• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Семінар. Роль викладача на семінарському занятті, його функції.

Лекції №5

1.Поняття.

2.Мета.

3.Види семінарських занять.

4.Форми проведення.

Семінар (від лат. seminarium - рассадник) призначений для поглибленого вивчення тієї чи іншої дисципліни та оволодіння її методологією. Мета: забезпечення студентам можливості оволодіти умінням, реалізовувати отримані на лекції теоретичні знання у межах обраної спеціалізації.

3 типи семінарських занять:

- просемінар;

- власне семінар;

- спеціальний семінар.

Просемінар готує студентів першого курсу до семінару.

Власне семінар вирішує складнощі навчального завдання та виховні задачі. На семінарському занятті доцільно обговорювати важкі для розуміння і засвоєння питання або вузлові теми курсу, засвоєння яких визначає якість професійної підготовки.

Форми проведення:

1) розгорнута бесіда за повідомленим планом;

2) невеличкі доповіді студентів з теми семінару з наступним обговоренням;

3) повідомлення студентів схеми;

4) заслуховування рефератів (недолік: ймовірна пасивність частини учасників);

5) семінар у вигляді круглого столу (позитивна сторона: близькість до реальних умов сучасного професійного спілкування).

Семінар-дискусія – теоретичні і практичні проблеми курсу обговорюються і розв’язуються методом діалогічного спілкування.

Переваги: студенти вчаться виражати свої думки, відстоювати погляди, аргументовано спростовувати хибну позицію.

Спецсемінар – формує дослідницький підхід до навчального матеріалу стосовно окремих проблем науки. Спецсемінар, яким керує авторитетний фахівець набуває змісту наукової школи.

Переваги: це форма роботи привчає студентів до колективного мислення і творчості, розкриває для них перспективи і можливості в участі дослідження наукових проблем.

Функції викладача:

1) надання допомоги студентам при підготовці семінару (план, література);

2) розвиток навичок роботи з текстом;

3) рішення стандартних та нестандартних завдань;

4) вибір методів навчання у відповідності освітнім цілям і досвіду студентів;

5) аналіз та оцінювання відповідей студентів;

6) створення дружної та творчої атмосфери.

Тренінг – це:

– процес, у центрі якого є проблема та її розуміння учасниками групи, а не компетентність ведучого щодо зазначеної проблеми.

- процес, під час якого група вступає у взаємодію;

- можливість у безпечних, з одного боку, трохи штучних, а з іншого – наближених до реальності умовах взаємодії з іншими людьми досягти бажаних змін.

Задачі:

- засвоєння концепції комунікативної компетентності у партнерській взаємодії;

- дослідження драм людського спілкування;

- відпрацьовування навиків проходження етапів ведення ділової бесіди.

Цілі: підвищення ефективності взаємодії з діловими партнерами.

Структура:

1. Розминка (найкраще тематична).

2. Діагностика проблеми у ході виконання чи вправи невеликої гри.

3. Теоретичний «шматок»: уведення понять, правил, технологій.

4. Відпрацювання навичок у серії вправ.

5. Узагальнення отриманих навичок у «великій» рольовій грі.

6. Рефлексія (обмін почуттями, аналіз того, що відбувається, відповіді на питання ведучого).

7. Міжособистісна підтримка, зворотній зв'язок.

Тренінг – метод активного навчання, спрямований на розвиток знань, вмінь та навичок та соціальних настанов.

Тренінг – діяльність, метою якої є формування знань, умінь, навичок, що потрібні у певних професіях, або для виконання функцій у будь-якій сфері економічної активності.

Види тренінгів (з огляду їх функціональної спрямованості):

1) занурення;

2) креативності;

3) вступ;

4) сензетивності;

5) спілкування;

6) побудову колективу;

7) соціально-психологічний тренінг.

Дві групи тренінгів:

1) за формою професійної діяльності фахівців;

2) за формою професійного спілкування.

Навчальний тренінг – запланований процес модифікації знань, поведінкових навичок студента через набуття професійного досвіду, щоб досягти ефективного виконання у певному виді діяльності.

Семінар-тренінг – групова форма навчання, яка дозволяє за короткий проміжок часу отримати нові знання, вміння та навички, а також вдосконалити вже отримані.

Структура семінару-тренінгу:

1) вступ, виявлення очікувань студентів;

2) характеристика суті проблеми;

3) постановка завдань;

4) виконання завдань;

5) презентація;

6) імітація;

7) обговорення підсумків.

Методи тренінгів:

- ігрові, ділові та рольові ігри;

- case-studies;

- групова дискусія;

- мозковий штурм;

- відео-аналіз;

- модерація.

Цілі тренінгів:

- залучення до обговорення; ініціалізація роздумів; зміна думок;

- «струс» команди;

- команди утворення;

- розширення репертуару моделей поведінки;

- придбання та вдосконалення навичок та вмінь з конкретних напрямів;

- розвага, відпочинок, релаксація.

Цілі навчального семінару-тренінгу:

1) передача знань;

2) розвиток вмінь і навичок;

3) вдосконалення навичок спілкування;

4) виховання особистого ставлення до майстерності педагога.

Елементи професійно-педагогічного тренінгу:

- педагогічний задум;

- банк професійно-орієнтованих ситуацій;

- предмет тренінгу;

- ролі й функціональні обов’язки учасників;

- система оцінок у тренінгу.

Читайте також:

1. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
2. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
3. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
4. Бульові функції.
5. Вартість робочої сили. Заробітна плата, її форми і функції.
6. Види речень в ділових паперах та їх стилістичні функції.
7. Види речень в ділових паперах та їх стилістичні функції.
8. Вказівники на функції. Масиви вказівників на функції
9. Готовність викладача до педагогічної діяльності
10. Границя функції. Означення границі функції за Гейне й за Коші.
11. Гроші, їх функції.
12. Державне регулювання економіки: поняття, необхідність, функції. Об’єкти та суб’єкти ДРЕ

Переглядів: 1473