• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Принципи.

1. верховенство права (стаття 8 КАСУ). З урахуванням судової практики ЄСПЛ

2. законність (ч.1 ст.9). у разі виникнення у суду сумнівів щодо конституційності НПА суд має право звернутися до ВСУ для вирішення питання стосовно внесення до КСУ подання щодо конституційності закону чи іншого НПА.

3. рівність усіх учасників судового процесу. Стаття 10. тягар оказування покладається на суб*єкта владних повноважень.

4. змагальність сторін та свобода в наданні доказів. Стаття 11. особи, які беруть участь у справі зобов*язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

5. гласність і відкритість. Суд не завжди може повідомити сторону про дату місце і час засідання.

6. забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. Визначається у ст.13.

7. обов*язковість рішень суду. Судове рішення ухвалюється іменем України. Постанови та ухвали суду, що набрали законної сили, є обов*язковими до виконання на всій території України, а їх невиконання тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Система адміністративних судів та підсудність адміністративних справ.

Система адміністративних судів:

- місцеві адміністративні суди (округів та місцеві загальні суди)

- апеляційні адміністративні суди (9)

- ВАСУ в складі 5 судових палат

- ВСУ (судова палата з адміністративних справ).

Апеляційні адміністративні суди переглядають судові рішення місцевих адмін. судів, які знаходяться в межах їхньої територіальної юрисдикції.

В якості касаційної інстанції в системі адміністративних судів відноситься ВАСУ – переглядає судові рішення місцевих і апеляційних судів в касаційному порядку а також, як суд апеляційної інстанції судові рішення окрежного адміністративного суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.

!!!! як суд першої та останньої інстанції ВАСУ:

1. щодо встановлення ЦВК результатів виборів або всеукраїнського референдуму.

2. щодо скасування реєстрації кандидата на пост Президента України.

Є проблеми з територіальною підсудністю. Територіальна підсудність залежить від місця знаходження відповідача – суб*єкта владних повноважень.

Якщо суб*єкт включив декілька вимог, ці вимоги розглядаються разом. Позивач може заявити декілька позовних вимог в одній позовній заяві лише якщо вони пов*язані між собою. За наявності кількох вимог, підсудних різним адміністративним судам, справу буде розглядати той суд, який є вищий в ієрархії.

Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної суб*єктом владних повноважень, розглядаються адміністративним судом лише у випадку, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Учасники адміністративного процесу

1. поняття та ознаки сторін в адміністративному процесі

2. повноваження сторін

3. сутність належної сторони в адміністративному процесі та процедура їх заміни

4. процесуальне правонаступництво.

Сторони в адміністративному процесі допускають свою правоту в спорі та мають власний суб*активний інтерес, який обумовлений їх процесуальним статусом. Суб*активний інтерес позивача\відповідача полягає в отриманні позитивного рішення на свою користь.

Інтерес позивача\відповідача може бути 2-х видів:

1. матеріально-правовий інтерес:

- для позивача – задоволення вимог та претензій, викладених в адміністративному позові

- для відповідача – спростування вимог позивача судом

2. процесуально – правовий

- позивач – отримання ним судового рішення на його користь, отримати судове рішення про задоволення позову

- відповідач – постановлення рішення судом, яким би було відмовлено у задоволенні вимог позивача.

Набуття процесуально-правового статусу позивача \ відповідача відповідними учасниками правовідносин

Позовна заява повертається позивачеві якщо:

1. вона подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності

2. вона подана від імені позивача особою, яка не має повноважень на ведення справи.

В такому разі суд ухвалою залишає позовну заяву без розгляду.

Сторони адміністративного процесу

Можуть бути наступні категорії суб*єктів:

1. ФО

2. ЮО

3. суб*єкт владних повноважень.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства та їх об*єднання, які не є суб*єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адмін. позовом суб*єкта владних повноважень в таких випадках:

1. про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів діяльності або всієї діяльності об*єднань громадян

2. примусовий розпуск (ліквідація) об*єднань громадан.

3. примусове видворення іноземця чи особи б\г з України. Осіб б\г видворяють в країну її останньої громадянської належності. Біженців не можна видворяти. Їх видворяють до третьої країни безпечного перебування.

4. про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, демонстрації, походи).

5. в інших випадках, встановлених законом.

Звернення позивача до суду з адмін. позовом дозволяє суду зробити припущення, що між цим позивачем і вказаним у позовній заяві відповідачем існують певні матеріальні правовідносини, які набули ознак спірності.

До публічно-правових відносин між позивачем та позивачем , які будуть розглядатись і вирішуватись адмін.. судами, слід віднести:

1. спори ФО чи ЮО із суб*єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення дії си бездіяльності.

2. спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження і звільнення з публічної служби.

3. спори між суб*єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, в тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів.

4. спори за зверненнями суб*єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом (ч.4 ст.50)

5. спори щодо правовідносин, пов*язаних з виборчим процесом.

Сторони мають сплатити судові витрати.

Сторони можуть укласти мирову угоду.

Позивач в адміністративному процесі – це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адмін. суду, а також суб*єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до суду.

Відповідач – це суб*єкт владних повноважень, який на думку позивача має відповідати по заявленим до суду вимогам, а також інші особи

Суб*єктивні права сторін в адмін. процесі характеризуються наступними особливостями:

1. суб*активні права – це можливість певної поведінки

2. ця можливість надана особі, яка володіє адміністративною процесуальною правосуб*єктністю.

3. ця можливість надана:

а) з метою захисту законних прав, свобод та інтересів суб*єкта, який перебуває у правовідносинах з органами ДВ або органами МС

б) задля вирішення у судовому порядку публічно-правових спорів, які виникають із таких правовідносин

4. поведінка сторін реалізується в адміністративно-процесуальних правовідносинах

5. поведінка сторін нормативно обмежена. Порушення цих меж визнається зловживанням правом.

6. процесуальні права сторін існують тільки у зв*язку з наявністю відповідних юридичних обов*язків з боку іншого учасника правовідносин і без виконання цих обов*язків не можуть бути реалізовані. Реалізація прав гарантується державним примусом або осудом щодо носія кореспондуючого обов*язку

7. процесуальні права сторін мають юридичну природу, оскільки надаються адміністративними процесуальними нормами, і гарантуються державою.

Представництво

В деяких випадках така допомога надається безоплатно.

3. участь в адмін. процесі представника обумовлена волевиявленням конкретного позивача, відповідача, третьої особи або вимогами закону. Як представник особа має брати участь у судовому процесі як самостійно (клієнт не зобов*язаний з*являтись в судове засідання), або разом з клієнтом. Повноваження на ведення справи в суді дає представникові право на вчинення від імені особи, яку він представляє, усіх процесуальних дій, які може вчиняти ця особа.

4. повноваження процесуального представника обмежуються конкретним публічно-правовим спором і як правило припиняються із завершенням розгляду адмін. справи та постановленням по ній рішення суду.

5. повноваження процесуальних представників визначаються чинним законодавством, а також окремим документом (довіреністю, адвокатським ордером).

6. представник в адмін. судочинстві, який бере участь на підставі договору, має диспозитивні права лише тоді, коли він ними спеціально наділений (відмовитись від адмін. позову, визнати адмін. позов, змінити адмін. позов, досягнути примирення)

7. лише на підставі договору процесуальний представник має право на передоручення. Довіреність може бут і в усній формі, але лише в судовому засіданні, про що робиться запис в журналі судового засідання.

8. участь в адмін. процесі процесуального представника, який діє від імені та в інтересах сторони, третьої особи, не позбавляє цих осіб права відстоювати свої законні інтереси у суді поряд із представником.

Види адмін. процесуальних представництв та їх особливості.

Ч. 3 ст 56 КАСУ. Представники беруть участь в процесі на основі договору або закону.

1. договірне представництво.

Це вид представництва, який виникає внаслідок домовленості між особою, яка приймає участь у розгляді справи адмін. судом в якості сторони або 3 особи та особою, яка є фахівцем у галузі права та володіє необхідними професійними знаннями.

Відносини в такому представництві формуються лише за взаємною згодою та можуть виникати, змінюватись або припинятись у будь-який момент.

В деякій літературі – необов*язкове \ факультативне представництво.

Представником може бути ФО, яка відповідно до ч.2 ст.48 КАСУ має адміністративну процесуальну дієздатність, та з якою укладено договір про здійснення представницьких функцій.

Читайте також:

1. Економічні категорії, закони та принципи.
2. Економічні категорії, закони та принципи. Пізнання і використання економічних законів
3. Національна економіка і національний продукт. Показники обчислення національного продукту. Головні показники в системі національних рахунків, її принципи.
4. Національні кооперативні принципи.
5. Підприємництво, його суть і принципи. Суб’єкти підприємницької діяльності в Україні.
6. Податкове стимулювання фінансового посередництва - основні принципи.
7. Поняття виборів та їх принципи.
8. Поняття правосуддя, його конституційні принципи.
9. Права, обов'язки внутрішніх аудиторів та їх етичні принципи.
10. Соціальна політика держави: необхідність, сутність, цілі та принципи.
11. Суть соціальної політики та її принципи.

Переглядів: 662