Забезпечення якості проекту

Управління якістю проекту охоплює усі процеси та дії організації-виконавця, політику щодо якості, цілі та параметри відповідальності в сфері якості. Концептуальна модель управління якістю окреслює п’ять елементів (рис. 5.4):

Рис. 5.4. Управління загальною якістю проекту[10]

1. Якість продукту – це кінцевий результат проекту, що відповідає: специфікації (технічним умовам); призначенню; очікуванням клієнта.

2. Якість процесу управління – дотримання чітких правил, норм, успішних засобів (що були апробовані); винахід нових процесів управління для кожного проекту.

3. Забезпечення якості – це дії, спрямовані на підвищення вірогідності отримання високоякісних продуктів і процесів управління.

4. Контроль якості, відсутність дефектів.

5. Позитивне ставлення усіх зацікавлених сторін проекту – відданість ідеї забезпечення якості існує на всіх рівнях організації.

Система управління якістю проекту складається з певних правил процедур, а також дій з постійного удосконалення процесів, що виконуються (за необхідності), протягом усього проекту[11]. У групі процесів «виконання» управління якістю проекту представлено процесом «Забезпечення якості проекту» – перевірки вимог до якості і результатів вимірювань під час контролю якості для забезпечення використання відповідних стандартів й робочих інструкцій[12]. Загально-інформаційна модель процесу «Забезпечення якості проекту» наведена на рис. 5.5.

Кінцевою інформацією процесу забезпечення якості проекту є оновлені:

- стандарти якості проекту;

Рис. 5.5. Загально-інформаційна модель процесу «Забезпечення якості проекту»[13]

- дії з підвищення ефективності та/або результативності правил, процесів, процедур організації-виконавця;

- елементи плану управління проектом (плани управління якістю, розкладом, вартістю);

- документи проекту (звіти з аудиту якості, плани навчання, документування процесу) тощо.

Для забезпечення якості проекту використовуються наступні методи:

1. Порівняльний аналіз витрат і результатів (цінностей).

2. Вартість якості – сукупна вартість усіх заходів протягом життєвого циклу, спрямованих на підвищення якості, забезпечення відповідності певним вимогам, а також попередження чинників зниження якості, невідповідність вимогам.

3. Аудит якості – структурована, незалежна перевірка, що визначає у якій мірі операції проекту відповідають встановленим вимогам , процесам, процедурам. Мета аудиту: виявлення «слабких місць»/недоліків; поширення кращих практик у подібних проектах організації/ усієї галузі; активні пропозиції для покращення виконання процесів та надання допомоги команді у підвищенні продуктивності; внесення результатів кожного аудиту у «архів знань» організації[14]. Наступні зусилля з корегування будь-яких недоліків повинні зменшити вартість якості та покращити прийом продукту проекту спонсором чи замовником. Аудит якості може виконуватися за розкладом або у вільному режимі, спеціально навченими внутрішніми аудиторами, чи зовнішньою організацією. Аудит якості може підтвердити реалізацію схвалених запитів на зміни, у тому числі корегуючи дії, виправлення дефектів та попереджуючі дії.

4. Аналіз процесів– виконання дій, визначених планом удосконалення процесів, спрямованих на виявлення потреб у покращенні.

Аналіз виконання процесу передбачає вивчення проблем, обмежень та операцій, які не утворюють додаткову вартість операцій. Зокрема, аналіз першопричин – особливий метод аналізу проблем та виявлення глибинних причин, що призводять до їх виникнення, а також розробку попереджуючих дій для вирішення таких проблем[15].

Забезпечення якості продукту вимагає:

1. Чіткої специфіки: точно визначити кінцевий продукт, проміжні результати проекту (контрольні події, які є результатами виконання пакетів робіт; результати робіт, що виконуються на нижчих рівнях організації).

2. Використання прийнятих стандартів. (Стандартні проектні рішення і пакети робіт, що свідчать про минулий досвід компанії, здатні принести бажані результати, що відповідають технічним умовам).

3. Попереднього практичного досвіду. (Чим більший такий практичний досвід, тим досконаліші стандарти і технічні умови).

4. Кваліфікованого персоналу. (Якщо активні учасники проекту мають доступ до інформаційної бази, це робить їх більш здатними до застосування стандартів і дотримання стандартів. Використання якісних ресурсів є актуальним і в матеріальному, і в фінансовому контекстах, проте у такому випадку для оцінки ресурсів використовується принцип «відповідності стандартам»).

5. Неупередженого розгляду проектних рішень. (Для перевірки проектних рішень, які можуть гарантувати певне дотримання вимог клієнтів, залучають контролерів-аудиторів).

