Ділова лексика, її ознаки і групи.

Склад лексики сучасної української мови є стилістично неоднорідним. Залежно від сфери спілкування, мети висловлювання, мовленнєвого рівня співрозмовника ми обираємо різнорівневі мовні засоби, найбільш придатні для конкретної ситуації. Уже йшлося про те, що мова поділяється на функціональні стилі, кожен із яких характеризується особливостями на всіх рівнях мови — лексичному, морфологічному, синтаксичному тощо. Найяскравіше стилістична диференціація мовних засобів виявляється на рівні лексики.

Залежно від сфери використання прийнято виділяти дві групи слів: 1) лексика стилістично нейтральна, чи міжстильова; 2) лексика стилістично маркована . Остання поділяється, у свою чергу, на книжну (наукову, ділову, газетно-публіцистичну) і розмовну.

До міжстильової (нейтральної) лексики належать слова, не закріплені за яким-небудь стилем. Міжстильову лексику становлять слова будь-якої частини мови, за винятком вигуків, які завжди вирізняються стилістичним забарвленням. Нейтральні зі стилістичного погляду слова можуть називати конкретні предмети (стіл, автомобіль, поруччя, олівець, ваза), явища (дощ, блискавка, вітер), абстрактні поняття (увага, краса, вимогливість, теплота, різкість, демократія), ознаки предметів (червоний, теплий, твердий, надійний, спокійний), дії (розробляти, продавати, експонувати, хотіти) тощо. Нейтральні слова становлять основу словникового запасу української мови.

До книжної лексики входять слова, що вживаються переважно в писемних різновидах літературної мови. Книжні слова мають відтінок офіційності, урочистості. Більшість їх належить до іншомовної лексики або містить запозичені корені, як-от: абстракт, адепт, анормальний, еквівалент, екзальтація, індиферентний, інкорпорація, інтенсифікувати тощо. За функціональною ознакою книжна лексика може бути поділена на наукову, офіційно-ділову, газетно-публіцистичну.

Ділова лексика — слова та усталені звороти, що належать до офіційно-ділового стилю, використовують під час офіційного спілкування. Основними групами такої лексики є канцеляризми — слова, словосполучення канцелярсько-ділової мови, для яких характерна нейтральність, офіційність, одноманітність: анулювати, конвенція, заява, інструкція, доповідна, пояснювальна записка, накладна, протокол, витяг з протоколу, клопотання і т. ін. До ділової дексики належать номенклатурні назви (назви установ, службових осіб тощо) — міністерство, генеральна дирекція, генеральний прокурор, директор, інспектор, начальник відділу збуту, диспетчер служби руху, завідувач лабораторії, секретар-референт, менеджер з персоналу тощо, абревіатури для позначення номенклатурних назв — МЗС (Міністерство закордонних справ), ВАТ (відкрите акціонерне товариство), ЗАТ(закрите акціонерне товариство), НДІ (науково-дослідний інститут), БМУ (будівельно-монтажне управління), ДОК (деревообробний комбінат), АГЧ (адміністративно-господарська частина).

До ділової дексики належать стереотипи — слова, мовні звороти, що повторюються без змін як усталена формула, мовний шаблон. Розрізняють два типи стереотипів: мовні кліше та штампи.

Мовні кліше — готові словесні формули, які під час повторення зберігають свою семантику та виразність: передати повноваження, оголосити подяку, оголосити догану тощо.

Штампи — повторювані звороти мови, що механічно відтворюються і не мають експресивної та інформативної цінності.

До ділової лексики належать також урочисті (високі) слова – книжна лексика, насичена експресивністю, емоційністю, з вдтінками урочистості, піднесеності, патетичності.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Книжні слова в ділових паперах.	\|	Особливості використання юридичних термінів у професійному мовленні. Професіоналізми в діловому мовленні.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.