Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Місце і роль господарських судів у сучасній судовій системі України

З прийняттям 16 липня 1990 року Верховною Радою Української РСР Декларації про державний суверенітет України, економічні перетворення, формування ринкової економіки вимагали кардинального реформування органів арбітражу. Для вирішення конфліктів між господарюючими суб’єктами потрібен був орган, незалежний від законодавчої та виконавчої влади. Виникла потреба у створенні незалежної судової системи, спеціально пристосованої до розгляду господарських спорів.

Як наслідок, 4 червня 1991 року Верховна Рада України ухвалила Закон України « Про арбітражний суд». Цей Закон вперше від часів революції започаткував здійснення правосуддя у господарських справах судовим органом. З прийняттям цього законодавчого акту починається новий сучасний період діяльності та розвитку системи арбітражних судів України.

06 листопада 1991 року Верховною Радою України було прийнято Арбітражний процесуальний кодекс України, який визначив процедуру захисту охоронюваних прав та законних інтересів господарюючих суб’єктів.

Таким чином, вперше в історії України ХХ століття була сформована самостійна система арбітражних судів республіки та закріплено здійснення правосуддя у господарських справах спеціалізованими судовими органами на законодавчому рівні.

28 квітня 1992 року Верховною Радою України було прийнято « Концепцію судово-правової реформи в Україні», яка відіграла позитивну роль як у визначенні основних напрямів реформування судів, так і у визначенні кола проблем, що є супутніми, і без вирішення яких неможливе становлення судової влади, як самостійної гілки державної влади.

Важливим етапом в українському державотворенні й законотворчості, у розвитку українського суспільства і держави стало прийняття 28 червня 1996 року нової Конституції України. Ця Конституція створила фундаментальну правову базу, покликану забезпечити подальший розвиток судово-правової реформи в Україні.

Відповідно до ст.125 Конституції України система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди. Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Після прийняття Конституції України 1996 року було здійснено низку заходів щодо вдосконалення організацї та діяльності арбітражних судів.

Зокрема, за Законом України від 21 червня 2001 року « Про внесення змін до Закону України « Про арбітражний суд» слово «арбітражний» було замінено словом «господарський». Таким чином, правосуддя у господарських відносинах почали здійснювати господарські суди. У зв’язку зі змінами в господарському судоустрої, 21 червня 2001 року були внесені зміни і до Арбітражного процесуального кодексу України.

Важливим кроком на шляху реформування судової системи України стало прийняття 07 лютого 2002 року Закону України «Про судоустрій України», який умовно завершив перший етап судової реформи.

З моменту введення в дію Закону України «Про судоустрій України» організація і діяльність органів господарської юрисдикції України вступили в новий етап свого розвитку.

Черговим етапом реформування судової системи України стало прийняття 07 липня 2010 року Закону України «Про судоустрій і статус суддів», який відобразив прагнення законодавця визначити основні правила діяльності судової гілки влади.

Суд є основою держави, саме він покликаний захищати Конституцію і ті цінності, які в ній задекларовано. Саме він урівноважує суспільство.

Перші відомості про державний арбітраж на Рівненщинівідноситься до березня 1944 року, коли на заході країни ще точилися бої з фашистськими загарбниками. Так , 8 березня 1944 року державною штатною комісією при Раді народних комісарів СРСР затверджений штатний розпис державного арбітражу при виконавчому комітеті Рівненської обласної Ради депутатів трудящих кількістю 6 осіб: головного арбітра, арбітра, юрисконсульта, секретаря, друкарки та прибиральниці. Головним арбітром був призначений Ясинецький Микола Семенович.

У січні 1946 року постановою виконкому Ровенської обласної Ради депутатів трудящих відновлено діяльність держарбітражу при облвиконкомі та його головою знову призначено Ясинецького М.С.

