Основні відомості про потоки платежів

ФІНАНСОВІ РОЗРАХУНКИ ДЛЯ ПОТОКІВ ПЛАТЕЖІВ

ТЕМА 5

Сучасні фінансово-кредитні розрахунки часто передбачають не окремі платежі,а їхню певну послідовність, тобто — потоки платежів у часі. Причому, з погляду фінансової математики, всі потоки платежів (грошові потоки) умовно поділяють на додатні (приплив коштів — доходи та інші надходження) та від’ємні (вилучення коштів — витрати та інші виплати).

Наприклад, погашення банківських кредитів та інших заборгованостей, орендні та комунальні виплати, операційні витрати тощо, з позиції суб'єкта господарської діяльності є від'ємним грошовим потоком. А, наприклад, виручка від реалізації товарів, робіт, послуг, надходження від інвестиційної діяльності, дивіденди по акціях тощо, є для нього додатнім грошовим потоком.

Потік платежів — це послідовність (ряд) платежів у часі із встановленням їх величин, а також моментів часу, у які їх здійснюють.

Окремий елемент такого ряду платежів — це член потоку. Якщо такий окремий платіж має знак „плюс” — це приплив (надходження) коштів, знак „мінус” — вилучення (виплата) коштів.

Таким чином, кожний грошовий потік в аспекті фінансової математики дещо спрощено задається двома параметрами:

• вартісними величинами (абсолютними розмірами послідовних платежів із зазначенням знаків „плюс” чи „мінус”);

• часовими характеристиками (послідовністю дат або термінів платежів).

Надалі, для математичного опису грошових потоків, використовуватимемо наступні позначення:

- потік платежів;

— платежі (члени потоку);

— моменти часу, в які здійснюють відповідні платежі;

Кількісний аналіз внутрішньої (інвестиційної) вартості переважної більшості об'єктів оцінки, зокрема, фінансових та матеріальних активів, передбачає застосування методу дисконтування грошових потоків, які очікують від володіння (використання) цим об'єктом оцінки. Причому, зазвичай дисконтування відбувається саме за методом складних процентів. Крім того, у фінансових обчисленнях щодо потоків платежів вважається, що ставка приведення (дисконтування) r відома та здебільшого незмінна протягом усієї тривалості потоку.

У відповідності із Законом України „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, майном, яке може оцінюватися, вважаються об'єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід'ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об'єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.

В нашій державі існують Національні стандарти оцінки, які визначають основні положення оціночної діяльності, зокрема, поняття ринкової вартості, принципи оцінки, методичні підходи та особливості проведення оцінки відповідного майна залежно від мети оцінки.

Основоположним поняттям практичної оціночної діяльності є поняття чистого грошового потоку (чистого операційного доходу).

Згідно Національного стандарту оцінки № 2„Оцінка нерухомого майна”, чистий операційний дохід — це дохід, що визначається як різниця між валовим доходом та операційними витратами. В свою чергу, валовий дохід — це сукупне надходження коштів, які планують отримати від реалізації прав, пов'язаних з об'єктом оцінки. І, відповідно, операційні витрати — це прогнозовані витрати власника, пов'язані з отриманням валового доходу. До операційних не належать витрати на обслуговування боргу та податків, що сплачуються від величини прибутку, отриманого від використання об'єкта оцінки, єдиного податку, фіксованого податку.

Крім того, у Національному стандарті оцінки № 1„Загальні засади оцінки майна та майнових прав”, зазначено, що грошовий потік — це сукупність прогнозованих або фактичних надходжень від діяльності (використання) об'єкта оцінки. Відповідно, чистий грошовий потік (чистий операційний дохід) — це сукупність прогнозованих або фактичнихнадходжень від використання об'єкта оцінки після вирахування усіх витрат, пов'язаних з отриманням цієї суми.

Таким чином, фінансові розрахунки щодо потоків платежів (грошових потоків) часто стосуються не лише фактичних (детермінованих) сум коштів, але й прогнозованих, тобто майбутніх надходжень, отримання яких носить імовірнісний характер. Зазвичай, оцінювання грошових потоків є спрощеним, без врахування ризику неотримання коштів. Проте, роблячи певні фінансові розрахунки, необхідно чітко усвідомлювати, що визначені вартісні оцінки є лише орієнтовними, що спричинено невизначеністю щодо своєчасного надходження у повному обсязі майбутнього потоку платежів.

Основними вартісними оцінками потоку платежів, визначеної тривалості, є дві його характеристики:

· початкова (теперішня) величина грошового потоку;

· кінцева (майбутня) величина грошового потоку.

Зазначимо, що початкову вартість потоку можна знайти для будь-якого потоку платежів, а кінцеву вартість лише у разі, якщо потік скінченийщодо кількості платежів у часі.

Зрозуміло, що користуючись формулами нарощення та дисконтування складних процентів, можна визначити вартість грошового потоку на довільний момент часу.

Величиною потоку в момент Т називають суму платежів потоку, дисконтованих до цього моменту часу:

(5.1)

Якщо відомо величину потоку в якийсь момент Т, то завжди можна знайти величину потоку в будь-який інший момент часу Т^,:

(5.2)

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Визначення еквівалентної ставки дохідності фінансової операції при утриманні комісійних	\|	УЗАГАЛЬНЕНА КЛАСИФІКАЦІЯ ФІНАНСОВИХ РЕНТ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.