• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основи теорії держави і права

План

1. Основи теорії держави

1.1. Поняття держави і державної влади

1.2. Державна влада

1.3. Форма держави

1.4. Функції держави

1.5. Механізм держави

2. Основи теорії права

2.1. Поняття права та інших соціальних норм

2.2. Принципи права

2.3. Функції права

2.4. Джерела права

2.5. Норми права

2.6. Нормативно-правові акти

2.7. Система права і система законодавства

2.8. Правові відносини

1. Основи теорії держави

1.1. Поняття держави

Держава – це особлива організація політичної влади соціально-неоднорідного суспільства, яка поширює свій вплив на всю територію і населення, володіє спеціальним апаратом управління, видає загальнообов’язкові правила поведінки та має суверенітет.

Основні ознаки держави:

1) Держава – єдина територіальна організація в масштабі всієї країни. Її влада поширюється на всю територію і населення.

2) Держава – організація політичної публічної влади, що виражається, з одного боку, в тому, що це – влада, яка стоїть над суспільством, а, з іншого, в тому, що це – влада, яка репрезентує все суспільство, виступаючи як особливий орган управління.

3) Держава – особлива організація політичної влади, яка володіє спеціальним апаратом управління суспільством (механізм держави).

4) Держава має суверенітет, тобто політико-правову властивість державної влади, яка виражається у верховенстві, незалежності, єдності та можливості скасування і визнання нікчемним будь-якого незаконного прояву будь-якої іншої влади. Внутрішній суверенітет – це здатність здійснювати функції всередині країни. Зовнішній – незалежність у відносинах на міжнародній арені.

5) Тільки держава може видавати загальнообов’язкові, формально-визначені правила поведінки – правові норми.

Сутність сучасної держави: держава, з одного боку, стимулює та охороняє ту власність, яка органічно включається в загальну економічну систему, і, природно, забезпечує матеріальний розвиток суспільства. А з іншого боку, держава виступає як засіб соціального компромісу, покликаного керувати суспільством, долаючи соціальні суперечності.

Мета держави на сучасному етапі: розвиток людини, забезпечення умов її розвитку, прав і свобод.

1.2. Державна влада

Державна влада – різновид політичної влади, що здійснюється тільки державою і характеризується суверенністю, універсальністю і можливістю владно-примусового впливу на поведінку всіх людей і організацій у країні, забезпеченого державно-правовими методами.

Основні особливості державної влади:

1. Має вольовий характер.

2. Проголошується від імені держави.

3. Має юридичне закріплення.

4. Забезпечується примусовою силою держави.

Політична влада – реальна здатність певного класу, групи чи індивіда проводити свою волю, визначену об’єктивними потребами та інтересами.

Особливості політичної влади:

1. Виражає інтереси певної соціальної групи чи класу.

2. Характеризується наявністю певного інтересу.

3. Обов’язково підтримується певною соціальною групою.

4. Їй притаманна наявність органів чи організацій, що забезпечують можливість реалізації влади.

5. Має можливість надавати інтересові загальнообов’язкового характеру.

Політична влада – більш широке явище, аніж державна влада, оскільки політична влада здійснюється не лише державою, але й іншими суб’єктами політичної системи. Політична влада здійснюється через державу, а державна влада – основне ядро політичної влади.

1.3. Форма держави

Форма держави – спосіб функціонування та здійснення державної влади.

Форма держави складається з форми правління, форми територіального устрою та політичного режиму.

Форма правління – це спосіб організації найвищої державної влади, структура найвищих органів державної влади, порядок їхнього утворення та розподілу компетенції між ними.

За формою правління держави бувають монархіями і республіками.

Монархія – така форма правління, за якої верховна державна влада здійснюється одноособово і, як правило, успадковується.

Види монархій – абсолютна, конституційна та дуалістична.

Республіка – така форма правління, коли верховна державна влада здійснюється виборним органом, що обирається населенням на певний термін.

Види республік – президентська, парламентська, мішана.

Форма територіального устрою – національна та адміністративно-територіальна будова держави, що розкриває характер взаємовідносин між її основними частинами, центральними і місцевими органами державної влади.

За формою територіального устрою держави бувають унітарними, федераціями та конфедераціями.

Унітарна держава – єдине, цілісне державне утворення, що складається з адміністративно-територіальних одиниць, які підпорядковуються центральним органам влади й ознак суверенітету не мають.

Бувають централізованими і децентралізованими.

Федерація – добровільне об’єднання декількох раніше самостійних територіальних утворень в одне союзне.

За принципом побудови поділяються на національні, утворення яких обумовлено багатонаціональним складом населення, і територіальні.

Конфедерація – тимчасовий юридичний союз суверенних держав, створений для здійснення їхніх спільних інтересів.

Державний режим – сукупність способів і методів здійснення державної влади.

За державним режимом держави поділяються на демократичні й антидемократичні (тоталітарні, авторитарні, расистські, фашистські, комуністичні, бюрократичні).

1.4. Функції держави

Функції держави – основні напрями її діяльності, в яких виражається сутність та соціальне призначення державного управління суспільством.

Основні ознаки функцій держави:

1) Зміст кожної складається з сукупності однорідних аспектів державної діяльності.

2) Функції держави охоплюють її дії в цілому.

3) Мають комплексний, збірний характер.

4) Відрізняються від видів державної діяльності.

Види функцій: внутрішні й зовнішні; постійні та тимчасові.

Внутрішні функції держави – основні напрями діяльності держави з управління внутрішнім життям суспільства.

Основні внутрішні функції: економічна, соціальна, функція фінансового контролю, охорона правопорядку, екологічна.

Зовнішні функції - основні напрями діяльності держави на міжнародній арені.

Основні зовнішні функції: взаємовигідна співпраця з усіма державами світової спільноти; оборона країни ззовні.

1.5. Механізм держави

Механізм держави – система організацій, за допомогою якої здійснюються функції держави.

Структура механізму держави: апарат держави; державні підприємства; державні установи.

Державний апарат - система органів, за допомогою якої здійснюється державне управління суспільством та захист його інтересів (приклад – Верховна Рада України, Запорізька обласна державна адміністрація).

Державні підприємства – організації, які здійснюють функції держави у сфері виробничої діяльності (Державне підприємство "Радіоприлад").

Державні установи – організації, які здійснюють функції держави, пов’язані з нематеріальними цінностями (ЗНУ, Запорізька обласна клінічна лікарня).

Структура державного апарату – органи законодавчої влади, органи виконавчої влади, органи судової влади, контрольно-наглядові органи.

Державний орган – складова частина апарату держави, що має відповідно до закону власну структуру, чітко визначені повноваження з управління конкретною сферою суспільного життя і органічно взаємодіє з іншими частинами державного апарату.

Читайте також:

1. A) правові і процесуальні основи судово-медичної експертизи
2. IV-й період Римської держави ( ІІІ – V ст. н. е. ) – пізня Римська імперія
3. IV. Обов'язки і права керівника та заступника керівника подорожі
4. R – розрахунковий опір грунту основи, це такий тиск, при якому глибина зон пластичних деформацій (t) рівна 1/4b.
5. А .Маршалл - основоположник неокласичної теорії.
6. А/. Фізичні особи як суб’єкти цивільного права.
7. Автомобільний пасажирський транспорт – важлива складова єдиної транспортної системи держави
8. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
9. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
10. Аграрна реформа 1861 р. Скасування кріпостного права в надніпрянській Україны.
11. Аграрне право як галузь права, його історичні витоки та особливості.
12. Адміністративне право як галузь права

Переглядів: 764