Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема 2. Бібліотечно-бібліографічне обслуговування користувачів в шкільній бібліотеці.

Бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів шкільної бібліотеки.

Поняття „бібліотечно-інформаційне обслуговування”, його основні функції та принципи. Основні групи користувачів шкільної бібліотеки, методи їх вивчення: загальнонаукові та спеціальні бібліотечні методи. Спостереження, експеримент, опитування, контент-аналіз як загальнонаукові методи вивчення читачів. Аналіз читацьких формулярів, аналіз матеріалів бібліотечної статистики, аналіз книжкових формулярів, аналіз матеріалів довідково-бібліографічної роботи, аналіз „відмов”, аналіз листків читацьких вимог як спеціальні бібліотечні методи. Типологія читачів шкільної бібліотеки.

Бібліографічне обслуговування користувачів шкільної бібліотеки.

Довідково-бібліографічне обслуговування користувачів. Довідка, відмова та консультація як відповіді на запит користувача. Види довідок. Бібліографічне інформування користувачів шкільної бібліотеки. Масове, групове та індивідуальне інформування.

Віртуальне (електронне) бібліотечне обслуговування.

Електронне бібліотечне обслуговування як сучасна форма організації доступу до ресурсів у бібліотечній діяльності. Поняття „інформаційний ресурс”, „електронний документ”, „електронний інформаційний ресурс”. Поняття про віртуальні довідкові служби.

Бібліотечно-інформаційне обслуговування — це процес надання користувачам бібліотечно-інформаційних продуктів та послуг. Метою бібліотечно-інформаційної діяльності виступає збір, обробка, зберігання певних видів документів (інших інформаційних об'єктів, включаючи електронні) і задоволення на їх основі інформаційних потреб користувачів.

Основними напрямками роботи ШБ в межах БІО є:

1. діагностування інформаційних потреб учнів та вчителів; оптимізація довідково-бібліографічного забезпечення потреб та запитів користувачів;

2. тісна співпраця з педагогічним колективом та батьками у реалізації навчального-виховного процесу;

3. розвиток пізнавальних читацьких інтересів дітей;

4. сприяння засвоєнню школярами системи знань через різні форми й методи роботи;

5. популяризація літератури та періодичних видань.

6. формування основ інформаційної культури школярів.

Діагностика інформаційних потреб користувачів сприяє якісному забезпеченню школярів потрібною їм інформацією. Метод опитуванняпередбачає проведення бібліотекарем і вчителем анкетування, бесід з учнями. Ці форми дають можливість постійного контакту зі споживачами інформації. У процесі спостереженнявиявляються найсуттєвіші аспекти, що характеризують особливості запитів користувачів.

Аналіз читацьких формулярів є спеціальним бібліотечним методом вивчення читачів. У читацькому формулярі реєструється видана література і накопичуються відомості про зміст читання. У формулярі не відбивається незадоволений запит читача і література, якою він користується за межами даної бібліотеки (бере в інших бібліотеках або у знайомих і т.д.). За записами не можна встановити, яку літературу читач запитував, а яку брав за рекомендацією бібліотекаря, або з книжкової виставки, чи задоволений його запит, прочитані чи взяті книги.

Іноді використовують також особливі, аналітичні формуляри, и яких записи виданої літератури групують за галузями знань або за провідними темами, на окремих сторінках відзначають характерні запити, відмови, записують результати бесід з читачами, спостережень над ними, індивідуальні плани читання.

Індивідуальний аналіз формулярів окремих читачів проводять щорічно або раз на півріччя. Переглядаючи записи у формулярі, встановлюють, скільки всього книг, з яких галузей знань, видів літератури, які саме книги, в якій послідовності читач брав за аналізований період, скільки в середньому книг він брав протягом місяця чи року. Це дозволяє судити про спрямованість змісту читання, його систему, характер. Але записи виданих книг не можуть служити єдиною підставою для серйозного судження про читача. У результаті зіставлення змісту читання з його мотивами роблять висновки про коло читацьких інтересів, їх зміст, розвиток і стійкість, намічається план подальшого керівництва читанням. Його фіксують на картці, яку вкладають у формуляр.

