• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Національні кооперативні принципи.

Міжнародні кооперативні принципи.

Кооператори різних країн неодноразово викладали засадничі правила діяльності своїх організацій у різних документах. Такі документи декілька разів схвалював Міжнародний кооперативний альянс. Вони слугували водночас і декларацією кооперації й основою для нормативних актів з питань кооперації.

Фундаментальні принципи у викладі Міжнародного кооперативного альянсу називають міжнародними кооперативними принципами. Вони містяться у спеціальній заяві про кооперативну ідентичність, яка була прийнята на Міжнародному ювілейному XXXI кооперативному конгресі, скликаного з нагоди 100-річчя цієї організації. Згідно із цією заявою, основних кооперативних принципів сім:

§ Добровільне і відкрите членство.

§ Демократичний членський контроль.

§ Економічна участь членів.

§ Автономія і незалежність.

§ Освіта, підвищення кваліфікації, інформація.

§ Співробітництво між кооперативами.

§ Турбота про громаду.

Перші три визначають взаємостосунки членів кооперативу, решта – засади його внутрішньої і зовнішньої діяльності.

Міжнародні кооперативні принципи - універсальні. Це означає, що на основі цих принципів може функціонувати об'єднання як фізичних, так і юридичних осіб, кооператив будь-якого виду, що існує в будь-якій державі, у тих, чи інших соціально-економічних умовах.

Виходячи з міжнародних принципів, кооператори окремих країн, лідери різних видів кооперації виробили власні, національні кооперативні принципи. В Україні національні принципи кооперації вперше були сформульовані в Законі України "Про споживчу кооперацію", прийнятому у 1992 році, а в подальшому (у 2003 році) в Законі України "Про кооперацію", відповідно до якого українські кооперативи повинні опиратися на такі основні принципи:

§ Добровільність вступу та відсутність перешкод при виході з кооперативної організації.

§ Соціальна справедливість, взаємодопомога та співробітництво.

§ Рівне право голосу під час прийняття рішень (один член кооперативу - один голос).

§ Вільний вибір напрямів і видів діяльності.

§ Демократичний контроль за діяльністю кооперативних організацій та їх посадових осіб з боку членів кооперативів.

§ Безпосередня участь членів кооперативної організації в її діяльності.

Кооперативні цінності — це загальнолюдські цінності, вартісність яких члени кооперативів визнають і завдяки яким вони співпрацюють.

Кооперативні цінності такі:

		Справедливість		Солідарність

Названі десять кооперативних цінностей - універсальні, які мають бути покладені в основу співпраці кооператорів у будь-якій країні. Кооперативні цінності - необхідна умова існування кооперативів та кооперативного руху.

Розглянемо детально зміст кожної з цих базових кооперативних цінностей.

Взаємодопомога.Кооператори цінують взаємодопомогу через те, що кожен з них в змозі допомогти самому собі, лише допомагаючи іншим членам кооперативу. На основі взаємодопомоги будуються стосунки ніж кооперативом, який є об'єднанням людей та кожним з його членів, як з окремою особою.

Будучи організаціями взаємодопомоги, кооперативи допомагають своїм членам покращити:

² господарську діяльність підприємств, що перебувають у їхній власності (або власних домогосподарств). У випадку закриття вони допомагають з вигодою реалізувати товар, вироблений членом кооперативу (збутові товариства), переробити напівфабрикат, що збільшить дохід виробника (збутово-переробні товариства), отримати дешевий кредит для розширення господарської діяльності (кредитні товариства);

² матеріальне становище шляхом економії коштів при придбанні товарів або послуг (споживчі та послугові товариства);

² житлові умови, тому що купують, орендують або будують їм дешеве й якісне житло (житлові товариства).

Сприяють кооперативи й задоволенню інших матеріальних, а також духовних потреб своїх членів.

Кооперативи, які є господарськими демократичними організаціями, стають для кооператорів школою господарювання й управління. Беручи участь в економічній діяльності кооперативу, в управлінні своєю організацією, аналізуючи її стосунки із партнерами по бізнесу та владою, кожен кооператор має змогу набути досвіду і знань, необхідних для самостійної господарської та громадської діяльності.

