Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Виробнича санітарія як наука, її визначення та значення.

 

Фізіологія праці це частина загальної фізіології людини, що вивчає особли-вос­ті фізіологічного та психофізіологічного стану людини під час трудового проце-су. Основна мета фізіології праці - наукове обгрунтування рекомендацій щодо за-без­печення довгочасного підтримання на високому рівні стану здоров'я, працезда-тності та профілактики перевтоми працюючої людини. Досягнення цієї мети, зви­чайно, потребує вирішення різноманітних задач, найважливіші з котрих – раціона-­лізація робочого місця, робочої пози, робочих рухів, фізичного та інформаційного навантаження, розробка фізіологічно обгрунтованих режимів праці та відпочинку.

Людина є найважливішим фактором надійного функціонування різномані-т­них технічних засобів на виробництві, проте фізичні та психічні можливості лю­дини обмежені межами «людських можливостей». На жаль, досі при створенні технічного і технологічного обладнання інженер приділяє увагу насамперед його конструктивним та функціональним параметрам і не завжди враховує функціо-нальні можливості людини, а часто і зовсім про них не знає.

Нові форми розвитку промислового виробництва (механізація і автомати-за­ція) зменшують фізичне напруження людини, але, з іншого боку, висувають все більші вимоги до її психічної та інтелектуальної сфери, вимагають від людини знань та вмінь приймати правильні рішення. Такі вимоги, що виникають зазви­чай при управлінні складним технологічним обладнанням, часто перевищують межі людських можливостей і людина стає лімітуючим фактором у розвитку но­вої техніки, підвищенні ефективності виробництва і надійності функціонування машини чи системи машин, об'єднаних ланцюгом технологічного процесу.

Ми часто стаємо свідками того, що техніка і технологія через свою склад-ність виходять з-під контролю людини. Аналіз таких ситуацій свідчить про не-долі­ки і дефекти, пов'язані з оволодінням, використанням, управлінням, техніч-ним обслуговуванням верстатів та обладнання, машин, технологічного обладна-ння. Найчастіше це недостатні розміри робочого місця, невпорядкованість сис-тем управління, недостатнє врахування антропометричних даних людини-опера-тора та його рухових, силових, психофізіологічних можливостей, відсутність не-обхід­них акустичних, світлових, мікрокліматичних умов для роботи, достатньої обзорності з робочого місця. Ці недоліки часто лімітують роль людини в «люди-но-машинних системах», негативно впливають на її працездатність, здоров'я, обмежують продуктивність таких систем і можуть призводити до виникнення загрози аварійних ситуацій.

Проблеми взаємовідносин людини і техніки нині покликана вирішувати порівняно молода галузь науки – ергономіка ("ергос" – робота, "номос" - закон). Її призначення – гуманізація техніки, пошуки рівноваги між фізіологічними мож­ливостями людини і вимогами виробничого процесу і, нарешті, створення опти­мальних умов праці для людини-оператора.

Проведення досліджень фізіологічних змін в організмі людини, що пра-цює, аналіз і оцінка отриманих результатів створюють можливість розроблення захо­дів з наукової організації трудового процесу, що забезпечують високу працез-дат­ність, збереження здоров'я і подовження трудового довголіття. Вивчення фі-зіо­логічних зрушень в організмі працюючих проводиться для оцінки режиму праці і відпочинку, робочої пози, робочих рухів, впливу чинників виробничого се-редо­вища, а також при вирішенні питань профвідбору.

Виробнича санітарія - це система організаційних і технічних засобів, що запобігають чи зменшують вплив на працюючих шкідливих виробничих факто-рів.

До виробничої санітарії відносяться:

1. Гігієна праці - область профілактичної медицини, що вивчає умови збереження здоров'я на виробництві, і заходи, що сприяють цьому.

2. Санітарна техніка - заходи і пристрої технічного характеру, що відно-сяться до виробничої санітарії - системи і пристрої вентиляції, опалення, газо-постачання, водопостачання, каналізації, очищення і нейтралізації викидів шкі-дливих речовин в атмосферу і водойми, висвітлення, захисти людини від вібра-цій, шуму, дії шкідливих випромінювань і полів, санітарні і побутові споруд-ження і пристрої, будівельна теплотехніка, будівельна кліматологія.

