Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Абонентський стик ISDN мережі

ЛЕКЦІЯ

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ISDN

Канал “В” – канал для передачі голосу , даних, відео з пропускною здатністю 64 кбіт/с. Вся його смуга пропускання доступна для передачі інформації, а виклики , сигналізація і інша система інформація передається по D-каналу.

Канал “D” – службовий канал для передачі керуючих сигналів з пропускною можливістю 16 кбіт/с (BRI) 64 кбіт/с (PRI).

BRI – стандартний базовий інтерфейсз пропускною можливістю 144 кбіт/с. Він обЄЄєднує два канали “В” і один канал “D”.

До інтерфейсу BRI можна підключити до восьми різних ISDN –пристроїв. При цьому кожному пристрою виділяється свій індивідуальний номер . Для встановлення BRI – розетки оператору не потрібно прокладати нову телефонну пару – використовується звичайна лінія телефонної мережі загального користування.

PRI – це інтерфейс , який об’єднує 30 каналів “В” з загальною смугою пропускання 2,048 Мбіт/с. Він підтримує тільки один кінцевий пристрій . Але підключивши локальну АТС або маршрутизатор з підтримкою ISDN , можна розбити PRI на багато BRI –інтерфейсів.

Побудова абонентського інтерфейсу. Особливості підключення аналогових і цифрових абонентських ліній та їх з’єднання з цифровою системою комутації

В даний час у мережах зв'язку України експлуатуються безліч цифрових систем комутації (ЦСК). Незважаючи на безліч стандартів і рекомендацій, які покликані забезпечити високу якість зв'язку незалежно від того, ким зроблене чи розроблене устаткування цифрових систем комутації, існує чимало проблем при з'єднанні даних ЦСК у складі єдиної телефонної мережі зв'язку. Однак усі ЦСК, які використовуються в мережах зв'язку України мають практично однакову структуру побудови, що природно є наслідком однакових задач і вимог. Структурна схема комутаційного вузла приведена на рис. 1.19. Як видно зі структурної схеми комутаційний вузол складається з абонентського закінчення, цифрової комутаційної системи та міжстанційної мережі.

Абонентське закінчення містить в собі кінцеві пристрої такі як, аналогові та цифрові телефонні апарати, персональні електронні машини (ПЕМ), систему передачі даних (СПД), установчі АТС (УАТС), концентратори (К), мультиплексори та абонентські лінії (АЛ), за допомогою яких кінцеві пристрої через КРОЗЗ приєднуються до цифрової системи комутації.

Аналогові абоненти, які підключені до ЦСК, можуть користуватися усіма видами додаткових послуг. Для переходу від окремих вторинних мереж до ЦСІО використовується обладнання міжмережевого обміну, таке як модуль сполучення (NТ), модуль (М), що підключаються з базовим доступом 2В+D.

УАТС середньої та малої ємності підключаються з базовим доступом 2В+D. Кінцеві пристрої з підвищеною навантажувальною здатністю, наприклад УАТС великої ємності, локальні мережі банків даних, концентратори та мультиплексори підключаються з первинним доступом 30В+D.

Отже, за допомогою абонентської мережі можуть бути передані наступні види інформації:

• мовна інформація в смузі частот f= 0,3 3,4 кГц;

• цифрові дані з доступом 2В+D та 30В+D;

• не швидкісні цифрові дані у виді пакетів;

• дані абонентської сигналізації;

Для передачі перерахованих видів інформації необхідно абоненту надати доступ до наступних типів каналів:

А - стандартний аналоговий канал ТЧ (0,3 + 3,4) кГц;

В - основний цифровий канал зі швидкістю передачі V = 64 кбіт/с;

D - канал, призначений для передачі абонентської сигналізації між абонентським терміналом і ЦСК. Додатково по цьому каналу можна передавати низькошвидкістну пакетну інформацію користувача, тобто цифрові дані зі швидкістю V= 16 кбіт/с.

Базовий доступ 2В+D є основним для великої кількості кінцевих пристроїв і має швидкість передачі інформації: V= 2В+D = 2*64+16 = 144 кбіт/с.

При первинному доступі 30В+D підключення організується з використанням 30 каналів В та одного каналу D. Для цього використовується апаратура ІКМ - 30/32, що містить 30 інформаційних каналів і один канал сигналізації. Його швидкість V = 64 кбіт/с. Таким чином, первинний доступ має швидкість передачі:

V = 30В+D = 30*64+64 = 1984 кбіт/с.