Окрім цього, кооперативи, як складова економічної системи та водночас громадські інституції, можуть позитивно впливати на регіональну і національну економіку, а отже і на політичну ситуацію в країні.

Відповідальність.Зміст такої цінності, як відповідальність, полягає в тому, що кооператив, як об'єднання осіб, відповідає за задоволення спільних потреб, тоді як кожна з цих осіб несе відповідальність за забезпечення інтересів всієї організації.

Підкреслимо, що члени кооперативу, як власники, несуть матеріальну і моральну відповідальність за його діяльність. Водночас, вони беруть активну участь у його житті, дбають про інтереси своєї організації, орієнтуючи її на задоволення спільних матеріальних та духовних потреб.

Демократія.Цінувати демократію означає визнавати обов'язковість та без- альтернативність виборності органів управління кооперативом та їх підконтрольність членам товариства. Право кожного обирати та бути обраним в органи управління кооперативом, необмежені повноваження загальних зборів кооперативу (зборів представників), як вищого органу управління, обов'язкова підзвітність постійно діючих органів управління зафіксовані в статутах організацій. Статути дозволяють членам товариств брати участь в управлінні кооперативом на загальних зборах, стати членами ради (правління), ревізійної та інших комісій чи комітетів. Кооператори самі приймають рішення щодо важливих питань діяльності кооперативу, не допускаючи при цьому тиску (морального чи фізичного) на жодного з-поміж себе.

Рівність.Поважати демократію означає цінувати рівноправність усіх членів кооперативу в питаннях управління. Саме тому в кооперативних організаціях найчастіше практикують правило "один член - один голос". Цінуючи рівність, у кооперативах визнають необхідність забезпечення кожному членові можливості користуватися послугами кооперативних підприємств, а також отримати частку чистого доходу, пропорційну грошовому, майновому внеску кооператора в основний капітал своєї організації та в її сукупний дохід, його трудовій участі в діяльності кооперативу. Моральна рівність передбачає взаємоповагу і відсутність тиску на кооператора.

Справедливість.Рівність передбачає також пошану до прав кожного члена кооперативу, тобто справедливість. Цінуючи справедливість, кооператори забезпечують між собою справжню, якщо можна так сказати, безіменну рівність, яка не залежить ні від ситуацій, що складаються в процесі життєдіяльності кооперативу, ні від характеру конкретної особи. Найбільшим виявом справедливості у кооперативі є розподіл отримуваних доходів, відповідно до участі кожного члена в діяльності своєї організації.

Солідарність.Щоб домогтися повнішого задоволення матеріальних та духовних потреб, забезпечити ефективну діяльність кооперативу як добровільного демократичного об'єднання, його члени повинні єднатися у своїх помислах і діях, тобто проявляти солідарність. Солідарність - це результат взаємозалежності людей. Для кооператора солідарність - спонука до взаємодії, співробітництва. Переслідуючи спільні цілі, окремі кооператори, кооперативні товариства солідаризуються, тобто визнають єдність інтересів та спільно діють в масштабах регіону, держави, світу.

Люди проявляють солідарність, коли засновують кооператив, беруть участь в управлінні товариством, надають підтримку один одному, відповідають за його діяльність, визнають рівність та забезпечують справедливість. Спільність інтересів кооперативних товариств найбільш яскраво проявляється у створенні об'єднань (спілок, асоціацій) на місцевому, регіональному, національному та міжнародному рівнях, а також у регулярній співпраці в економічній сфері та на ниві кооперативної пропаганди й обміну досвідом. Кооперативи співпрацюють з громадськими організаціями, в тому числі й з політичними об'єднаннями, з урядами власних держав та з міжнародними організаціями, солідаризуючись із ними в діях, що ведуть до повнішого задоволення потреб членів кооперативів.