На початку 1948 року виконком Ровенської обласної Ради депутатів трудящих розглянув роботу держарбітражу за 1946-1947 роки. У постанові з цього питання вказувалося на збільшення кількості справ у 1947році порівняно з 1946 роком майже наполовину. Так, у 1946 році надійшла 251 заява і було розглянуто 242 справи, тоді як у 1947 році розглянуто вже 402 справи за надходження 406 заяв. Голова держарбітражу Ясинецький М.С мав обов’язок покращити підготовку справ до їх розв’язання та поліпшити роботу серед господарських організацій та установ щодо усунення недоліків у фінансовій та господарській діяльності.

В обласному архіві Рівненської області збереглося три постанови 1947 року про розгляд виконкомом Ровенської обласної Ради депутатів трудящих скарг на постанови головарбітра, у кожній з яких зазначалось , що «скарга не заслуговує на увагу», і постанови головного арбітра затверджувались. Ці справи носили майновий характер.

Інша згадка про Ровенський обласний арбітраж стосується 1966 року. Головним арбітром Ровенського обласного державного арбітражу в січні 1966 року був призначений Панга Михайло Семенович (1925-2002рр.), який обіймав цю посаду до виходу на пенсію у 1985 році. Панга М.С. брав участь у Великій Вітчизняній війні. У 1972 році Указом Президії Верховної Ради України Панзі М.С присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України». Він нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня, орденом Богдана Хмельницького та 21 медаллю Союзу РСР та України.

За даними архівних матеріалів, у 1975 році на розгляд держарбітражу при Ровенському облвиконкомі надійшло 1826 справ, вирішено 1763 справи, з яких 1531 майнового характеру, а 213- переддоговірні спори. Порівняно з 1974 роком відзначалось загальне скорочення на 7,3% спорів, переданих на розгляд держарбітражу. Цьому сприяла аналітична та профілактична робота, що систематично проводилась держарбітражем, та новий порядок пред’явлення та розгляду претензій. Працівники держарбітражу регулярно виступали на підприємствах і в організаціях м. Рівне та області з лекціями та доповідями.

Конституцією СРСР 1977 року арбітраж визнано конституційним органом, що значно сприяло підвищенню його статусу як державного органу з вирішення господарських спорів.

У 1985 році головним державним арбітром держарбітражу при Ровенському облвиконкомі призначено Похильчука Андрія Андрійовича.

4 червня 1991 року Верховною Радою УРСР прийнято Закон «Про арбітражний суд», що визначав завдання, порядок, принципи організації і діяльності нової ланки судової системи – арбітражного суду. Саме цей день став днем відліку історії господарських судів України.

Відповідно до Закону України «Про арбітражний суд» створений арбітражний суд Рівненської області. Постановою Верховної Ради України «Про призначення голів арбітражних судів Кримської АРСР, областей та міста Києва» головного державного арбітра Похильчука Андрія Андрійовича призначено головою арбітражного суду Рівненської області. Він виконував свої обов’язки до виходу у відставку в 2000 року Похильчук А.А нагороджений знаком «Почесний працівник арбітражного суду України», йому присвоєно почесне звання «Заслужений юрист України».

З серпня 2000 року арбітражний суд Рівненської області очолював голова суду Демянчук Юрій Григорович.

У червні 2001р. арбітражний суд Рівненської області реорганізовано у господарський суд Рівненської області.

З листопада 2010 року господарський суд Рівненської області очолює голова суду Марач Віктор Васильович.

Нині чисельність господарського суду становить 98 осіб, з-поміж них: голова суду, заступники голови суду, 18 суддів та 78 працівників апарату суду.

 


Читайте також:

  1. А/. Верховна Рада України.
  2. Автоматизоване робоче місце метролога
  3. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
  4. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
  5. Аграрні закони України
  6. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  7. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  8. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
  9. Адміністрація Президента України
  10. Адресація в системі ЕП НБУ.
  11. Адреси бібліотек України
  12. Акти Верховної Ради України




Переглядів: 1079

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Законодавче оформлення державно-арбітражного розгляду господарських спорів в Україні при радянській владі. | Система, склад і структура господарських судів.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.018 сек.