Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Використання мережі Інтернет в інформаційних війнах

Дещо про інформаційну безпеку

Технології пригнічення психіки

Телевізійний тероризм

Використання мережі Інтернет екстремістами і терористами

Використання мережі Інтернет в інформаційних війнах

План лекції

Інформаційні війни за допомогою мас-медіа

Тема 12

 

12.5. Вплив "четвертої гіл­ки влади" на населення України

На сучасному етапі стрімкий розвиток електронних засобів розповсюдження інформації зумовив якісну зміну традиційних способів, методів і форм інформаційних воєн. У цьому процесі технічний прогрес є головною передумовою їхньої трансформації, підвищення ефективності щодо більшої кількості країн і аудиторій.

При цьому за твердженням, що сучасні комунікаційні технології допомагають встановити нові дружні зв'язки між людьми, яких розділяють культурні бар'єри, державні кордони та фізичні відстані, маскується безперервна боротьба між провідними державами світу за встановлення власного домінування в інформаційному просторі та право розповсюдження необхідних соціально-політичних концепцій серед населення як своєї, так й інших держав.

Нині мережа Інтернет все активніше й масштабніше використовується в інтересах інформаційного протиборства конфліктуючих сторін і для усунення небажаних режимів. Мережа надає широкі можливості щодо чинення впливу на формування громадської думки, прийняття політичних, економічних і військових рішень, а також на інформаційні ресурси супротивника і розповсюдження спеціально підготовленої інформації (дезінформації). Активне її використання для ведення інформаційного протиборства обумовлене наявністю ряду суттєвих переваг мережі перед звичайними засобами і технологіями: оперативність, економічність, прихованість джерела впливу, його дистанційний характер, масштабність можливих наслідків, комплексність подачі та сприйняття інформації, а також її доступність.

У наш час спецслужби різних країн або окремі користувачі мережі отримали можливість без обмежень задіяти блоги, соціальні мережі, електронні карти і сайти відеохостингу для публікації різного роду інформації ― від альтернативного погляду на політику й історію до відверто расистських і націоналістичних матеріалів, спричиняючи тим самим вплив на аудиторію в потрібному напрямі. Ефективність подібної діяльності істотно зростає в міру розширення аудиторії, а, враховуючи постійне збільшення користувачів Інтернету (зараз їх у світі більше 1 млрд.), будь-який матеріал агресивного характеру, що сприяє ескалації соціально-психологічних, етнічних і релігійних суперечностей, миттєво отримує підтримку однодумців з різних країн світу.

Одним з основних факторів, що сприяють негативній тенденції розширення екстремістської ідеології, є розвиток можливостей Інтернету у сфері віртуальних соціальних мереж, які стають однаково зручним інструментом як для спецслужб різних держав, так і для націоналістичних угруповань. Наприклад, на порталі "Фейсбуку" (Facebook, найбільша у світі соціальна мережа) можна знайти такі групи, як "Бельгії не існує", "Абхазія ― це не Грузія", "Ненавиджу Пакистан" і багато інших. Цю мережу та інші сервери для мобілізації молоді використовують також активісти з так званих громадянських суспільств, яких по всьому світу патронують американські посольства.

Інші сайти (не такі відомі, як "Фейсбук") користуються популярністю серед уже дискредитованих екстремістів, діяльність яких заборонена багатьма урядами, але некерована на глобальному рівні. Так, інтернет-ресурс "Подбленк" (Podblanc), що становить своєрідну альтернативу "Ютуб" (YouTube) і публікує неоднозначні матеріали, може бути ефективно використаний будь-яким суб'єктом для публікації матеріалів екстремістського змісту і, що найважливіше, з низькою ймовірністю виявлення автора.

Результати останніх досліджень у сфері міжнародного інтернет-спілкування свідчать про те, що уряди деяких країн, активно використовуючи потенціал інформаційних технологій для розпалювання ненависті між представниками різних рас і релігійних конфесій на інформаційному просторі країн, що входять у коло їхніх інтересів, остаточно втратили контроль над власною програмою і спровокували вибух націоналістичних ініціатив окремих людей і груп по всьому світу. Так, у 2005 році словацькі націоналісти фоном своєї сторінки в Інтернеті вибрали карту Європи, на якій була відсутня Угорщина. У 2007 році в одному з угорських інтернет-спільнот провели конкурс на кращий антициганський плакат. Іншим прикладом є створення неповнолітнім китайцем у 2006 році сайту, на якому були зібрані матеріали, що підтверджували антикитайську спрямованість західних засобів масової інформації.

