Коригування залишкової вартості майна на авансовий платіж
До тепер обчислення розміру періодичних лізингових платежів, здійснювались виходячи з повної вартості предмету лізингу, яка дорівнювала залишковій вартості майна у першому періоді, тобто згідно введених раніше позначень: Uі = С.
Проте, не практиці часто лізингоотримувач спочатку виплачує певну частину вартості майна авансом, а вже після цього здійснює періодичні лізингові платежі.
У разі, коли за договором лізингу передбачений авансовий платіж у розмірі Сa, то залишкова вартість майна у першому періоді дорівнюватиме:
(6.9)
Оскільки саме величина U1є початковим розміром лізингової заборгованості, то з урахуванням властивості (6.9) рівняння (6.8) у цьому випадку необхідно скорегувати так:
(6.10)
Зазначимо, що рівняння (6.10), як і рівняння (6.8), передбачає, що лізингові платежі здійснюють наприкінці періоду, починаючи з першого, та вартість майна повністю амортизується за термін дії лізингової угоди.
На практиці, величину авансової виплати часто прив'язують до розміру лізингових платежів. Тобто, спочатку за формулою (6.8)обчислюють розмір лізингового платежу, а потім обумовлюють необхідність внесення авансом величини, що є кратною до одиничного лізингового платежу.
Якщо лізингоодержувач у початковий період виплачує аванс, рівний х періодичним платежам R, а платежі, що залишилися, виплачує по стандартній схемі, то кількість періодів виплат зменшиться до величини (п-х). Тоді вираз (6.10) набуде наступного вигляду:
(6.11)
Розв'язавши рівняння (6.11) відносно R отримаємо:
(6.12)
Порівнюючи вирази (6.8) та (6.12), можна зробити висновки, що виплата авансу суттєво зменшує розмір періодичного лізингового платежу, отже, зменшує й загальне подорожчання предмету лізингу.