Франгопуло М. На уроці А.Я.Вагановой.с.265].

Музичний супровід під час занять має бути органічно пов'язаний з виконуваними вправами, має відповідати характеру і стилю. Рух має бути точно узгоджений з ритмом музики.

Побудова уроку однакова як для першого, так і для наступних класів, з тією лише різницею, що в першому класі рухи виконуються окремо і в найпростіших поєднаннях.

4.Розкрийте зміст праці А. Я. Ваганової «Основи класичного танцю» та визначте його вплив на розвиток балетної педагогіки.

Визначним, найвідомішим у мирі та справді науковим підручником є книга професора А. Я.Вагановой «Основи класичного танцю» (1934 р.). Знаменно визнання великого педагога до третього видання її праці: «Працюючи над своїм методом викладання, намагалася зафіксувати основи науки танцю, свої досягнення, усе те, що дав багаторічний досвід танцівниці і педагога» [Пасютина У. Чарівний світ танцю.М.:-1985.-223с. с. 3].

Вочевидь, що у книзі А. Я.Вагановой узагальнено як, її особистий досвід, так і досягнення її вчителів — X.Йогансона, М.Легата, Преображенського.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Дайте визначення поняттям «елевація» і «балон». Які методи і прийоми використовуються для розвитку елевації і балона в процесі освоєння великих стрибків?	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.