Варто було американським спецслужбам спробувати перешкодити існуванню сайту, власник негайно послав сигнал про допомогу, на який тут же відгукнулися більше тисячі користувачів. Незабаром сайт став локомотивом китайського націоналізму в віртуальному просторі, через що почалися масові кампанії з бойкотування американських брендів і вуличні демонстрації протесту.

За даними, опублікованими в травні 2008 року єврейським правозахисним центром імені С. Візенталя, за останній рік кількість сайтів, спеціально створених для розпалювання ненависті, збільшилася на 30 відсотків., офіційно склавши близько 10 тисяч. Незважаючи на введення правил "модерування" (контроль за дотриманням правил поведінки в мережі) і застосовувані методи "забанювання" (від англ. to ban ― забороняти), віртуальним цензорам рідко вдається утримати поведінку особливо агресивних суб'єктів на коректному рівні. Ситуація посилюється ще і простотою технології накрутки (накопичення посилань на існуючі джерела, статті та відеоматеріали).

Нині, незважаючи на складність знаходження документації в друкованому варіанті, володіючи домашнім доступом в Інтернет, ноутбуком або мобільним телефоном та враховуючи тип бездротового зв'язку Wi-Fi, що набуває популярності, у місцях скупчення молоді (кафе, бари, клуби), будь-яка людина спокійно може відстежити їх цифрові копії в доступних онлайнових бібліотеках.

З еволюцією мобільного зв'язку з'являлися все нові способи інформаційно-психологічного впливу. До нових способів ІВ на сучасному етапі можна віднести використання WAP-порталів та SMS-повідомлень. Ефективність матеріалів різної спрямованості може багаторазово посилюватися при повторенні в блогах, форумах, SMS-повідомленнях. Популярність подібного мобільного спілкування серед молоді призводить до того, що повідомлення безконтрольно поширюється з ресурсу на ресурс, обростає додатковими коментарями й охоплює зрештою величезну аудиторію.

Мобільні інтернет-портали та SMS-простір володіють величезним потенціалом для використання в інтересах спецслужб, не обмежуються тільки трансляцією новин певного напряму або організацією мобільних форумів із заданою тематикою обговорення, а й включає можливість збирання маси людей у необхідному місці в потрібний час. Беручи до уваги схильність молоді до розваг та участі в різного роду подіях, у світі впевнено набирає популярність явище flash-mob (миттєвий натовп), у свою чергу, виключно залежне від попереднього сигналу, який передається за допомогою тих же SMS-повідомлень. Розсилання закликів до мітингів і демонстрацій сьогодні також здійснюється по мобільному зв'язку.

Характерним прикладом використання нового виду ІВ можна назвати кризу в Кенії на початку 2007 року, коли сигналом до чергових атак служила саме інформація в блогах і SMS-повідомленнях. Учасників антиамериканських демонстрацій у Південній Кореї також збирали за допомогою онлайн-закликів і повідомлень на форумах і в блогах.

Цікаві визнання одного з лідерів єгипетської опозиції, співробітника інтернет-компанії "Гугл" (Google) В. Гонима про те, що він був одним з організаторів акцій протесту в Єгипті, які координувалися через соціальні мережі в Інтернеті шляхом пропаганди та агітації, а також оповіщення молоді про місце і час їхнього проведення. Безумовно, на настрої єгипетського населення вплинули публікації сайту "Вікілікс" про підготовлюваний Вашингтоном у 2011 році державний переворот в Єгипті, активна діяльність електронних ресурсів "Твіттер", "Фейсбук" і "Блекберрі мессенжери". У цій країні при організації акцій протестів соціальні мережі мали найбільший успіх, оскільки всесвітньою мережею користується майже кожен третій єгиптянин.

Відомо, що під час розпочатих вуличних заворушень єгипетська та лівійська влада пішли на безпрецедентний крок—відключили в країні мережі Інтернет. Однак соціальні мережі все одно залишалися джерелом інформації, яке повідомляло про ситуацію в Єгипті всьому світу. Не без участі компанії "Гугл" був створений сервіс Speak-2Tweet, що дав єгиптянам змогу дзвонити і залишати голосові повідомлення, які потім транслювалися у "Твіттер".

Фахівці пов'язують зростання популярності "Фейсбуку" у цьому регіоні з можливостями для вираження незгоди з діями влади та організації антиурядових демонстрацій. У зв'язку з цим деякі західні ЗМІ назвали події в Тунісі та Єгипті "Фейсбук та Твіттер революціями".

