![]()
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Поняття правосуддя, його конституційні принципи.Тема 4: Судові і правоохоронні органи України
Незалежність і високий авторитет суду — найважливіша ознака правової демократичної держави. Основне призначення судової влади — захист прав і законних інтересів індивіда від будь-яких проявів свавілля (як з боку інших осіб, так і з боку державних органів). Судова влада в Україні — різновид і повноправна гілка державної влади. Зокрема, судові рішення ухвалюються і оповістилися судами ім'ям України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Разом з тим судова влада має властиві тільки їй ознаки. Діяльність органів законодавчої і виконавчої влади нерідко перетинається: наприклад, Кабінет Міністрів України — найвищий орган виконавчої влади — має право законодавчої ініціативи. Правосуддя ж в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами або посадовцями не допускається. Правосуддя — це особливий вид державної діяльності, суть якої полягає в розгляді і дозволі кримінальних, цивільних і інших справ. Правосуддя, на відміну від діяльності органів виконавчої влади, здійснюється в строго визначеній законом процесуальній формі. Органи виконавчої влади і їх посадовці мають строгу ієрархію: нижчестоячі органи і посадовці підпорядковані вищестоящим. На відміну від них посадовці судової влади незалежні і один від одного, і від будь-якого іншого, зовнішнього впливу. Судді підкоряються виключно закону. Відмітною ознакою судової влади є також особливий статус її посадовців. Правосуддя в Україні здійснюють професійні судді і, у визначених законом випадках, народні засідателі і присяжні. На відміну від інших посадовців держави, професійні судді посідають посади безстроково (окрім суддів Конституційного Суду України і суддів, що призначаються на посаду судді вперше). До кандидата на посаду професійного судді пред'являються особливі вимоги, незіставні з вимогами до кандидатів на інші державні посади (вища юридична освіта, досвід роботи у області права, здача кваліфікаційних іспитів). Суддя не має права суміщати свою професійну діяльність ні з якою інший, окрім науковою, педагогічною, творчою діяльністю. Суддя не може бути членом політичної партії. Всі ці обмеження і вимоги покликані забезпечити справжню незалежність і безсторонність судді. Діяльність судової влади контролюється особливим способом. Ніякі органи держави і їх посадовці не мають права втручатися у відправлення правосуддя, відміняти або змінювати вирок або рішення суду. Тому контроль тут носить внутрішній характер і здійснюється у вигляді касаційного і наглядового розгляду справи вищестоящим судом. У перспективі в судах України здійснюватиметься також апеляційний розгляд справ. Особливий правовий статус суддів визначається Конституцією України і Законом України «Про статус суддів» (15 грудня 1992 р.), в який 21 червня 2001 р. внесені істотні зміни. Судді — посадові особи судової влади, наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в Конституційному Суді і судах загальної юрисдикції. До кандидатів на посаду судді пред'являються наступні вимоги: 1) досягнення певного віку. Для суддів місцевих і апеляційних суден він складає 25 років; для суддів вищих спеціалізованих суден — 30 років; для суддів Конституційного Суду — 40 років; 2) вища юридична освіта; 3) наявність певного стажу роботи у області права. Для суддів місцевих і апеляційних суден — не менше 3 років; для суддів вищих спеціалізованих суден — не менше 7 років, зокрема не менше 5 років на посаді судді; для суддів Конституційного Суду —не менше 10 років; 4) мешкання в Україні протягом певного терміну. Для суддів Конституційного Суду — протягом останніх 20 років; для всіх інших — не менше 10 років; 5) володіння державною мовою. Суддя повинен бути неупереджений і незалежний від якого-небудь зовнішнього впливу. У своїй діяльності він зобов'язаний керуватися тільки законом. Через це, з одного боку, до суддів застосовуються деякі обмеження. Суддя не має права: 1) перебувати в політичній партії або профспілці; 2) брати участь в якій-небудь політичній діяльності (передвиборна агітація, мітинги і т.д.); 3) мати представницький мандат (наприклад, бути депутатом місцевої ради); 4) займати які-небудь інші оплачувані посади; 5) виконувати іншу оплачувану роботу, окрім наукової, викладацької і творчої. З іншого боку, незалежність суддів забезпечується за допомогою правових гарантій їх діяльності, до яких належать: 1) недоторканність суддів. Без згоди Верховної Ради України суддя не може бути затриманий або арештований до винесення судом звинувачувального вироку; 2) відповідальність за неповагу до суду або судді; 3) забезпечення особистої безпеки суддів і членів їх сімей. Загроза або насильство відносно судді, посягання на його життя караються як злочини; 4) незмінність суддів. Судді посідають посаду безстроково, за винятком суддів Конституційного Суду і суддів, вперше призначених на посаду. Відбір кандидатів на посаду судді здійснюється за наслідками здачі кваліфікаційного іспиту. Іспити проводять кваліфікаційні комісії суддів судів загальної юрисдикції і Вища кваліфікаційна комісія суддів України. Уявлення про призначення суддів на посаду вносить Вищу раду юстиції.
Принципи правосуддя— це основні, керівні, почала відправлення правосуддя. Вони закріплені Конституцією України: 1) законність. Суть даного принципу полягає в тому, що судді при здійсненні правосуддя керуються тільки законом; 2) рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Даний принцип означає, що суд не встановлює привілеїв або обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, підлоги, соціальних, національних і інших відмінностей учасників судового процесу. Рішення суду повинне бути вільно від якої-небудь дискримінації; 3) забезпечення доведеності провини. Цей принцип заснований на презумпції невинності підсудного. Не він повинен доводити свою невин-ність, а суд зобов'язаний представити незаперечні докази його винності; 4) змагальністьсторін і свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості. Обвинувач (у кримінальному процесі) або позивач (у цивільному процесі), з одного боку, обвинува-чений або відповідач — з іншого боку мають рівні процесуальні можливості. Зокрема, вони можуть робити заяви, пред'являти докази, вимагати виклику свідків і т.д.; 5) підтримка державного звинуваченняв суді прокурором. Звинува-чення — завдання держави, а не потерпілого. Прокурор, діючи від імені держави, доводить необхідність застосування до підсудного криміналь-ного закону; 6) забезпечення обвинуваченому права на захист; 7) гласністьсудового процесу і його повна фіксація технічними засобами. Суть даного принципу полягає в тому, що судове засідання (за винятком особливо обумовлених законом випадків) є відкритим для публіки; 8) забезпечення апеляційного і касаційного оскарженнярішення суду, окрім випадків, встановлених законом. Дане право надане будь-якому учаснику судового процесу з метою виключення судової помилки і ухвалення єдино вірного рішення; 9) обов'язковістьрішень суду. Рішення суду, що вступило в законну силу, підлягає обов'язковому виконанню, як і рішення будь-якого іншого органу державної влади. У судах окремих судових юрисдикції законом можуть бути встановлені також інші принципи судочинства. Читайте також:
|
||||||||
|