• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

УЗАГАЛЬНЕНА КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВИХ РЕНТ

Основні поняття та класифікація фінансових рент

Кількісний фінансовий аналіз сукупності платежів у часі, передбачає визначення певних вартісних та часових параме­трів грошового потоку.

Нагадаємо, що в загальному випадку члени потоку платежів можуть бути як додатними, так і від'ємними, здійснення плате­жів може бути як регулярним так і нерегулярним тощо.

Однак на практиці досить часто зустрічаються грошові потоки з певними стандартизованими параметрами — з однаковими проміжками часу між платежами, однаковими розмірами плате­жів, однаковим знаком (або лише виплати або лише надходження коштів) тощо. Деякі регулярні, періодичні платежі, що мають од­накову фінансову направленість (вилучення / приплив коштів) описують за допомогою поняття фінансової ренти.

Фінансова рента — потік послідовних додатних платежів, здійснюваних через однакові проміжки часу.

Поняття фінансової ренти є набагато вужчим за поняття гро­шового потоку. Для того, щоб деякий потік платежів можна було назвати рентою, він повинен відповідати наступним вимогам:

• усі члени грошового потоку — додатні величини незалежно від походження та цільового використання цих коштів;

• усі платежі є періодичними та регулярними, тобто часові ін­тервали між платежами однакові (фіксовані).

Річну ренту (ренту, за якою платежі здійснюють щорічно) ще називають ануїтетом .

Кожна рента описується такими основними параметрами:

· член ренти - величина кожного окремого платежу;

· період ренти — проміжок часу між двома послідовними пла­тежами;

· строк ренти — час від початку першого періоду ренти до кі­нця останнього періоду.

Крім того, для оцінки вартісних характеристик ренти необхід­но задати ставку дохідності r, яку використовують у разі нарощу­вання або дисконтування платежів, з яких складається рента.

Для окремих видів рент ще необхідно вказати додаткові умови та параметри, зокрема:

· кількість платежів у році;

· спосіб та частота нарахування процентівтощо.

Отже, у практичній діяльності застосовують різні за своїми умовами ренти.

Класифікацію видів фінансових рент наведено в табл. 5.1.

Таблиця 5.1

¹ У деяких економічних виданнях терміни «рента» та «ануїтет» використовують як синоніми. Проте між цими дуже близькими за змістом поняттями існує одна відмінність, оскільки ануїтет — це завжди річний платіж.

Зрозуміло, що представлена в табл. 5.1 класифікація не претен­дує на абсолютну вичерпність, оскільки в ній наведені лише най­більш розповсюджені у реальних фінансових розрахунках різно­види рент.

Використовуючи ці ознаки класифікації, можна виконати якіс­ний аналіз та дати характеристику певним потокам платежів. Наприклад, виплата дивідендів за простими акціями — це умов­на, вічна рента постнумерандо.

Основними вартісними оцінками будь-якої скінченої фінансо­вої ренти є дві її характеристики:

• нарощена (кінцева) величина ренти S — це сума всіх членів ренти з нарахованими на них процентами на кінець її терміну існування (на дату останнього платежу);

• теперішня (початкова) величина ренти А — це сума всіх чле­нів ренти, дисконтованих на початок її терміну існування. Іноді цю величину називають капіталізованою ціною ренти.

Для фінансової ренти, як і для будь-якого іншого потоку пла­тежів, можна знайти її вартісну оцінку на довільний момент часу з інтервалу існування цієї ренти. Однак, розповсюдження отримали лише дві оцінки — на початковий та на кінцевий момент часу.

Зрозуміло, що вартісні характеристики ренти залежать, зокре­ма, від моменту платежу (на початку, всередині, наприкінці пері­оду тощо). Зазначимо, що на практиці здебільшого застосовують ренти постнумерандо.

Нижче будуть розглянуті основні види фінансових рент.

5.3. Річна рента постнумерандо (звичайний ануїтет)

Річна рента постнумерандо або, іншими словами, зви­чайний ануїтет передбачає, що всі додатні, періодичні платежі цього грошового потоку здійснюють наприкінці року. Досить ча­сто при цьому, ще й розміри періодичних платежів є однаковими (рівними), тобто рента є постійною.

Фінансові розрахунки за постійними платежами постнумеран­до застосовують у більшості лізингових угод, схемах споживчого кредитування, купонних виплатах за облігаціями тощо. Можна стверджувати, що саме такий вид фінансових рент є найбільш розповсюдженим у практиці фінансово-кредитних операцій.

Постійну скінчену річну ренту постнумерандо з параметрами {R,n,r} з погляду розташування платежів у часі графічно відоб­ражено на рис. 5.1.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Амортизація як джерело фінансових ресурсів підприємств
7. Аналіз доцільності фінансових інвестицій у корпоративні права.
8. Аналіз рівня, динаміки та структури фінансових результатів підприємства
9. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
10. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ ЗВІТІВ
11. Аналіз фінансових інвестицій та їх ефективності.
12. Аналіз фінансових коефіцієнтів.

Переглядів: 1447