6. Контролю за змінами. (Зміни мають здійснюватися із дотриманням вимог специфікації (технічних умов); визначаються ціль кожної зміни, виявляються їх впливи на проектні рішення, оцінюється співвідношення витрат і вигід, для того, щоб здійснювати тільки дійсно необхідні і економічно обґрунтовані зміни).

Для забезпечення якості процесів управління можна застосовувати приблизно той самий контрольний перелік процедур, як і для якості продукту. Важливо, щоб ці процедури входили до службових обов’язків керівників й були зрозумілими. Цей процес можна зробити підконтрольним, якщо створити процедуру для змін процедур і доручити проектним командам розробляти плани якості, зробивши це завдання складовою частиною стартового етапу проекту. Після завершення кожного проекту ці процедури слід проаналізувати, щоб з’ясувати, наскільки добре вони вплинули на даний проект. Отже, якість потребує безперервного покращення, а відповідні процедури мають ґрунтуватись на стандартах якості ISO (табл. 5.1).

Загальне управління якістю (Total Qualiti Management, TQM) спрямовано на вирішення двох фундаментальних операційних завдань:

- на проектування високоякісного продукту або послуги;

- на забезпечення виробництва високоякісного продукту або послуги.

Фундаментальні концепції щодо визначення якості та способів її підвищення сформулювали Ф. Кросбі, У. Е. Демінг і Дж. М. Джуран – так звані «гуру якості» (табл. 5.2). Усі дослідники єдині в тому, що для

Таблиця 5.1

Список методик контролю якості за ISO та IEC

Номер	Назва
ISO 9000-11994	«Стандарти управління якістю та забезпечення якості. Частина 1. Керівництво з вибору і використанню»
ISO 9000-4:1493	Стандарти управління якістю та забезпечення якості. Частина 4. Керівництво з управління програмою надійності»
ISO 9001:1994	«Системи якості. Модель забезпечення якості при проектуванні, виконанні, виробництві, установці та обслуговуванні»
ISO 9004-2:1991	«Управління якістю і елементи систем якості. Частина 2. Керівництво з обслуговування»
ISO 9004-4:1993	«Управління якістю і елементи систем якості. Частина 4. Керівництво з покращення якості»
ISO 10005:1995	«Управління якістю. Керівництво за планами якості»
ISO 10006:1998	«Управління якістю. Керівництво з якості управління - проектом»
ISO 10007:1995	«Керівництво з управління конфігурацією»
ISO 10011:1991	«Керівництво з проведення аудиту систем якості»
ISO 10013:1995	«Керівництво з розробки інструкцій з якості»
ISO 10014:-1	«Керівництво з управління економічним аналізом якості»
ISO/IEC 12207:1995	«Інформаційна технологія. Процеси життєвого циклу програмного забезпечення»
ISO IECGuide2:1996	«Стандартизація ф спорідненні роботи – загальна методологія»
IEC 300-3-3:1995	«Управління надійністю. Частина 3. Керівництво із застосування. Розділ 3. Калькуляція собівартості життєвого циклу». Розділ 9. Аналіз ризиків для технологічних систем».

Таблиця 5.2

Порівняння концепцій управління якістю[16]

Ознаки управління якістю	Ф. Кросбі	Е. Демінг	Дж. Джуран
Поняття якості	Відповідність встановленим вимогам	Передбачувана ступінь однорідності і надійності при низьких витратах і відповідності потребам ринку	Придатність до споживання
Ступінь відповідальності вищого керівництва	Повна відповідальність за якість	Відповідальність за 94% проблем, пов’язаних з якістю	З вини робочих виникає менше 20% проблем якості
Стандарти ефективності і мотивація	Реалізація концепції «нуль дефектів»	Багатовимірна оцінка якості, використання статистичних методів для вимірювання ефективності у всіх сферах; критика концепції «нуль дефектів»	Для досягнення високих результатів слід уникати кампаній
Загальний підхід	Попередження дефектів, а не контроль якості за фактом	Зниження рівня непостійності якості шляхом її безперервного покращення; відмова від тотального контролю якості	Загальний підхід до управління якістю; особлива увага – людському фактору
Структура	14 етапів забезпечення якості	14 принципів управління якістю	10 етапів підвищення якості
Статистичний контроль процесу (SPC)	Відмова від статистично прийнятних рівнів якості (прагнення до 100%-ї якості)	Використання статистичних методів контролю якості	Рекомендує використовувати SPC, але поперед-жає, що це може призвести до виключно інструментально-го підходу
Основа підвищення якості	Процес, а не окрема програма	Неухильне скорочення рівня непостійності якості; відмова від завдань, не забезпечених засобами їх вирішення	Командний підхід з послідовною реалізацією проектів
Групова робота	Групи сприяння якості; поради з питань якості	Участь службовців у прийнятті рішень; усунення бар’єрів між підрозділами	Бригадний підхід і кружки якості
Витрати на підвищення якості	Витрати як наслідок невідповідності вимогам; якість безкоштовно	Не оптимальні; безперервне підвищення якості	Якість не безкоштовно; оптимальні умови відсутні
Закупівля і отримання матеріалів	Державні вимоги; постачальник розглядається як продовження бізнесу; більшість дефектів проникає у виробничу систему з вини постачальників	Перевірка якості – міра запізніла; вибірковий контроль призводить до потрапляння в систему матеріалів з дефектами; необхідно використовувати статистичне діагностування і контрольні карти	Проблеми мають комплексний характер; слід проводити офіційне загальне інспектування
Рейтингова оцінка постачальників	Так, плюс рейтинг покупців; перевірки якості даремні	Ні, критикує більшість рейтингових оцінок	Так, проте необхідно сприяти постачальнику у підвищенні якості

