Створення «рухливості» за допомоги управління проектами і програмами

Створення реальної цінності

Тема 11

УПРАВЛІННЯ ПРОГРАМАМИ В БУДІВЕЛЬНІЙ КОМПАНІЇ:

1. Створенння «рухливості» за допомоги управління програми на підприємстві.

2. Структура управління програмами на підприємстві

3. Формування змісту інвестицийно-будівельного проекту

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ (ЗМІНИ): сучасний контекст

1) «незалежні» перетворення стають взаємозалежність (міцні взаєємозв’язки між організаційними ініціативами)

2) основні предмети стурбованості підприємства проти ініціатив, спрямованих на проведення перетворень (управління проектами сприймається як «другорядна» діяльність)

«Рухлива організація» - організація, яка здатна спряувати свої дії та можливості на ті сфери, що потребуть перетворень; може швидко визначити коли необхідні перетворення, описати їх, а при необхідності скласти необхідну програму та своєчасно реалізувати її

Яким чином організація може стати рухливою? Секретом спіху є розуміння необхідних можливостей і часу їх використання. Це можливості, що відображають його основну діяльність (управління поставкамі матеріалів, обладнання і т.ін.; управління технологічними будівельними процесами, виконання функцій «замовника» і т.ін.). Це можливості, які допомогають створювати і реалізовувати конкретні ініціативи, спрямовані на проведення перетворень. Наприклад, прийняття інвестиційних рішень і встановлення пріоритетів, управління програмами, лідерство, управління людськими ресурсами і забезпечення перетворень.

Рухливість організації можна розвивати шляхом ефективного управління програмами на підприємстві.

Ê Трансформація стратегії (політики) в обгрунтовані перетворення;

Ê Керівництво програмами перетворень;

Ê Процеси прийняття рішень;

Ê Розповсюдження і обробка інформації;

Ê Управління проектами і програмами;

Ê Гнучке розподілення ресурсів;

Ê Виявлення ризиків і управління ризиками

Особливий інтерес до впровадження знань з управління інноваційними проектами та програмами було висловлено у Міністерстві фінансів України при розробці та впровадженні програми реформ фінансового сектору України, яка започаткована Президентом України у 2010 році. На сьогодні система знань Р2М використовується в Міністерстві фінансів України в якості стандарту з управління інноваційними проектами та програмами. У 2011 р. видана українська версія "Керівництво з управління інноваційними проектами і програмами організацій" під редакцією Міністра фінансів Федора Ярошенка. Також співавторами наукових праць з Р2М є Премєр-міністр України М.Я.Азаров.

Однією з відмінних рис японських підприємств є специфічна організаційна структура, ядро якої складає менеджмент середньої ланки, що характеризується прагненням до досліджень, командною роботою і відданістю компанії. Розробники Р2М охопили питання стимулювання, необхідності розуміння змін поточного стану підприємств, що є першочерговим при організації знань, а також підняли питання про необхідні практичні здібності, що є основними згідно цієї версії японського стандарту з проектного менеджменту. Р2М також сформував систему побудови нових способів мислення і перетворення ідей, які створюють додану цінність.

Традиційно, під проектним менеджментом розуміють систему мислення, знань, процедур і методів для послідовної реалізації проекту, направленого на отримання доданої цінності за певний період, шляхом формування тимчасової команди для виконання конкретного завдання. Не заперечуючи традиційному визначенню проектного менеджменту, Р2М вперше в світі описує галузь програмного менеджменту в цьому стандарті, оскільки вважає програмний менеджмент є життєво необхідним для вирішення комплексних завдань в сучасних умовах. Стандарт Р2М розроблений, головним чином, для формування програмного бачення і підходів до планування, впровадження і інтеграції програми.

Характерними рисами Р2М є те, що програма повинна включати:

визначення місії (профілізація місії), яка призначена для розширення потенційної цінності програми;
розробку архітектури програми, в якій група проектів, що формують програму, може автономно працювати, будучи інтегровано керованою для найповнішого досягнення запланованої цінності програми;
критерії оцінки досягнення запланованої цінності від реалізації програми;
управління спільнотою як інтелектуальним простором програми.