Груповий аналіз формулярів проводиться по-різному. Для виявлення читаності літератури на певну тему підраховують за формулярами, скільки людей у групі брали протягом півріччя або року по одній книзі на дану тему, скільки – по дві, по три і так далі.

Аналіз листків читацьких вимог — це спеціальний прийом спостереження за читацьким попитом. Розрізняють аналіз задоволених вимог та аналіз відмов на необхідну літературу. Вони доповнюють один одного і направлені на виявлення потреб читачів в літературі: перший дозволяє встановити, яка література користується найбільшим попитом у тих чи інших читацьких груп; другий - доповнює відомості про запити читачів і, крім того, показує прогалини у комплектуванні.

Аналіз книжкових формулярів — спеціальний бібліотечний метод вивчення руху книжок серед читачів. Книжковий формуляр служить зазвичай для обліку видачі цієї книжки. Іноді в ряді бібліотек його вводять спеціально в цілях дослідження.

Поєднання аналізу формулярів деяких книг з аналізом читацьких відгуків про них допомагає з'ясувати суспільну цінність тієї чи іншої книги: висока або низька обертаність книги серед певної групи читачів отримує пояснення в читацьких оцінках і громадській думці щодо неї. Надійність цих висновків досягається тільки шляхом порівняння з іншими матеріалами, що характеризують читацький інтерес та ефективність пропаганди даних книг у бібліотеці та за її межами.

Вивчати обертаність кожного твору практично неможливо, і бібліотекарі застосовують вибірковий аналіз книжкових формулярів. Підібравши формуляри всіх примірників твору, встановлюють за інвентарними номерами час придбання книг, знаючи час придбання, кількість примірників і загальне число видачі книги, визначають її обертаність за певний проміжок часу (наприклад, за рік).

Аналіз матеріалів бібліотечної статистики може служити спеціальним методом вивчення читачів, оскільки статистичний облік роботи і звітність бібліотеки служать способами фіксації, накопичення та систематизації кількісних даних про читачів і виданої їм літератури.

У щоденнику бібліотеки і в річних звітах фіксуються відомості про кількість і склад читачів за основними групами, за обсягом даної літератури та її розподіл по відділах бібліотечної класифікації. Ці відомості характеризують в загальних рисах контингент і запити читачів.

Спеціальним бібліотечним методом вивчення читачів може служити аналіз матеріалів довідково-бібліографічної роботи, оскільки бібліографічні запити відображають потреби читачів в літературі, розкривають читацькі інтереси і цілі читання.

Обсяг довідково-бібліографічної роботи та засоби їх обліку бувають різними. У шкільних бібліотеках бібліографічні запити враховуються в щоденнику, а в бібліографічних відділах та читальних залах великих бібліотек – на бланках обліку. Особливо виділяють аналіз тематичних запитів.

Аналіз читацьких автобіографій (біографій) служить вивченню динаміки читацьких інтересів, особливостей читацького сприйняття. Велику допомогу може надати цей метод при розробці типології читачів а також при індивідуальному і груповому керівництві читанням. Читацька автобіографія — це письмове повідомлення читача про роль книги та бібліотеки в його житті та діяльності. Працівники шкільних бібліотек збирають автобіографії у тих читачів, які активно користуються бібліотекою. Автобіографії читачів допомагають докладно вивчити вплив книг на розвиток їхньої особистості і перевірити ефективність роботи із читачами. Щоб отримати від читача найбільш важливі відомості, що дозволяють скласти науково обгрунтовану характеристику його читання, йому іноді пропонується орієнтовна схема автобіографії.

