Методика розрахунку лізингових платежів, заснована на теорії фінансових рент
Однією з найбільш математично обґрунтованих і точних є методика визначення розміру лізингових платежів заснована на теорії фінансових рент. В її основі є рівність теперішньої (приведеної) вартості потоку лізингових платежів та вартості майна з усіма додатковими витратами по його придбанню. За цією методикою визначають єдину величину лізингового платежу по всіх періодах, яку надалі розподіляють на процентний платіж (лізингову винагороду) і величину відшкодування вартості майна.
Для розрахунків розміру лізингового платежу за цим методом виходять з наступних припущень:
• платежі однакові у всіх періодах;
• платежі здійснюють через рівні проміжки часу.
Крім того, розрахунок розміру лізингового платежу передбачає наявність заздалегідь визначеної лізингової ставки r.
Якщо обумовити, що платежі здійснюють наприкінці періоду, і майно повністю амортизується за термін договору лізингу, то відповідно до введених раніше позначень величину лізингового платежу розраховують так:
(6.8)
Після того, як розмір лізингового платежу визначено, його розподіляють на лізингову винагороду та величину відшкодування вартості майна. Причому спочатку у кожному періоді, користуючись формулою (6.6), розраховують розмір лізингової винагороди, а вже потім з рівняння (6.1) визначають величину заміщення вартості майна.
Залишкову (незаміщену) вартість майна для кожного наступного періоду визначають як різницю між залишковою вартістю майна і величиною відшкодування вартості майна у поточному періоді.
На практиці методика розрахунків за фінансовими рентами нерідко ускладнюється коли, наприклад, платежі здійснюють не наприкінці, а на початку періоду, майно не повністю амортизується за термін договору лізингу тощо. Подивимось, як модифікується формула (6.8) за наявності різних додаткових умов лізингової угоди.