МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||||
І лише одиниці – виграють.Мірою, то ніхто б не постраждав, але це Якби всі ціни і доходи зростали однаковою Неочікуване зростання середнього рівня цін призводить до перерозподілу доходів серед членів суспільства та до невизначеності, яка впливає на економічні рішення. З цих причин необхідне ефективне регулювання інфляції. Навіть очікувана інфляція несе збитки особам з фіксованими доходами. Інфляція і безробіття. зростання не однакове. Багато хто втрачає, Ірвінг Фішер (1867 – 1947 рр.) Ідеальною для грошового обігу є ситуація, коли кількість грошей відповідає потребам суспільства в них, отже, коли грошей не більше і не менше, ніж потрібно для нормальної торгівлі при рівні цін, що склався, та певній швидкості обігу грошової одиниці. Але в реальному житті так буває нечасто. Найбільш типовий випадок – паперових грошей набагато більше, ніж реальна потреба в них. Тоді зростає середній рівень цін, купівельна спроможність грошової одиниці падає, вона знецінюється. Маємо інфляцію. Зворотній процес носить назву дефляція і характеризується зниженням середнього рівня цін та зростанням купівельної спроможності грошової одиниці. Отже, інфляція – це процес зростання середнього рівня цін, що веде до падіння купівельної спроможності грошей. Не можна вважати інфляцією будь-яке зростання ціни. Якщо, наприклад, ціна на ті чи інші товари час від часу підвищується – це ще не інфляція. Адже таке підвищення ціни може бути викликане, наприклад, поліпшенням якості товару. Інфляція має місце тоді, коли підвищується загальний рівень цін, що призводить до знецінення грошей. Отже, інфляція – це підвищення середнього рівня цін. Але це не означає, що зростають обов’язково всі ціни. Навіть при досить швидкому зростанні інфляції ціни на одні товари значно підскакують, ціни на інші товари зростають більш помірними темпами, а ціни на треті товари зовсім не піднімаються. Таким чином, ані інфляція, ані дефляція не означають, що всі ціни рухаються в одному напрямку або змінюються в однаковій пропорції. Між інфляцією та кількістю грошей в обігу існує суттєвий зв’язок. В господарстві, заснованому на натуральному обміні (тобто де обмін відбувається без використання грошей), одночасне підвищення всіх цін було б логічно неможливим. Інфляції просто не могло б бути при відсутності грошей. Показник темпу інфляції характеризує не темп росту загального рівня цін, а темп приросту загального рівня цін. Так зване «правило величини 70» дає можливість кількісно виміряти інфляцію. Воно дозволяє швидко підрахувати кількість років, необхідних для подвоєння рівня цін. Для цього потрібно поділити число 70 на щорічний рівень інфляції:
Наприклад, при щорічному рівні інфляції 3% рівень цін подвоїться приблизно через 70:3=23 роки. При 8% - ній інфляції - рівень цін подвоїться приблизно через 70:8=9 років. При інфляції в 12% - рівень цін подвоїться приблизно через 70:12=6 років. І так далі. «Правило величини 70» використовується і тоді, коли, наприклад, треба визначити, скільки часу потрібно, щоб ВНП зріс вдвічі. В залежності від темпів зростання середнього рівня цін розрізняють декілька видів інфляції : повзуча, галопуюча, гіперінфляція. Якщо повзуча(до 5% на рік) інфляція має навіть позитивний вплив на економіку, оскільки примушує підприємців не складати отриманий прибуток “в шухляду”, бо він знеціниться, а вкладати його у розширення власного виробництва і, таким чином, створювати нові робочі місця і збільшувати обсяг виробництва, то вже галопуюча інфляція (ціни зростають швидко – на 10 – 100% щорічно) свідчить про серйозні проблеми економічного розвитку країни. На стадії галопуючої інфляції відбувається спад виробництва та скорочення товарообороту, втрачається стимул до інвестицій, стримується процес суспільного нагромадження, поширюється відлив капіталу з виробничої сфери у сферу обігу, тобто йде розбалансування економічної рівноваги. Гіперінфляція(ціни зростають астрономічно – на 1 – 2% щодня або сягають 1000% і більше на рік) для економіки майже те саме, що СНІД для людини - її найголовнішими руйнівними наслідками є швидке зубожіння населення, зростання безробіття, знищення механізму нагромадження грошей та їх вкладення в розвиток виробництва. Порівняння гіперінфляції зі СНІДом не випадкове. Адже СНІД сам по собі не вбиває людину, але робить її беззахисною перед іншими хворобами, бо руйнує найважливішу систему організму - імунну. Так і гіперінфляція не знищує економіку сама по собі. Країна певний час може жити в умовах гіперінфляції. Але інфляція руйнує найважливіший механізм, що забезпечує нормальний економічний розвиток в майбутньому, а саме - механізм нагромадження грошей та їх вкладання у розвиток виробництва, бо при інфляції вигідно бути боржником, але невигідно накопичувати гроші і надавати їх в кредит. Найчастіше гіперінфляція починається, коли держава друкує гроші для покриття своїх видатків. В цей час населення не довіряє ніяким заявам Центрального банку про стабілізацію цін. Щоб знизився очікуваний темп інфляції, люди повинні бути переконані в тому, що Центральний банк дійсно припинить друкувати гроші в тому самому обсязі. Тому закінчення гіперінфляції пов’язано, як правило, з реформами бюджетної сфери - скороченням державних видатків та збільшенням податкових надходжень. Таким чином, хоча інфляція і є явищем грошової сфери, але закінчення гіперінфляції часто пов’язане з подіями в сфері бюджетного регулювання. Інфляція може мати не тільки відкритий, явний, але й прихований характер. Так, наприклад, в умовах командної економіки, коли держава активно втручається в процеси ціноутворення, ціни формально можуть не зростати, але це ще не означає, що в економіці все гаразд і інфляції не існує. Насправді має місце так звана придушена або прихована інфляція, яка стрімко набирає руйнівної сили, як тільки держава послаблює жорстоке регулювання цін. Для того, щоб зрозуміти, як розраховуються рівень та темп інфляції, доцільно розв’язати задачу 1. Читайте також:
|
|||||||||||||
|