• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Наслідки невиконання зобов’язань.

Римське приватне право встановлювало однакові наслідки (санкції) невиконання або неналежного виконання зобов’язання. В обох випадках або наступала відповідальність боржника, або він звільнявся від відпові­дальності.

Відповідальність наступала у випадку поєд­нання двох умов - вини боржника та наявності шкоди інтересам кредитора. За відсутності, принаймні однієї з умов, відповідальність не наступала.

Під виноюрозумілося недотримання поведінки, яка вимагається нормами права.

Юрист Павел стверджував: «Якщо особа дотримувалася усього, що вимагається ..., то вина відсутня».

Римські юристи розрізняли дві форми вини:

а) умисел (dolus), коли особа усвідомлює результа­ти своєї поведінки і бажає їх настання (боржник узяв у позичку чужий плуг і продав його третій особі);

б) необережність (culpa), коли особа не передбачує мож­ливі наслідки своєї поведінки, хоча мала б їх завбачити.

Необереж­ність була двох ступенів: груба (culpa lata) та легка (culpa levis).

Груба вина проявлялася у тому випад­ку, якщо боржник не виявляв тієї завбачливості, яку, як правило, виявляють звичайні люди (плуг на ніч у полі залишають тільки найбільш недбайливі і ледачі).

Лег­ка вина – боржник не виявив тієї завбачливості, яку повинен виявляти добрий турботливий господар. Інколи, при визначенні сту­пеня необережності користувалися поняттям culpa in concreto, тобто порівнювали, наскільки дбайливо бо­ржник ставився до позиченої речі та до своєї власності:

За умисел і за грубу вину боржник ніс однакову відповідальність в усіх без винятку випадках.

Під наявністю шкоди розумілося те, що неправомір­на поведінка боржника завдала майнової шкоди креди­тору і він поніс певні збитки.

Поняття збитків включало у себе дві їх категорії: damnum emergens – т. зв. позитивний збиток, та lucrum cesans – упущену вигоду.

Під позитивним збитком розумілося усяке зменшення наявного майна.

Під упущеною вигодою – недоотримання очікуваного прибутку.

Наприклад, продавець вина під час сатурналіїв не мав клієнтів, бо його слуга випустив вино з бочок, або поставник привіз за­мовлене і оплачене вино на тиждень пізніше, або вино виявилося прокислим тощо.

Ступінь вини боржника тут значення не має – він служить лише для визначення на­стання відповідальності чи звільнення від відповідаль­ності слуги або поставника.

Боржник звільнявся від відповідальності у разі, якщо свого зобов'язання він не зміг виконати внаслідок дії випадку (casus) або неподоланної сили (vis maior).

Під casus розумілася загибель речі чи інша неможливість виконати зобов'язання – без вини боржника. Діяло пра­вило Casus a nullo praestare – за випадок ніхто не відповідає.

Читайте також:

1. F) Наслідки демографічного вибуху.
2. Адміністративний арешт активів та його наслідки
3. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства як методична основа діагностики його спроможності протидіяти кризовим явищам та ліквідувати їх наслідки
4. Антична колонізація Північного Причорноморья та її наслідки.
5. Аншлюс Австрії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики західних держав щодо умиротворення агресора
6. Банкрутство підприємства: причини, наслідки, процедура.
7. Банкрутство підприємства: причини, оцінка ймовірності настання та наслідки
8. Безробіття і зайнятість населення: причини, види та наслідки
9. Безробіття, його види і наслідки.
10. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
11. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
12. Види недійсних правочинів та їх правові наслідки

Переглядів: 1670