Доходу, його форми.

Суть і джерела виробництва національного

Елвін Хансен

Які порушують циклічні коливання.

Сучасний аналіз виявляє, що доки

ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ. ФІНАНСОВА СИСТЕМА.

НАЦІОНАЛЬНОГО ДОХОДУ.

ТЕМА8: ВИРОБНИЦТВО, РОЗПДІЛ І ВИКОРИСТАННЯ

Р = ---- 100%

Власник погоджується продати свою ділянку за таку суму, яка, будучи покладеною до банку, принесе йому річний дохід у вигляді процента не нижчого від того, який він одержував би у формі ренти.

Фактично ціна землі може коливатися не тільки від маси ренти і норми позичкового відсотка, а і від вартості освоєння і поліпшення землі, співвідношення попиту і пропозиції на продукцію сільського господарства, напрямків економічної політики щодо державного регулювання аграрного сектору економіки.

Пропозиція землі залежить від багатьох факторів, які сумарно можна звести до двох: якість або родючість землі та місце знаходження ділянки.

Формування в Україні повноцінного ринку земельних ресурсів зумовлює потребу якнайшвидшої реальної грошової оцінки кожної земельної ділянки.

економіка залишається динамічною…

доти будуть діяти могутні сили,

Після вивчення цієї теми,Ви зрозумієте, що економіка розвивається циклічно, усвідомити, що держава використовує різні методи для регулювання економіки з метою нейтралізації занепадів та стимулювання економічного розвитку; зрозумієте, що фіскальна (податково-бюджетна політика) – один з найважливіших державних інструментів відновлення порушень макроекономічної рівноваги, а роль держави в економіці найбільш повно реалізується в оподаткуванні та здійсненні державних витрат. Як майбутні платники податків, Ви зрозумієте їхню сутність, види та функції. Ви набудете навичок аналізу зв’язку дефіциту держбюджету з іншими соціально-економічними проблемами та оцінювання ефективності дій уряду по подоланню дефіциту держбюджету та скороченню державного боргу.

Основні поняття: Економічне зростання: екстенсивне і інтенсивне; інвестиції, заощадження, циклічність; фази економічного циклу: рецесія (спад), депресія, пожвавлення, піднесення (бум). Податки. Функції податків. Прямі та непрямі податки. Прогресивні, пропорційні та регресивні податки. Державний бюджет. Дефіцит бюджету. Державний борг. Фіскальна політика та її інструменти.

Ключові питання:

1. Суть і джерела виробництва національного доходу, його форми.

2. Розподіл, перерозподіл і використання національного доходу.

3. Економічне зростання.

4. Фінансова система.

Національний дохід суспільства виступає одним з найважливіших показників функціонування економіки як єдиного цілого. Поряд із сукупним суспільним продуктом та валовим національним продуктом він відіграє важливу роль у макроекономічному аналізі. Це пов`язано з тим, що саме у національному доході відбиваються найважливіші соціально-економічні явища, суперечності та процеси, пов`язані з рухом суспільного багатства, а також результати та структура суспільного відтворення за певний час. Рух національного доходу послідовно охоплює всі фази суспільного відтворення: виробництво, обмін, розподіл і споживання.

Першою в історії економічної науки спробою аналізу доходів капіталістичного суспільства та їх розподілу став складений у 1664р. англійським економістом У. Петті баланс доходів та видатків населення Англії. Але при цьому науковець виходив не з умов виробництва, а з розподілу його продукції. У. Петті розглядав національний дохід як суму доходів, одержаних населенням від землі, капіталів, будинків за рахунок трудових зусиль.

Другу спробу обчислення балансу доходів і видатків населення Англії здійснив у 1688 р. Г. Кінг. Проте, як і У. Петті, він не бачив різниці між доходами учасників матеріального виробництва та зайнятих у невиробничій сфері. Тому за Г. Кінгом творцями національного доходу виступали групи та верстви суспільства, які одержували більші доходи. Але Г. Кінг, на відміну від У. Петті, обчислив не лише сальдо доходів і видатків населення, а й обсяг нагромадження.

Свій внесок у теорію національного доходу зробили й фізіократи. Так, в "економічних таблицях” Ф. Кене (1758 р.) уперше було відображено рух сукупного суспільного продукту одночасно у вартісній та натурально-речовій формах. Але оскільки фізіократи помилково вважали єдиною продуктивною галуззю сільське господарство, вони не зуміли розв`язати проблему суспільного відтворення у цілому.

Класики буржуазної політекономії А. Сміт і Д. Рікардо не бачили відмінностей між виробничим та особистим споживанням, а тому вважали, що вартість сукупного суспільного продукту зводиться до доходів і не виключає перенесену на продукт вартість спожитих засобів виробництва. На аналогічних позиціях стояв швейцарський економіст Сісмонді, який ототожнював річний сукупний суспільний продукт і національний дохід.

У світовій економічній теорії класичного та посткласичного періоду чітко простежуються два основні методологічні підходи до аналізу національного доходу: об`єктивістсько-класичний, до якого належить і марксистський, та суб`єктивістський, який включає пострікардіанські та сучасні економічні школи.

Засновники об`єктивістського напряму класичної політичної економії поділяли вихідний принцип — матеріальну суть національного доходу. Вони вважали, що останній може бути лише потоком нових товарів і послуг, вироблених у суспільстві протягом певного часу. Цю точку зору поділяли А. Сміт і Д. Рікардо. На аналогічних позиціях стояв і К, Маркс, який істотно поглибив концепцію чистого доходу Рікардо.

За суб`єктивістською методологією суспільне відтворення трактується як виробництво корисності, а послуги як такі, що беруть участь у створенні національного доходу, а тому впливають на його розмір. Так, за визначенням А. Маршала, матеріальні та нематеріальні блага, у тому числі різні послуги, які виробляються працею та капіталом країни, становлять національний дохід.

Проте, згідно з цим підходом,

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ціна землі.	\|	Національний дохід розглядається як вартість новостворених лише у сфері матеріального виробництва товарів і послуг.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.