Щоденники читача — засіб фіксації відомостей про прочитане. Читач веде його за рекомендацією бібліотекаря або за власною ініціативою. Аналіз щоденників читачів практикується в багатьох шкільних бібліотеках. Аналіз щоденника дозволяє уявити коло читання, його систему і культуру, відношення до прочитаного, простежити поступовий розвиток інтересів і смаку.

Узагальнення результатів вивчення читачів іноді завершується складанням характеристик: індивідуальних — на кілька типових читачів, групових — на провідні читацькі групи.

Орієнтовна схема читацької характеристики:

1. Загальні відомості про читача або читацької групі (вікові та інші особливості, загальнопізнавальних та естетичні інтереси і т.п.).

2. Цілі читання і переважні мотиви попиту.

3. Зміст і характер читання за певний період.

4. Потреба в літературі і глибокі читацькі інтереси, спрямування їх розвитку.

5. Оцінка, яку дають різним книгам: художнім, науково-популярним, виробничим та ін.

6. Рівень культури читання та розвитку смаку.

7. Місце бібліотеки і бібліографічних посібників серед джерел інформації про книги, серед факторів, що впливають на попит і формують читацькі інтереси.

8. Вплив книг на читача.

9. Міркування щодо керівництва читанням.

Аналіз відгуків читачів сприяє виявленню читацьких інтересів і громадської оцінки творів друку, а також читацької думки про роботу бібліотек.Відгуки про книжки можна використовувати як в роботі з тими читачами, які їх дали (для розмови за змістом відгуку, для консультації про культуру читання), так і для пропаганди кращих творів, знайомлячи широкі кола читачів з відгуками про них. Для цього за згодою авторів відгуки збираються в альбомах, публікуються в бюлетені, в стінній газеті бібліотеки.

У бібліотеках також збирають письмові відгуки читачів про бібліографічних оглядах і обговореннях книжок, про літературних вечорах, лекціях, виставках: побажання про те, які масові заходи слід організувати. Враховуються також думки читачів про роботу бібліотеки з читачем.Серед користувачів шкільної бібліотеки виділяють такі групи:

- учні початкових класів;

- учні середніх класів;

- учні старших класів;

- педагогічний колектив та керівництво школи.

Кожна з цих груп має свої інформаційні потреби, які ШБ може задовільняти за допомогою різних частин фонду. Значна частина фонду ШБ — шкільні підручники. Видача підручників навчальним закладам, здійснюється за накладною відповідно до рознарядки. Підручники з навчального фонду видаються бібліотекарем (на початку навчального року) класним керівникам, вчителям початкових класів. Повна інформація про видачу підручників фіксується у „Журналі видачі підручників” та у „Формулярі класу”. Формуляр класу зберігається в бібліотеці. Журнал видачі підручників, після відповідного заповнення (класними керівниками, вчителями), передається в бібліотеку.

Якщо підручник загублений або зіпсований учнем і використовується не більше одного року, то батьки сплачують його повну вартість. В окремих випадках до бібліотеки може бути повернута рівноцінна навчальна книга (рівноцінність запропонованих книг визначає бібліотекар). Повернуті книги замість загублених реєструються у „Журналі обліку книг, прийнятих від читачів взамін загублених”. Для оформлення звітної документації про отримані видання і порядку їхнього обліку, методист з бібліотечних фондів на підставі накладної (бази), оформляє обліково-звітні документи, а саме:

- Відомість про отримані підручники (відділом освіти).

- Накладна на видані підручники (навчальним закладам).

-Фінансовий звіт (для бухгалтерії).

Шкільні бібліотеки мають пріоритетне право на придбання книг, документів, інших носіїв інформації (за рахунок державного фінансування) відповідно до потреб навчального процесу школи стаття 37. Закону України „Про загальну середню освіту”). Запроваджені облікові форми дають змогу отримати повну інформацію про якісний та кількісний склад підручників, визначити забезпеченість і потребу школи, здійснити системний аналіз.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Інформація про каталоги і картотеки	\|	Тема 3. Масові форми роботи шкільної бібліотеки.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.