Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Спеціальне розслідування нещасних випадків на виробництві.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

1. Нещасні випадки із смертельними наслідками.

2. Групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше пра-цівниками, незалежно від ступеня тяжкості ушкодження їх здоров'я.

3. Випадки смерті працівників на підприємстві.

4. Випадки зникнення працівників під час виконання трудо вих (посадо-вих) обов'язків.

5. Нещасні випадки з тяжкими наслідками, у тому числі з можливою інва-лідністю потерпілого (за рішенням органів Держпромгірнагляд).

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться комісією із спеціального розслідування нещасного випадку що призначається наказом керівни-ка територіального органу Держпромгірнагляду за місцезнаходжен-ням підприємства.

До складу спеціальної комісії включаються:

1. Посадова особа територіального органу Держпромгірнагляду - голова комісії.

2. Представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезна-ходженням підприємства.

3. Представник органу, до сфери управління якого належить підприємст-во.

4. Керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства або інший представник роботодавця.

5. Представник первинної організації профспілки підприємства, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з пи-тань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.

6. Представник профспілкового органу вищого рівня.

7. Представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство - у разі розслідування випадку гострого профе-сійного захворювання (отруєння).

Спеціальне розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 робочих днів. У разі необхідності строк спеціального розслідування може бути продовжений органом, який призначив спеціальну комісію.

За результатами спеціального розслідування складаються акт форми Н-5, Н-1, НПВ, П-5 стосовно кожного потерпілого, а також оформляються інші мате-ріали спеціального розслідування.

Роботодавець у п'ятиденний строк після затвердження акта форми Н-5 зобов'язаний: 1. Видати наказ про виконання запропонованих спеціальною комісією заходів та запобігання виникненню подібних випадів. 2. Притягнути згідно із законодавством до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, посадо-вих (робочих) інструкцій. У разі надходження скарги або незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку керівник Держпромгірнагляду або його територіального органу з метою забезпечення об'єктивності спеці-ального розслідування має право призначити повторне (додаткове) спеціа-льне розслідування. У разі незгоди роботодавця, потерпілого або члена його сім'ї із змістом затвердженого акта форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ) рішення спе-ціальної комісії може бути оскаржено у судовому порядку. 3. Розслідування та облік випадків хронічнихпрофесійних захворювань і отруєнь на віробництві. Усі виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь під-лягають розслідуванню.

До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь на-лежать захворювання та отруєння, спричинені впливом небезпечних фак-торів, шкідливих речовин не більше ніж протягом однієї робочої зміни.

Гострі професійні захворювання спричиняються впливом хімічних речо-вин, іонізуючого та неіонізуючого випромінювання, значним фізичним наван-таженням та перенапруженням окремих органів і систем людини. До них належать також інфекційні, паразитарні, алергійні захворювання.

Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу. У разі підозри на професійне захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з відповідними документами на консультацію до головного спеціаліста з професійної патології міста, області. Для встанов-лення діагнозу і зв'язку захворювання з впливом шкідливих виробничих факторів і трудового процесу головний спеціаліст направляє хворого до спе-ціалізованого лікувально-профілактичного закладу, де він проходить амбу-латорне та стаціонарне обстеження Спеціалізованими лікувально-профілактичними закладами стосовно кож-ного хворого складається повідомлення за формою П-3 та протягом трьох діб після встановлення діагнозу надсилається:1. Роботодавцю та керівнику підприємства.2. Установі державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуго-вує це підприємство.3. Робочому органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. Роботодавець організовує розслідування причин виникнення професійного захворювання та наказом призначає комісію з розслідування причин виник-нення професійного захворювання до складу якої входять:1. Представник установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство (голова комісії).2. Представники лікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство.3. Первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки.4. Робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. До розслідування в разі потреби можуть залучатися представники інших органів. Розслідування випадку професійного захворювання проводиться протя-гом десяти робочих днів після надходження повідомлення за формою П-3. У разі потреби роботодавець продовжує за поданням голови комісії з розслі-дування строк розслідування, але не більше ніж на один місяць. Комісія з розслідування зобов'язана: 1. Розробити програму розслідування причин виникнення професійного захворювання. 2. Розподілити функції між членами комісії. 3. Розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів. 4. Провести розслідування обставин та причин виникнення професійного захворювання. 5. Скласти акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4. Акт форми П-4 складається комісією з розслідування у шести примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування та надсилається робото-давцем потерпілому та органам, представники яких брали участь у розсліду-ванні. Примірник акта форми П-4 залишається на підприємстві та зберігається про-тягом 45 років. Роботодавець зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення розсліду-вання причин професійного захворювання розглянути його матеріали та видати наказ про заходи щодо запобігання професійним захворюванням, а також про притягнення до відповідальності осіб, з вини яких допущено по-рушення санітарних норм і правил. 4. Розслідування та облік аварій на виробництві. Розслідування проводиться у тому разі, коли сталася: 1. Аварія першої категорії, внаслідок якої: - загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб; - спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства; - збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому природному середовищі більш як у 10 разів; - зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створи-ло загрозу для життя і здоров'я працівників підприємства чи населення; 2. Аварії другої категорії, внаслідок якої: - загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб; - зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створи-ло загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці підприємства з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше. Роботодавець або особа, яка керує виробництвом під час зміни, зобов'я-зані діяти згідно з планом ліквідації аварії, вжити першочергових заходів для рятування потерпілих і подання їм медичної допомоги, запобігання по-дальшому розвитку аварії, встановлення меж небезпечної зони та обмеження доступу до неї людей. Роботодавець зобов'язаний негайно повідомити про аварію територіаль-ний орган Держпромгірнагляд, орган, до сфери управління якого належить підприємство, відповідну місцеву держадміністрацію, штаб цивільної оборо-ни та з надзвичайних ситуацій, прокуратуру за місцем виникнення аварії і відповідний профспілковий орган, а в разі травмування або загибелі праців-ників також відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду. Розслідування аварії, що спричинила нещасні випадки, проводиться згідно з пунктами 3-62 цього Порядку. Якщо з приводу розслідування аварії, що не спричинила нещасні випадки, не прийнято спеціальне рішення Кабінету Міністрів України, розслідування проводиться комісіями, що утворюються: 1. У разі аварії першої категорії - наказом центрального органу виконавчої влади чи розпорядженням місцевої держадміністрації за погодженням з відповідними органами державного нагляду за охороною праці і МНС; 2. У разі аварії другої категорії - наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємство, чи розпорядженням місцевої дер-жадміністрації за погодженням з відповідними органами державного нагля-ду за охороною праці і МНС. Головою комісії призначається представник органу, до сфери управління якого належить підприємство, або представник органу державного нагляду за охороною праці чи МНС. У ході розслідування комісія визначає характер аварії, з'ясовує обставини і причини, встановлює факти порушення вимог законодавства про охорону праці, правил експлуатації устатковання та технологічних регламентів, виз-начає якість виконання будівельно-монтажних робіт або окремих вузлів і конструкцій, їх відповідність вимогам технічних і нормативних документів та проекту, встановлює осіб, що несуть відповідальність за виникнення ава-рії, визначає заходи щодо ліквідації її наслідків та запобігання таким ви-падкам. Комісія зобов'язана протягом десяти робочих днів розслідувати обставини і причини аварії та скласти акт за формою Н-5. Залежно від характеру аварії у разі потреби зазначений строк може бути продовжений органом, який утворив комісію, з метою проведення додатко-вих досліджень або експертизи. За результатами розслідування аварії роботодавець видає наказ, яким на підставі висновків комісії затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям і притягає згідно із законодавством до відповідальності працівників за порушення вимог законодавства про охорону праці. Матеріали розслідування аварії в п'ятиденний строк після закінчення роз-слідування надсилаються прокуратурі та органам, представники яких брали участь у розслідуванні. У разі розслідування аварії, що не спричинила нещасних випадків, при-мірник акта форми Н-5 зберігається на підприємстві до завершення виконан-ня заходів, визначених комісією, але не менше ніж два роки.

Роботодавець зобов'язаний проаналізувати причини аварії та розробити заходи щодо запобігання таким випадкам.

Тема №5. «Виробнича санітарія».


Читайте також:

  1. Вивчення, розслідування ситуацій, що стосуються порушення прав людини.
  2. Використання матеріалів ОРД для попередження, припинення і розслідування злочинів, розшуку зло­чинців та осіб, які безвісно зникли
  3. Виховна мета:сприяти формуванню професійних якостей спеціаліста правоохоронної сфери діяльності з розкриття та розслідування злочинів.
  4. Гарантії прав працівників на охорону праці та здоров’я на виробництві.
  5. Державне управління охороною праці та організація охорони праці на виробництві.
  6. Діяльність Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
  7. Добровільне страхування від нещасних випадків
  8. Добровільне страхування від нещасних випадків, його мета. Умови страхування громадян від нещасних випадків. Страхові випадки.
  9. Доходи і видатки бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
  10. Економічна сутність та роль Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України
  11. Загальні правила кваліфікації випадків спричинення тілесних ушкоджень
  12. Засоби захисту, що застосовуються для попередження нещасних випадків на виробництві




Переглядів: 1623

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Тема № 4. «Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві». | Виробнича санітарія як наука, її визначення та значення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.017 сек.