Чесністьпередбачає недопустимість у кооперативі неякісних послуг, обману, обрахунку, наживи за рахунок клієнта або працівника. Завдяки чесності забезпечується довіра кооператорів один до одного та довіра працівників і клієнтів до кооперативу.

Відкритість(відвертість, щирість) означає публічність діяльності кооперативу, прозорість його політики і водночас відсутність інкримінації, можливість вступити в кооператив та користуватись його послугами.

Відвертість, щирість гарантують добрі стосунки між членами кооперативу та довіру до нього громади, на території проживання якої він функціонує. Ця довіра забезпечується ще й тим, що громада завжди може висловити своє ставлення до рішень кооперативу, які впливають на ЇЇ становище. Щоб зберегти цю довіру, кооператори зобов'язані регулярно інформувати як своїх членів, так і громадськість, органи місцевого самоврядування про діяльність своєї організації.

Соціальна відповідальність.Відповідальність за долю суспільства, громади, трудового колективу називають соціальною відповідальністю. Кооператори визнають свою відповідальність за кожного з членів об'єднання, за долю людей, які пов'язані з цією організацією. Це визнання проявляється у конкретних заходах, спрямованих на підвищення рівня життя кооператорів, покращення обслуговування клієнтів, підвищення платні працівникам тощо.

Соціальна відповідальність передбачає турботу про інших, яка проявляється у підтримці дій місцевої громади, що спрямовані на покращення умов життя і соціальний захист населення, проведенні різних благочинних акцій, мета яких - надання допомоги тим, хто потребує соціального захисту: дітям, літнім людям, інвалідам, хворим.

Соціальні цілі мають такі принципи:

Загальною ідеєю, яка пронизує всю сукупність кооперативних принципів, є справедливість – загальний кооперативний принцип.

Питання 3. Соціальна місія споживчої кооперації.

Соціальна місія – це мета, сенс та призначення існування у суспільстві системи кооперативних організацій та кожної з її складових.

Завжди було і є, для того, щоб вести домашнє господарство, облаштувати побут сім’ї, потрібно багато грошових, матеріальних та трудових ресурсів. І люди здавна практикували взаємодопомогу між родичами і сусідами в домогосподарській та культурно – побутовій діяльності.

Тому основою споживчого товариства стало товариське об’єднання ресурсів в закупівлях споживчих товарів, в облаштуванні побуту.

Цю модель запропонували вперше в 1844р. звичайні робітники – ткачі з м. Рочдель (Англія).

Як і піонери – рочдельці, члени сучасних споживчих кооперативів співпрацюють з метою:

§ отримувати якісні споживчі товари, побутові, соціальні і культурні послуги;

§ економити при придбанні товарів, послуг для підвищення власного достатку;

§ уникнути експлуатації торговельними посередниками і порушень прав споживача зі сторони обслуговуючого персоналу торговельних та інших підприємств.

У виконанні цих завдань полягає соціальна місія споживчих кооперативів та споживчої кооперації в цілому.

Споживча кооперація, яка за своєю природою є соціально орієнтованою системою, в перспективі буде реалізовувати свою соціальну місію, яка спрямована на:

ü соціальну підтримку;

ü соціальні гарантії;

ü соціальний захист членів та працівників споживчих товариств та спілок.

ü посилення ролі членів споживчих товариств і спілок.

Яким чином це буде здійснюватися:

§ економічна та господарська діяльність споживчої кооперації буде підпорядковуватися соціальним ідеям і її завданням;

§ діяльність споживчих товариств та спілок буде носити неприбутковий характер;

§ підвищуватиметься роль та значення інституту членів споживчих товариств і спілок, соціальний захист членів і працівників споживчих товариств та спілок

§ посилиться роль споживчої кооперації в соціальних перетвореннях на селі.

I.Споживча кооперація обслуговує не тільки своїх членів, а й населення України. Зараз вона обслуговує 22,5 млн. чоловік (43%) населення України, у тому числі 16,1 млн. чоловік сільського населення.

II.Споживча кооперація завжди буде носієм культури на селі. Кошти, одержані від господарської діяльності, будуть витрачатися не тільки для наступного її розширення, а й для обладнання власних бібліотек, клубів, для розвитку художньої самодіяльності.