З урахуванням каналу синхронізації по циклах швидкість передачі складає V =2048 кБіт/сек

Цифрова комутаційна система (ЦСК) складається з наступних підсистем і пристроїв:

- підсистеми абонентського доступу (ПАД);

• цифрового комутаційного поля і пристрою керування;

• підсистеми технічної експлуатації й обслуговування (ПТЕ і О).

Підсистема абонентського доступу забезпечує узгодження сигналів, що надходять з абонентської мережі і передачі цих сигналів в цифрове комутаційне поле, де відбувається комутація. В ПАД входять пристрої тестування і блоки, що забезпечують зв'язок при аварійних режимах роботи.

Комутаційне поле будується на базі блоків просторової та часової комутації та їх сполученням. Організація з'єднувальних шляхів у блоках просторової і часової комутації здійснується за допомогою керуючих пристроїв комутаційного поля у відповідності до інформації, що надходить від керуючого пристрою.

Підсистема технічної експлуатації й обслуговування є технічним засобом ЕАТС.

До складу ПТЕ і О входять наступні пристрої:

• пристрій керування;

• адаптер зв'язку з підсистемами ЕАТС;

• пульт аварійної сигналізації;

• адаптер ліній зв'язку з ЦТЕ;

В якості пристрою керування ПТЕ і О використовується ЕОМ, що містить в собі центральний процесор, запам'ятовуючий пристрій на магнітному диску (типу вінчестер), запам'ятовуючий пристрій на магнітній стрічці (стример), друкувальний пристрій і пульт оператора (дисплей).

Міжстанційна мережа забезпечує підключення ЦСК до зовнішньої мережі зв'язку, а саме, телефонної мережі загального користування (ТМЗК), загальноканальної сигналізації (ЗКС №7), мережі передачі даних (СПД), а також здійснює зв'язок ПТЕ і О з центром технічної експлуатації (ЦТЕ).

Велика різноманітність кінцевих пристроїв не повинна приводити до складних технічних рішень при реалізації їхнього сполучення з ЦСК. Для їхнього сполучення МСЕ розроблені правила побудови абонентських закінчень.

Ці правила знайшли своє відображення в організації ряду інтерфейсів або стиків між користувачем і мережею в характерних точках.

Стиком називається границя між двома функціональними блоками, що задається функціональними характеристиками, загальними характеристиками фізичного з'єднання, характеристиками сигналів і інших характеристик в залежності від специфіки.

Стик забезпечує одноразове визначення параметрів з'єднання між двома пристроями. Ці параметри відносяться до типу, кількості та функціям сполучних ланцюгів, а також до типу, формі та послідовності сигналів, що передаються по цих ланцюгах.

Точне визначення типу, кількості, форми та послідовності з'єднань і взаємозв'язку між двома функціональними блоками на стику задається специфікацією стику.

Стики цифрової АТС можна розділити на наступні (рис. 1.20):

•
аналоговий абонентський стик;

• цифровий абонентський стик;

• абонентський стик ISDN;

• мережні (цифрові й аналогові) стики. Склад стиків абонентського і міжстанційного закінчень представлений на рис. 1.21, де приведені пристрої мережного, лінійного (ЛЗ) і станційного закінчень (СТЗ), а також різні стики S,U,V1, V2 і А/В. Точка стику означає границю між двома системами або пристроями. Зокрема, стик А/В забезпечує сполучення аналогових АЛ і ЦСК за допомогою абонентських комплектів (АК). Для цифрових абонентських закінчень визначені два види абонентських закінчень: базовий і первинний, які відрізняються швидкістю передачі цифрової інформації. Стик UI визначає підключення 2-х провідної цифрової АЛ базового доступу 2В+D із пристроєм лінійного закінчення. Стики V1-V3 забезпечують розподіл функції передачі інформації та комутації. При цьому, функції передачі інформації в лінію зосереджені в пристрої лінійного закінчення, а пристрій станційного закінчення (СТЗ) забезпечує доставку інформаційного сигналу до ЦКП у необхідній формі для комутації. Стики V1-V3 за своїми електричними характеристиками практично однакові й використовуються для абонентських закінчень з первинною швидкістю 30В+D. Стики V2-V4 передбачені для використання винесених з території опорної станції пристроїв. До них відносяться концентратори (К) і мультиплексори (Мх).

