• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 2. Соціальна місія споживчої кооперації.

План.

1. Соціальна природа кооперації. Соціальна база споживчої кооперації.

2. Кооперативні принципи та цінності.

3. Особливості соціальної місії споживчої кооперації. Соціальна відповідальність кооперації.

4. Трансформаційні зміни в соціальній структурі суспільства. Соціальні гарантії і соціальний захист кооперативів.

Література:1, 2, 3, 13, 14, 15.

Питання 1. Соціальна природа кооперації. Соціальна база споживчої кооперації.

Вивчаючи дисципліну „Історія споживчої кооперації”, зрозуміло, що кооперація у перекладі з латинської – це співробітництво, що означає спільно, разом, робота, праця. Так як кооперація зародилася при капіталізмі, етап її виникнення характеризувався складним соціальним становищем класів, груп і верств населення.

Мільйони селян, ремісників, кустарів і навіть кваліфікованих робітників в Англії. Франції, Німеччині ... були відірвані від засобів виробництва. Створилися передумови процесу пролетаризації, який прискорено розвивався.

У пошуках соціальної справедливості, соціальних гарантій, соціального захисту слабо захищені люди позитивно сприйняли кооперативну ідею і стали на шлях кооперації.

Соціальна природа кооперації обумовлена і статусом співвласника її члена – пайовика як рівноправного партнера кооперативу серед інших господарських суб’єктів, а також можливістю демократичного контролю.

Тому кооперацію можна розглядати як організацію людей переважно слабо захищених, малозабезпечених, які об’єднуються для досягнення соціальних цілей.

Мільйони людей з низькими доходами тільки у співтоваристві і в колективних діях можуть досягти трудової зайнятості, соціального обслуговування і гарантій соціального захисту.

Тому для кооперації характерно:

§ соціальний захист і соціальна підтримка членів – пайовиків, працівників;

§ забезпечення соціальних гарантій членам кооперації;

§ соціальна справедливість і відповідальність;

§ соціальна орієнтація господарської діяльності.

Соціальні функції кооперації реалізуються через інститут пайовиків і працівників, сферу соціального обслуговування (соціальну базу споживчої кооперації), яка включає кооперативні об’єкти соціальної інфраструктури: навчальні заклади, клуби, бібліотеки, музеї, будинки відпочинку, санаторії, дитячі садки, ясла, спортивні споруди, тощо.

Таким чином, кооперація дозволяє органічно поєднати особисті, колективні і суспільні інтереси, сприяє розвитку самоорганізації, самоуправління та колективного захисту. Цим самим вона є і залишатиметься надалі саме тією соціальною інституцією, яка поєднує ліберальні ідеали з ідеалами соціальної справедливості і соціального захисту населення. І як висновком з цього питання можуть стати слова англійського історика і кооперативного діяча Джорджа Холіока:

„...Кооперація не чіпає нічийного достатку, не має наміру нікого грабувати, не робить ніяких безпорядків у країні, не завдає клопоту державним діячам, не вступає у будь-які таємні організації,... не планує ніякого насильства, не порушує порядок і законність, не вимагає ніяких привілеїв,... не просить ніякої милостині, не має ніякого діла з лінивими і не зраджує працелюбним”, тому вона служить людям.

Питання 2. Кооперативні принципи та цінності.

Життєздатність і конкурентоспроможність кооперативних товариств та спілок забезпечуються завдяки дотриманню відповідних принципів та цінностей, притаманних кооперації, моделлю поведінки її членів та виборних органів управління і контролю.

Принципи кооперації за своєю сутністю є системою вимог і загальних правил, завдяки яким існує кооперація. Вони виконують 3 функції:

Упродовж майже 200-річної історії кооперативи виробили певні правила, які дозволяють їм успішно працювати в інтересах своїх членів. Ці правила, водночас, є засадничими ідеями кооперативної діяльності. їх перегляд чи відмова від них загрожують переродженням кооперативів, тобто втратою ними ідентичності, перетворенням в іншу форму господарської організації, або й господарським крахом. Ідеї, керуючись якими кооператив діє та завдяки яким зберігає ідентичність, називають кооперативними принципами.

Фундаментальні кооперативні принципи наступні:

> Кооператив - добровільне та відкрите об'єднання людей.

> Члени кооперативу самі контролюють діяльність своєї організації.

> Капітал кооперативу його члени створюють з власних коштів, майна та завдяки праці.

> Прибутки у кооперативі розподіляються пропорційно до участі членів у його господарській діяльності.

> Кооператив піклується про безперервну освіту своїх членів.

Слід підкреслити, що принципи, які лежать в основі діяльності кооперативів, взаємозалежні. Якщо відмовитись від одного з них, інші поступово втратять свою силу. Кооператив справді буде кооперативом лише за умови дотримання всіх принципів у своїй політиці та повсякденній діяльності.

Читайте також:

1. Адміністративно – територіальний устрій і соціальна структура Слобожанщини у половині XVII – кінці XVIII століття
2. Аксіологія права у структурі філософсько-правового знання. Соціальна цінність права.
3. Б. Громадсько-політичний рух 60-90 рр. ХІХ ст. інтелігенції Росії та України, в центрі уваги яких був народ, селянська община та соціальна революція.
4. Біологічна, соціальна та психологічна сутність здоров’я.
5. Визначення поняття соціальна мобільність.
6. Виробничий профіль (місія) організації
7. Генеза і соціальна сутність мистецтва.
8. Господарська, економічна та соціальна діяльність підприємства
9. Державна комісія
10. Евакуаційна комісія.
11. Економічна і Соціальна Рада (ЕКОСОР).
12. Електричний струм в металах. Термоелектронна емісія. Контактні явища

Переглядів: 1284