§ Культурна діяльність споживчої кооперації полягає також у впровадженні в побут сільського населення сучасних товарів культурно – побутового призначення: холодильників, пральних машин, комп’ютерної, аудіо - відеотехніки.

§ В лікувальних і оздоровчих закладах системи лікуються, відпочивають і оздоровлюються не лише працівники, пайовики споживчої кооперації, а й населення держави.

§ Просвітницька робота ведеться в споживчій кооперації для пропаганди своїх принципів, донесення кооперативної ідеї до населення.

Як раз соціальна відповідальність повинна зміцнити кооперативну ідею:

1. зберегти соціальний зміст кооперації;

2. переорієнтувати економічну діяльність на соціальні гарантії та соціальний захист членів кооперації.

Члени кооперативів повинні дбати :

ü про гуманний та соціальний розвиток;

ü соціальну справедливість;

ü поєднувати особисті, колективні та суспільні інтереси.

Таким чином, суть соціальної місії споживчої кооперації полягає в допомозі та покращенні життя людей, в турботі про їх життєвий рівень.

Питання 4. Трансформаційні зміни в соціальній структурі суспільства. Соціальні гарантії і соціальний захист кооперативів.

Через кооперацію Україна отримала реальний шанс увійти у світове співтовариство як повноправний його член.

Кооперація життєво зацікавлена у зміцненні господарських, політичних і культурних зв’язків між різними країнами. Вступ Укоопспілки до Міжнародного Кооперативного Альянсу (1992р) став ще одним важливим містком, який єднає Україну зі світом.

Кооперація у всьому багатстві форм є органічним структурним елементом нової економічної системи. Без кооперації неможливе нормальне функціонування національної економіки.

Саме кооперація є найбільш природним і доступним способом залучення широких верств населення до трансформаційних процесів.

Гострою для національного і міжнародного кооперативного руху залишається проблема соціального захисту кооператорів. За своєю природою кооперація є соціальною організацією людей. Тому соціальні цілі і функції для неї повинні бути первинними. Але в реальному житті переважна кількість кооперативів віддає перевагу економічному зростанню, без врахування соціальних наслідків.

В результаті деформуються соціальні функції кооперації, малопомітною стає соціальна підтримка і соціальний захист пайовиків, знижуються їх особисті інтереси.

З поглибленням ринкових процесів проблема соціального захисту кооперації загострюється, оскільки ринок і соціальна справедливість несумісні.

Міжнародний Кооперативний Альянс, національні кооперативні об’єднання розраховують на те, що в майбутньому удасться посилити соціальну роль кооперації, створити справжні соціально – орієнтовані кооперативи, посилити соціальний захист і соціальну підтримку членів кооперативів та їх працівників.

А це насамперед:

Читайте також:

1. Відкриття банками рахунків у національній та іноземній валютах і режим функціонування цих рахунків. Переоформлення та закриття рахунків
2. Громадські, національні та революційні рухи в Україні XIX ст. Декабристи.
3. Демографічні процеси і проблема на українськиї землях к. 17- п. 19 ст. Багаттонаціональність як фактор соціальної історії
4. Економічні категорії, закони та принципи.
5. Економічні категорії, закони та принципи. Пізнання і використання економічних законів
6. Етнонаціональний склад населення України. Міжнаціональні відносини. Проблема громадянськиї і політичних прав національних меншин.
7. Етнонаціональний склад населення України. Міжнаціональні відносини. Проблема громадянськиї і політичних прав національних меншин.
8. Етнонаціональні спільноти як суб'єкти і об'єкти політики
9. Ідеологія в аспекті загрози національній безпеці держави.
10. Конфлікти поділяють на внутрішньоособистісні, міжособові, міжгрупові, організаційні, міжнаціональні, регіональні тощо.
11. Кооперативні банки
12. Лекція 11. ПОЛІТИКА ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ЕКОНОМІЦІ

Переглядів: 2254