Мультиплексор являє собою концентратор, що забезпечує концентрацію 12 цифрових потоків з доступом 2В+D в один основний цифровий потік з доступом 30В+D. Аналогові та цифрові з'єднувальні лінії включаються в цифровій АТС через мережні стики типів А, В та С.

Через стик А підключаються цифрові тракти, ущільнені апаратурою ІКМ-30 (2048 кбіт/с).

Стик В призначений для підключення цифрових трактів, ущільнених апаратурою ІКМ-120 (8448 кбіт/с).

Аналогові дво- та чотирьохпроводні лінії включаються в станційне закінчення цифрової АТС через стик С. Аналого-цифрові перетворювачі для цих ліній входять до складу обладнання цифрової АТС.

Для включення аналогових ліній (абонентських або від відомчих АТС (УПАТС)) у пристрої, що забезпечують доступ до цифрової станції, використовуються стики типу Z (Z1, Z2, Z₃). Характеристики стиків Z у значній мірі залежать від національних особливостей мереж.

Для включення цифрових ліній були визначені інтерфейси U і V. Стики U і V1 використовуються для включення АЛ при основному доступі до мереж SSDN (російськомовна абревіатура ЦМІО - цифрові мережі інтегрального обслуговування). Основна структура доступу через стик - два канали типу В (інформаційні канали, 2x64 кбіт/с) та один канал типу D (канал сигналізації, 16 кбіт/с). Стик V₂ призначений для включення цифрових підстанцій на швидкості 2048 кбіт/с. Через стик V₃ включається цифрове устаткування при первинному доступі до інтегральних мереж, наприклад цифрові УПАТС. Структура стику: 30В+D. Мультиплексорне устаткування в цифрові АТС включається через стик V4 Для мультиплексорів ІКМ, що використовуються для підключення аналогових виносних підстанцій і аналогових відомчих АТС, був призначений стик V₅.

Використання цифрових абонентських ліній, дозволяє забезпечити користувачів якісним зв'язком, значно розширити спектр наданих послуг, збільшити швидкість передачі. Крім телефону, мережі ISDN дозволяють передавати дані, поєднувати віддалені локальні обчислювальні мережі (ЛОМ), забезпечувати доступ до інтернету, передавати трафік відеоконференц -зв'язку. Вся інформація передається в кодованому виді без помилок.

Важливим засобом, що забезпечує ефективність використання абонентської лінії, є встановлення з'єднання тільки на час сеансу передачі даних. По його завершенню фізичне з'єднання розривається.

Підключення абонентів до цифрової АТС здійснюється звичайно по електричному двопровідному кабелю.

- для базового доступу через інтернет типу U₀,

- для первинного доступу через інтернет типу U₂.

Для передачі інформації з використанням відповідних методів передачі по двопровідній АЛ можна передавати необхідний для базового доступу абонентського закінчення ISDN сигнал зі швидкістю 144 кбіт/с, при цьому звичайно в абонентській мережі не потрібно ніяких додаткових пристроїв, наприклад, на установку проміжних регенераторів. Розширення можливості зв'язку в ISDN приводять до більш складного, в порівнянні з цифровою телефонною мережею, підключенню абонента до ЦСК і до додаткових вимог по керуванню встановленням і руйнуванням з'єднання. До важливих задач схеми абонентського стику відносять розподіл цифрового потоку 144 кбіт/с на два по 64 кбіт/с і один 16 кбіт/с, а також роздільну обробку двох потоків 64 кбіт/с, тому що останні можуть комутуватися в різних напрямках і бути придатними для різних служб. Під час здійснення з'єднання повинна бути забезпечена можливість підключення другого каналу 64 кбіт/с, а всередині каналу зміна виду служби.

Функціональні блоки абонентської установки ISDN.

До функціональних блоків абонентської мережі ISDN відносяться:

ТІ-1 - термінал ISDN;

ТІ-2- несумісний з ISDN термінал;

ТА- термінальний адаптер для підключення несумісних з ISDN терміналів;

NT-1- мережне закінчення рівня-1;

NT-2- мережне закінчення рівнів-2 і -3.