Стандарт Р2М передбачає здійснення у ході виконання проекту всебічної оцінки продукту, у тому числі і з точки зору його прийнятності для клієнта. За Р2М, управління оцінкою проекту/програми має здійснюватись шляхом реалізації процесів, спрямованих на:

- формування показників оцінки;

- аналіз вимірюваних результатів й визначення показників ефективності структури цінностей.

Також управління оцінкою можна здійснювати у діапазоні: час, конкуренція, ресурси. Група проектів, складових програми, формується на основі сценарію, вибраного за результатами оцінки альтернатив. Проте, інтерфейси між проектами не завжди виявляються визначеними і часто в кожний сценарій включаються одні і ті ж проекти для надання програмі гнучкості (рис..1).

Рис.1 Процес концептуального управління стратегією програми

Основними параметрами, які розташовуються на осях управління стратегією програми, є час, конкуренція (ринок), ресурси, затрати (інвестиції) і соціальні пріоритети.

Вісі оцінки:

- вісь часу.Програма здійснюється протягом довгострокового періоду. Рівень досягнення цінності місії програми оцінюється на даний момент, а при завершенні програми визначається, чи була досягнута її цінність загалом. Вибраний для реалізації сценарій повинен передбачати оцінку впливу на програму змін в оточенні впродовж всього її життєвого циклу. В більшості випадків, інформація, на основі якої проводиться оцінка, старіє швидше, ніж проходить процес оцінювання, тому вибраний для реалізації сценарій повинен орієнтуватися на прогнозуванні інформації.

- вісь конкуренції (ринку).У багатьох сферах існує конкурентне оточення, представлене альтернативними постачальниками продукції і послуг. Конкуренція не обмежується однією сферою діяльності, існує багато конкурентних взаємозв'язків між різними галузями економіки. Як приклад можна привести конкуренцію авіа- і залізничними перевезеннями, звичайними і електронними листами, механічними і електричними пристосуваннями. Тому в процесі створення цінності важливо застосовувати відповідні знання (що стосуються предметної сфери) при взаємодії з конкурентним оточенням і конкурентами.

- вісь ресурсів.Ресурси програми, такі як фонди, організаційні і людські ресурси, технології і кошти виробництва є обмеженими по своїй природі, їх особливістю є те, що вони можуть використовуватись іншими проектами і програмами (які є конкурентами для даної програми). Якщо внутрішніх ресурсів організації не достатньо для виконання програми, потрібно залучати зовнішні ресурси, реалізовувати партнерство з іншими організаціями і проводити додаткові науково-дослідні дослідження.

- вісь затрат (інвестицій).Рівень інвестицій в програму утворює ще одну вісь стратегічного аналізу, на якій окремо виділяється прийнятний граничний рівень інвестицій.

- вісь соціальних систем.Важливо знати систему соціальних пріоритетів країни, в якій здійснюється програма, - законодавство, транспортну і інформаційну інфраструктуру, оскільки відомі випадки провалу зарубіжних операцій в рамках програми через те, що не були враховані місцеві законодавчі норми і практика ведення бізнесу. Будь-яка спроба створення цінності, яка відрізняється від цінності, що переважає в суспільстві, вимагає ретельної перевірки сумісності соціальних норм (рис.3.3).

Рис. 3. Вибір осі оцінки і сценаріїв проекту

В процесі формулювання сценарію, суттєвою для досягнення місії є ідентифікація елементів стратегії і оцінка альтернативних сценаріїв по декількох осях параметрів, таких як час, конкуренція і ресурси. Необхідно вибирати той сценарій, який найбільш відповідає стратегічній спрямованості місії.

Методологія Р2М передбачає створення збалансованої системи показників оцінки цінності продукту проекту, що включає сім елементів («5Е та 2А»):

1. Ефективність(Efficiency).

2. Результативність(Effectiveness) .

3. Освоєний об'єм(Earned value).

4. Дотримання етичних норм (Ethics).

5. Екологічність(Ecology).

6. Надійність(Accountability).

7. Прийнятність (Acceptability).

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Забезпечення якості проекту	\|	Стратегії позиціонування

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.