Аналогічна ситуація мала місце в Тунісі та Лівії. Так, у грудні 2010 року на сайті "Вікілікс" була викладена шифртелеграма, в якій колишній посол США в Тунісі Роберт Ф. Годеція викривав корумпованість членів сім'ї президента Бен Алі. Там само було й попередження: "Серед тунісців, які стикаються зі зростаючими інфляцією і безробіттям, демонстрація багатства і постійні чутки про продажність тільки додають масла у вогонь". Саме після появи в мережі цього документа в Тунісі почалися вуличні страйки та демонстрації, вся антиурядова пропаганда і заклики до мітингів велися через соціальні мережі "Фейсбук", мікроблоги "Твіттер" і "Ютуб".

Повстання в Лівії також почалося з публікацій компромату на сім'ю лівійського лідера М. Каддафі, зокрема про створення його сином власних збройних формувань. За словами лідера лівійської опозиції Омара Ш. Махмуда, для виведення людей на вулиці був використаний сайт знайомств "Мавада", який знаходився поза зоною уваги поліції, завдяки чому йому вдалося об'єднати понад 170 тис. противників М. Каддафі.

У Китаї спроба спровокувати акції протесту завершилися безрезультатно. У відповідь на заклик вийти на вулиці й "взяти відповідальність за наше майбутнє і майбутнє наших дітей" на площі Пекіна, Шанхая та інших міст вийшли всього кілька сотень людей. У самій країні для китайської аудиторії "Фейсбук" офіційно заблокований, але багато хто використовує його сервіси в обхід державної заборони.

Найсерйознішу увагу використанню мережі Інтернет в інтересах ведення ІВ приділяють збройні сили США. Згідно з американськими керівними документами у сфері інформаційних операцій здатність представників НД до ефективної і переконливої комунікації з місцевими лідерами є ключовим способом досягнення політичних і військових цілей. З урахуванням широких перспектив, які відкриває Інтернет, фахівці психологічних операцій розглядають наступні реальні можливості для використання НД США цього глобального ЗМІ: сприяння у вирішенні неконвенційних військових завдань, ведення пропаганди, контрпропаганди, дезінформації щодо противника та інформаційної роботи з нейтральними сторонами.

Дотепер уже існують численні приклади залучення мережі для проведення інформаційних операцій. І державні, і недержавні органи все частіше звертаються до Інтернету для того, щоб домогтися необхідної підтримки своїх дій усередині країни і за її межами. Так, широке використання цього засобу комунікації в найрізноманітніших інформаційних цілях стало характерною особливістю подій навколо Югославії. Наприклад, з метою реалізації Дейтонських угод і зміцнення свого статусу Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) використовувала мережу для повнішого інформування населення про вибори в Боснії і Герцеговині (БіГ). На додаток до цього вона залучалась для непрямого постачання інформації місцевим і міжнародним ЗМІ. Як відзначали представники інформаційної служби ОБСЄ, "усі ЗМІ в БіГ користувалися нашою веб-сторінкою для отримання інформації про ОБСЄ та про вибори і подальшого доведення її до своєї аудиторії".

Крім простого інформування, серби і косівські албанці активно використовували Інтернет в інтересах того, що згодом було названо першою онлайновою війною ― коли протиборчі сторони поширювали інформацію через веб-сайти та електронну пошту для відстоювання своїх позицій і власної інтерпретації національної історії. По мірі ускладнення і розповсюдження інформаційних операцій стає очевидно, що замість простого глушіння ворожих голосів вони все більше фокусуються на впливі на сприйняття та поведінку обраних аудиторій шляхом маніпуляції інформацією.

У ході бойових дій проти Югославії війська НАТО, завдавши ракетних та авіаційних ударів знищили сербські теле- і радіопередавачі, але за вказівкою уряду США не придушували сербський Інтернет. Як заявив представник американського держдепартаменту, "повний відкритий доступ до глобальної мережі може тільки допомогти сербському народу дізнатися правду про звірства та злочини проти людства, які творилися в Косово при режимі Мілошевича". Водночас, дозволивши сербам використовувати Інтернет, держдепартамент був змушений зробити серйозні зусилля з онлайнового протистояння і збереження довіри до США.