забезпечення найкращої якості необхідна щира зацікавленість у вирішенні цієї проблеми вищого керівництва компанії, орієнтація на клієнтів, активна участь всіх працівників компанії, а також безперервне вдосконалення, засноване на ретельному аналізі процесів.

Вимоги до якості продукції або послуги засновані на рішеннях і діях, пов’язаних з якістю їх проектів, а також на ступені їх відповідності цим проектам. Поняття якість проекту пов’язане із цінністю продукту. Основні вимірювачі якості проектів наведені в таблиці 5.3.

Таблиця 5.3

Основні вимірювачі якості проекту[17]

Критерій	Опис
Продуктивність	Першочергові характеристики продукту або послуги
Особливості продукту або послуги	Додаткові функції, наявність різних удосконалень, супутні елементи
Надійність	Сталість основних характеристик у часі, низька вірогідність відмови
Тривалість використання	Період використання
Доступність обслуговування	Простота сервісного обслуговування
Реакція	Характеристики відносин «людина-людина» (швидкість, рівень ввічливості, компетентність)
Естетичні якості	Сприйняття якості (сенсорні характеристики: звучання, зовнішній вигляд, смак і т. ін.)
Репутація	Основні характеристики продукції або послуги у минулому та інші нематеріальні показники

Терміном відповідність якості (conformance quality) позначається ступінь забезпечення вимог, що передбачаються проектом продукту або послуги. Досягнення відповідності якості проектному рівню ґрунтується на щоденному контролі. Для будь-якого виробника (або сервісної компанії) має бути очевидним те, що продукцію або послугу можна скорегувати, але при цьому вона буде мати низький ступінь відповідності якості, і навпаки.

Витрати на забезпечення якості[18]поділяють на ті, які:

- пов’язані з досягненням 100%-го рівня якості;

- дорівнюють різниці між припустимими витратами на досягнення заданого рівні якості та фактичними поточними витратами. (так, за твердженням Ф. Кросбі, припустимі витрати на реалізацію програми управління якістю не мають перевищувати 2,5%).

Аналіз витрат на забезпечення якості ґрунтується на трьох припущеннях:

- будь-який дефект має конкретну причину;

- заходи з попередженні дефекту – дешевші, ніж виправлення браку;

- визначені параметри можна виміряти.

Виокремлюють такі витрати на забезпечення якості:

1. Витрати тестування: витрати на перевірку якості, тестування і виконання інших завдань, покликаних забезпечити придатність продукції або процесу.

2. Витрати на попередження дефектів: сума усіх витрат на виявлення причин дефектів, проведення заходів із усунення цих причин, підвищення кваліфікації персоналу, перепроектування продукту або системи, придбання нового обладнання/модернізацію існуючого.

3. Витрати внутрішнього походження: витрати через надмірні виробничі відходи, витрати на виправлення дефектів, на ремонт.

4. Витрати зовнішнього походження: на виправлення дефектів, що виникли через зовнішні джерела (заміна користувачем комплектуючих з гарантією, втрата репутації, урегулювання скарг і ремонт продукції).

В табл. 5.4 наведений приклад звіту про різні категорії витрат.

Таблиця 5.4

Звіт про витрати на забезпечення якості

Витрати в поточному місяці (тис. грн.) Відсоток від загальних витрат на забезпечення якості

Витрати на запобігання браку Підвищення кваліфікації персоналу Консультації із питань надійності Випуск експериментальних партій Системні розробки Загальні витрати на запобігання браку 25 1,3 6,5 3,3 5,2 16,3

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ключові елементи концепції кайдзен	\|	Створення «рухливості» за допомоги управління проектами і програмами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.