Кінцеві пристрої можуть бути або однотипними, наприклад, кілька телефонних апаратів, або являти собою комбінацію різнотипних пристроїв, наприклад пристроїв передачі і тексту. Пристрій мережного закінчення NT забезпечує підключення абонентської установки до абонентської лінії і можливість спільного використання однієї АЛ декількома кінцевими пристроями. З урахуванням необхідності виконання обох задач пристрій NT розподіляється на два функціональних блоки NТ-1 і NT-2.

Між функціональними блоками організуються контрольні точки:

• точка Т - між блоками NТ-1 і NТ-2;

• точка S - між блоками мережного закінчення NТ-2 і кінцевим абонентським пристроєм ТЕ;

• точка U - являє собою погоджувальний пристрій між обладнанням NТ-1 і обладнанням АТС;

• точка R зв'язує несумісний термінал з ISDN мережею.

• Структура абонентської установки представлена на рис. 1.24.

Між ТЕ-2 і ТА лежить контрольна точка R, в який реалізується традиційний стик. У такий спосіб, мережа працює однаково і з кінцевим пристроєм ISDN TI-1, і з комбінацією кінцевого пристрою ТЕ-2. Для цього передбачається наступний пристрій - термінал адаптері ТА).

• АЛ- абонентська лінія;

• СК- система комутації;

• NТ, NТ-1,1NТ-2- пристрої мережного закінчення;

• R, S, Т,U-- контрольні точки;

• ТА- погоджувальний пристрій;

• ТЕ- кінцевий пристрій;

• ТЕ-1, ТЕ-2- кінцеві пристрої зі стиком ISDN та звичайним стиком.

Функції абонентських установок:

Термінали ТЕ-1 цілком сумісні зі стандартами ISDN і підключаються до цієї мережі через чотирьохпровідний інтерфейс, в якому за принципом часового розподілу організовані три канали, які позначаються як В+В та D, тобто 2В+D. Такий інтерфейс передбачає підключення до одного інтерфейсу 2В+D до восьми терміналів ТЕ-1.

Термінали ТЕ-2 несумісні з ISDN і вимагають наявність пристрою сполучення, як термінал адаптер (ТА). Термінал адаптер перетворить сигнали інших стандартів у стандарт ISDN. Обладнання ТА може встановлюватися не тільки як зовнішній модем, але й в якості вбудованого в ТЕ-2.

Блок мережного закінчення NТ-1 - здійснює пряме і зворотне перетворення сигналу в контрольній точці «Т» в сигнали відповідні передачі по абонентській лінії. АЛ істотно розрізняються, наприклад довжиною, по характеристиках лінії зв'язку і розгалуженістю, а також по способу передачі сигналів по АЛ. За допомогою функціональною блоку NТ-1 забезпечується незалежність всіх інших функціональних блоків абонентської установки, тобто NТ-2, ТЕ-1. ТА, ТЕ-2 від способу передачі сигналів по абонентській лінії.

Блок мережного закінчення NТ-1 робить локалізацію пошкоджень. У випадку несправності система комутації встановлює місце пошкодження для того, щоб обслуговуючий персонал міг приступити до його усунення.

Основною функцією блоку мережного закінчення NТ-2 є забезпечення спільного використання одного мережного закінчення декількома кінцевими пристроями.

З'єднання NТ-2 і NТ-1 може здійснюватися по-різному. У типовій, широко застосовуваній, конфігурації, особливо при малому навантаженні, NТ-2 з'єднується тільки з одним NТ-1. При більш високих вимогах у відношенні навантаження і в можливостях, що надаються, один NТ-2 може багаторазово підключатися до різних блоків NТ-1.

Звичайні кінцеві пристрої можуть підключатися до ISDN через узгоджувальні пристрої (ТА).

Узгоджувальні пристрої звичайно підключаються до стику контрольної точки S, однак одне чи кілька узгоджувальних пристроїв можуть поєднуватися з ТТ-2, утворюючи один пристрій , який у цьому випадку може підключатися до стику в контрольній точці Т.

Приклади підключень у мережі ISDN представлені на рис. 1.25.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕЛЕФОННІ АПАРАТИ ISDN МЕРЕЖІ	\|	Перетворенняаналогових і цифрових сигналів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.007 сек.