На думку американських експертів, інформаційні кампанії із забезпечення проведення виборів у БіГ та військової операції НАТО проти Югославії вперше наочно показали, що глобальна комп'ютерна інформаційна мережа стає вельми перспективним засобом формування громадської думки та просування у міжнародні ЗМІ певної інформації. Вона дає змогу користувачам (до яких входять урядові та неурядові організації та установи, наукові центри, редакції ЗМІ багатьох країн) не тільки отримувати найрізноманітнішу інформацію фактично з усього світу, а й самим створювати і розповсюджувати її.

Потужне інформаційне забезпечення великої військової операції було розгорнуто в Інтернеті в ході бойових дій НАТО проти Югославії. За оцінками західних аналітиків, тоді в мережі були розміщені понад 300 тис. сайтів, присвячених косовській проблемі та військовій операції альянсу в цій країні, або ж такі, що у тій чи іншій мірі стосувались її. Переважна більшість таких сайтів, створених безпосередньо або за допомогою американських фахівців із комп'ютерних технологій, мали на меті активно підтримувати пропагандистську кампанію НАТО.

Використання Інтернету при проведенні психологічних операцій дає ще одну можливість ― це контакт із противником без задіяння урядових структур або засобів пропаганди. Під час авіанальотів і ракетних ударів блоку на Югославію деякі ЗМІ та окремі користувачі глобальної мережі підтримували відкриту комунікацію за допомогою електронної пошти та чатів. Наприклад, міжнародний редактор новинного порталу MSNBC.com спілкувався тоді приблизно із 30 сербами, а онлайнжурнал "Слейт" (Slate) публікував докладний щоденник свого бєлградського кореспондента.

Можливість підтримувати особисті контакти з допомогою Інтернету також може активно і результативно використовується в інформаційних операціях. Ще у 2000 році в доповіді комітету військово-наукових досліджень міністерства оборони США про перспективи психологічних операцій згадувалося про застосування таких інтернет-технологій, як чати та служби обміну повідомленнями, для ініціювання керованих дискусій з метою надання впливу на окремих громадян. Нині крім веб-сайтів можуть використовуватися також модельовані ньюс-групи, рекламні банери, онлайнові ігри, аудіо- та відеотрансляції.

За допомогою мережі певна інформація може направлятися групам, яким симпатизують на віддалених територіях, дозволяючи їм самостійно впливати на цільову аудиторію. В іншому випадку для цієї мети необхідно залучити спеціальні підрозділи. Інтернет складно переоцінити в справі доставляння інформації з різних регіонів світу в США і назад, а також для організації політичної й навіть оперативної підтримки на місцях.

Багато американський фахівців вважають перспективним напрямком наступальної інформаційної війни використання каналів мережі для організації ПСИОП, а також "раннього політичного попередження" загроз американським інтересам. Аналітичні служби Пентагона рекомендують керівництву цього відомства дослідити можливості Інтернету щодо посилення психологічного впливу в ході спецоперацій, проведених за межами країни. Доступність глобальної комп'ютерної мережі уможливлює передавання з її допомогою необхідної інформації групам осіб, "співчуваючих" США, у тому чи іншому регіоні. На думку керівництва МО, у низці випадків ці люди могли б самостійно виконувати багато завдань, вирішення яких покладається зараз на спеціальні частини американських збройних сил.

На сьогодні американські фахівці у галузі ІВ вже мають певний досвід роботи в комп'ютерних мережах противника. Так, у ході операції "Підтримка демократії" на Гаїті (1994—1996) крім звичайних дзвінків по телефону військовослужбовцям національної армії із закликами не чинити опору НД Сполучених Штатів, ряду членів уряду цієї острівної держави, котрі мають персональні комп'ютери, розсилалися електронні листи з погрозами. На сайтах міністерства оборони Сполучених Штатів до цих пір можна знайти плакати і листівки, підготовлені під час проведення операцій "Щит пустелі" і "Буря в пустелі", які поширювалися в тому числі й через глобальну комп'ютерну мережу.

У період підготовки та проведення виборів у БіГ фахівці психологічних операцій використовували Інтернет для пропаганди позитивного образу військ США і НАТО у врегулюванні боснійської проблеми, передавання графічних зображень пропагандистського характеру (листівок, плакатів) тощо. Ще з травня 1996 року було організовано розповсюдження в глобальній мережі газети "Телон" ("Кіготь"). Використання Інтернету при проведенні психологічних операцій офіційного органу американського військового контингенту в БіГ (оперативної групи "Орел").