Згідно Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» кожний громадянин має право на безпечні для здоро-в'я і життя харчові продукти, питну воду, навчання, виховання, побуту, відпо-чинку, навколишнє природне середовище та умови праці; відшкодування шко-ди, завданої їх здоров'ю внаслідок порушення підприємствами, установами, ор-ганізаціями, громадянами санітарного законодавства; достовірну і своєчасну інформацію про стан свого здоров'я, а також про наявні та можливі фактори ризику для здоров'я та їх ступінь. Цій Закон базується на Конституції України і складається з Основ законодавства України про охорону здоров'я, законів Ук-раїни «Про захист населення від інфекційних хвороб», «Про боротьбу із захво-рюванням на туберкульоз», «Про запобігання захворюванню на синдром набу-того імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення», інших норматив-но-правових актів та санітарних норм».

Принципи класифікації умов праці. Головним завданням будь-якої га-лузі народного господарства є збільшення продуктивності праці. Продуктивні-сть праці обумовлена здатністю працівників фізично, фізіологічно та психофізі-о­логічно виконувати поставлені задачі і нерозривно пов'язана з умовами праці.

Для об'єктивної оцінки умов праці на виробництві проводиться атеста-ція робочих місць. Згідно Постанови Кабінету Міністрів Украї­ни № 442 від 1.09.1992 р. атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підпри-ємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де тех-нологічний процес, використову­ване обладнання, сировина та матеріали є по-тенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що мо-жуть несприят­ливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх на-щадків як тепер, так і в майбутньому.

Для проведення атестації робочих місць та встановлення пріорите­ту в проведенні оздоровчих заходів використовується «Гігієнічна класифікація пра-ці за показниками шкідливості та небезпечності фак­торів виробничого середо-вища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджена наказом Мі-ністерства охорони здоров'я Украї­ни від 27.12.2001 р. № 528.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації умови праці діляться на 4 класи - оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні (екстремальні).

Перший клас - оптимальні умови праці - такі умови, при яких збе­рігаєть-ся не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. Оптимальні гігієніч­ні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для ін-ших факторів за оптимальні умов­но приймаються такі умови праці, за яких не-сприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийня-тих за без­печні для населення.

Другий клас - допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламенто­ваного відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять нес­приятливого впливу на стан здоров'я працюю-чих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.

Третій клас – шкідливі умови праці - характеризуються такими рів­нями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюю­чого та/або його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нор­мативів та вираженості можливих змін в організмі працюючих поді­ляються на 4 сту-пені:

Перша ступінь (3.1) - умови праці характеризуються такими рівнями шкі-дливих факторів виробничого середовища та трудового процесу які, як прави-ло, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коли-вань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, пе-рерві контакту з шкідливими факто­рами) та збільшують ризик погіршення здо-ров'я.

Друга ступінь (3.2) - умови праці характеризуються такими рівнями шкі-дливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні вик-ликати стійкі функціональні порушення, призводять у біль­шості випадків до зростання виробничо-обумовленої захворюваності, появи окремих ознак або легких форм професійної патології (як пра­вило, без втрати професійної працез-датності), що виникають після тривалої експозиції (10 років та більше).

Третя ступінь (3.3) - умови праці характеризуються такими рівнями шкі-дливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять, окрім зростання виробничо-обумовленої захворюваності, до розвитку профе-сійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (з втратою професійної працездатності в період трудової діяльності).

Четверта ступінь (3.4) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюванос-ті з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою загаль­ної працездатності).

Четвертий клас – небезпечні (екстремальні) умови праці - харак­теризу-ються такими рівнями шкідливих факторів виробничого сере­довища і трудо-вого процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих профе-сійних уражень.


Читайте також:

  1. I визначення впливу окремих факторів
  2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
  3. II. ВИРОБНИЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ
  4. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
  5. Ocнoвнi визначення здоров'я
  6. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
  7. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
  8. Аналіз стратегічних альтернатив та визначення оптимальної стратегії формування фінансових ресурсів
  9. Аналіз ступеня вільності механізму. Наведемо визначення механізму, враховуючи нові поняття.
  10. Атлетичний конгрес 1894 року та його значення.
  11. Балансова теорія визначення статі. Диференціація статі і роль гормонів у цьому процесі.
  12. Безстатеве розмноження, його визначення та загальна характеристика. Спори — клітини безстатевого розмноження, способи утворення і типи спор.




Переглядів: 1535

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Спеціальне розслідування нещасних випадків на виробництві. | Небезпечні та шкідливі виробничі чинники.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.