Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Функції політичної системи суспільства

Типологія політичних систем

Структура політичної системи суспільства

Ознаки політичної системи суспільства

n визначає стратегію суспільного розвитку і окремих видів політики;

n високий рівень інституціалізації;

n зумовлюється історичними, економічними, соціальними, культурно-ціннісними факторами;

n формує правову систему;

n стабілізує чи дестабілізує суспільне життя.

n Політична (державна) влада.

n Політичні інститути:

- держава;

- політичні партії;

- суспільно-політичні організації;

- групи тиску;

- ЗМІ;

- релігійні організації.

n Політична культура і політична свідомість.

n Політичні відносини – взаємодія суб’єктів політики з приводу влади, обміну її ресурсами (співпраця, конкуренція, конфлікт).

n Політико-правові норми:

- правові норми;

- норми діяльності суспільно-політичних об’єднань;

- етико-моральні принципи і норми;

- неписані правила, звичаї.

 

n За формаційним підходом:

- рабовласницька;

- феодальна;

- буржуазна;

- соціалістична;

- комуністична.

n За цивілізаційним підходом:

- аграрна;

- індустріальна;

- постіндустріальна.

За культорологічним підходом

- західна;

- словяно-православна;

- мусульманська;

- індуська;

- південно-східно азіатська;

- латиноамериканська;

- африканська.

n За політичним режимом:

- тоталітарна;

- авторитарна;

- демократична.

 

n Нормативно-регулятивна – визначення політичних цілей суспільства, і мобілізація ресурсів для їх реалізації.

n Репрезентативна – представництво та захист групових інтересів.

n Інтегративна – консолідація суспільства на основі загальносуспільних інтересів і цілей.

n Політичне інформування, комунікація і соціалізація.

4. Типи політичних режимів.

Політичний режим - реальний стан функціонування політичної системи, який характеризує механізми функціонування і розподілу політичної влади в цій системі та її зв’язок із іншими інститутами суспільства

Тоталітаризм (від лат. totalis – весь, цілий) - політичний режим, при якому держава прагне повного контролю за життєдіяльністю суспільства та кожної людини, зокрема.

Термін запроваджений італійським ідеологом фашизму Д. Джентіле

Різновиди тоталітаризму

n правий тоталітарний режим, в основі якого лежить національний (расовий) критерій – Італія, Німеччина (в легшій формі – Югославія, Болгарія, Румунія, Іспанія, Японія, Португалія);

n лівий тоталітарний режим, в основі якого лежить класовий (соціальний) критерій – СРСР, Китай, Кампучія, КНДР.

 

Причини появи тоталітарних режимів у 30-40-х рр. ХХ ст.

n людина внаслідок індустріалізації, масовій культурі втрачає зв’язок з патріахальною культурою;

n збільшується роль держави як регулятора і організатора взаємодії індивідів;

n виникнення технічних можливостей (засоби масової комунікації) для ідеологічного контролю над особистістю;

n суспільні (політичні, економічні) кризи.

 

Ознаки тоталітаризму

n панування єдиної офіційної ідеології, яка часто має месіанський характер і забезпечує лігітимацію режиму;

n активна несвобода особи (змушування населення до постійної демонстрації лояльності режиму);

n панування єдиної масової політичної партії (зрощення партії з державою), яку очолює харизматичний лідер;

n репресії і терор є специфічними засобами контролю у суспільстві;

n командно-адміністративна економічна система, монопольний контроль правлячої верхівки за усіма видами збройних сил і засобами масової комунікації, строга цензура;

n боротьба з перманентними “ворогами”;

n конформізм, стандартизація особистості, культивування одноманітності, однодумності.

 

Авторитаризм (від лат.autoritas – влада) - політичний режим, за якого влада правителя чи правлячого угруповання не обмежена законом і не підконтрольна громадянам, які усуваються від процесу прийняття рішень.

 

Різновиди авторитаризму

n Традиційні : абсолютні монархії, диктатури.

n Сучасні:

- теократичні режими;

- військові режими;

- одноособові диктатури;

- абсолютистські монархії;

- олігархічно-кланові режими;

- однопартійні диктатури.

 

Ознаки авторитарних режимів

n відсутність єдиної офіційної ідеології;

n можлива багатопартійність;

n обмежений плюралізм, але без реальної боротьби за владу;

n правляча еліта формується не через конкурентні вибори, а через самопризначення;

n може бути як командна так і ринкова економіка;

n пасивна несвобода особи.

 

Демократія (від грец. demos – народ, kratos – влада) - політичний режим, при якому державна влада організована і функціонує на засадах визнання народу її джерелом і носієм, грунтується на прагненні забезпечити справедливість, рівність і добробут.

Передумови демократії

n розвинене громадянське суспільство;

n ринкові відносини;

n сформований середній клас;

n висока правова та політична культура.

 

Ознаки демократичного режиму

n особиста, індивідуальна свобода особи, гарантії її прав;

n народний суверенітет при загальному праві голосу всіх громадян незалежно від статі, майнового цензу, раси;

n представницький характер формування влади, який передбачає регулярні, чесні і конкурентні вибори;

n конкуренція політичних сил не лише при здобутті, а й при здійсненні влади (легалізація опозиції);

n вільні ЗМІ, що забезпечують альтернативність інформації;

n забезпечення законності в державі, внаслідок чого в умовній піраміді влади певна першість належить судові владі;

n високий рівень участі населення в політиці.

 

5. Громадянське суспільство.

 

Громадянське суспільство - недержавна сфера суспільного життя, сукупність різноманітних відносин і структур, які розвиваються на добровільній основі, без безпосереднього втручання держави і забезпечують умови для задоволення потреб і самореалізації індивідів і груп

 

Інститути громадянського суспільства

n сім’я;

n церква;

n ЗМІ;

n різноманітні об’єднання, організації, асоціації, рухи.

 

  Громадянське суспільство: Держава:  
Права людини Норми Тенденції до децентралізації та свободи особи Горизонтальні зв¢язки невладного характеру Основа – неполітичні асоціації Приватне життя Сфера свободи волі Конституція, закони Тенденції до впорядкування та централізації Вертикальні відносини та ієрархічні зв¢язки Основа – політичні інститути Публічне життя Сфера обов¢язку Права громадянина

Функції громадянського суспільства

n захист приватних сфер життєдіяльності людей і їх об’єднань від незаконного втручання в їх діяльність державної влади;

n соціальний контроль щодо своїх членів, громадянський контроль щодо держави;

n засобу соціалізації, що зменшує відчуженість індивідів та орієнтує їх на суспільно корисні справи;

n засобу комунікації між своїми членами та державою.

 


Читайте також:

  1. I. Загальна характеристика політичної та правової думки античної Греції.
  2. I. Органи і системи, що забезпечують функцію виділення
  3. I. Особливості аферентних і еферентних шляхів вегетативного і соматичного відділів нервової системи
  4. II. Анатомічний склад лімфатичної системи
  5. IV. Розподіл нервової системи
  6. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
  7. IV. Філогенез кровоносної системи
  8. POS-системи
  9. VI. Філогенез нервової системи
  10. Автокореляційна характеристика системи
  11. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ДИСПЕТЧЕРСЬКОГО УПРАВЛІННЯ
  12. АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ДОРОЖНІМ РУХОМ




Переглядів: 500

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Форми влади | Тема 6. Політичний процес та духовні компоненти політики.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.016 сек.