У ході операції "Свобода Іраку" органи психологічних операцій НД США знову активно використовували Інтернет для інформаційно-психологічного впливу на противника. Так, на початку січня 2003 року американці провели широкомасштабну акцію за допомогою електронної пошти. Зокрема, розсилалися послання арабською мовою іракським генералам із закликами до невиконання наказів С. Хусейна. У цих листах з позначкою "важлива інформація" були відсутні відкриті загрози, проте їхній підтекст був ясний. Вони містили рекомендації надавати інспекторам ООН відомості про місцезнаходження зброї масового ураження.

В електронних повідомленнях, складених провідними американськими військовими психологами, підкреслювалося, що, якщо громадяни Іраку допоможуть запобігти використанню зброї масового ураження, Сполучені Штати зроблять все необхідне, щоб захистити їх самих і членів їхніх сімей. При цьому увагу адресатів звертали на те, що відмовлення від співпраці спричинить "серйозні наслідки", а ті, "хто допоможе застосувати цю страшну зброю, будуть вважатися військовими злочинцями". Листи містили також заклик позначати місцезнаходження складів хімічної, біологічної та ядерної зброї "світловими сигналами".

Загалом таке широкомасштабне адресне звернення до іракського військового керівництва стало новим моментом у психологічних операціях НД США. Вищим офіцерам навіювалася думка про те, що "іракці зазнають величезних втрат, якщо не приєднаються до боротьби проти Саддама або, у крайньому разі, не відмовляться піднімати зброю проти вторгнення". Матеріали психологічних операцій погрожували командирам підрозділів судом як військовим злочинцям у разі застосування ними зброї масового ураження проти союзних сил чи інших націй, від них вимагали не підкорятися наказам про використання ЗМУ при загрозі вторгнення.

Таким чином, нині фахівці психологічних операцій не тільки розглядають Інтернет як один з найважливіших та дієвих засобів впливу в ході психологічних операцій під час збройних конфліктів, а й активно його використовують. У зв'язку з цим уряд США виступає проти обмеження низкою держав доступу в мережу Інтернет власного населення. Так, держсекретар Г. Клінтон, виступаючи в лютому 2011 року в Університеті ім. Джорджа Вашингтона в американській столиці, виклала погляди адміністрації Б. Обами на необхідність підтримання свободи в Інтернеті. За її словами, найсерйозніше доступ до глобальної комп'ютерної мережі для власного населення обмежують такі країни, як В'єтнам, Іран, Китай, Куба і М'янма. Вона підтвердила, що Сполучені Штати виступають беззастережно за забезпечення вільної роботи "світової павутини": "США закликають країни по всьому світу приєднатися до їхньої позиції, яка полягає в тому, що відкритий Інтернет робить держави більш сильними і процвітаючими". Одночасно Г. Клінтон заявила, що Вашингтон виділяє додаткові кошти на "підтримання технічних експертів та активістів, які намагаються діяти в обхід обмежень, що встановлюються урядами щодо доступу до Інтернет".

Однак, за словами держсекретаря, США не заперечують, що "відкритий Інтернет несе з собою виклики", які вимагають вироблення міжнародних "основоположних правил з метою захисту від зловмисних дій і шкоди". До подібних дій вона віднесла публікацію організацією "Вікілікс" дипломатичного листування США, у тому числі тих, що мають гриф "Таємно". Одночасно Вашингтон протидіє спробам низки країн (Росія, Китай, Норвеґія, Швейцарія, Саудівська Аравія) передати Інтернет під контроль будь-якої міжнародної організації, наприклад ООН.

Позицію Г. Клінтон підтвердив у березні 2011 р президент Б. Обама, за словами якого те, "що відбувається на Близькому Сході є втіленням в реальність нових технологій", маючи на увазі активне використання учасниками масових антиурядових виступів у регіоні соціальних мереж і нових засобів зв'язку, що працюють через Інтернет.

 


Читайте також:

  1. WEB - сайт підприємства в Інтернет
  2. А. Розрахунки з використанням дистанційного банкінгу.
  3. Абонентський стик ISDN мережі
  4. Адресація в Інтернет
  5. Адреси світових товарних бірж в інтернеті
  6. Альтернативна вартість та її використання у проектному аналізі
  7. Аналіз використання капіталу.
  8. Аналіз використання матеріальних ресурсів
  9. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
  10. Аналіз використання обладнання.
  11. Аналіз використання прибутку та резервів його зростання
  12. Аналіз використання робочого часу на підприємстві




Переглядів: 792

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Методи викривлення інформації | Використання мережі Інтернет екстремістами і терористами

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.