• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правила постановки запитань.

Види запитань.

Запитання можуть бути поставленими вірно (коректними), коли їх передумова є істинним несуперечним знанням, та неправильно поставленими(некоректними), якщо їх передумова є хибною або суперечною (Напр.: „Як почуває себе президент Великобританії?” – запитання не є коректним через відсутність такої особи).

За функцією запитання бувають уточнюючі та доповнюючі.

Уточнюючі запитанняспрямовані на з'ясування істинності передумови (напр., “Чи правда, що К. є родичем потерпілого?”).

Доповнюючі запитання ставляться з метою отримання нових знань про властивості предмета (напр., “Яка стаття кримінального кодексу передбачає покарання за шахрайство?”).

За структурою запитання бувають простими та складними.

Прості запитання – це запитання, що не містять у своєму складі інших запитань.

Складні ж містять як складові частини інші запитання, об’єднані за допомогою логічних зв'язок (кон’юнкція і диз’юнкція). Залежно від типу зв'язку складні запитання бувають з’єднувальними, зв’язані сполучником “і” (наприклад, “Чи вірно, що до нього можуть бути одночасно застосовані ув’язнення і конфіскація майна?”), та розділові, об'єднані за допомогою сполучника “чи” (напр., “Його викликають до суду як свідка чи як потерпілого?”).

Щодо ставлення до обговорюваної теми, то питання бувають по суті теми – такі, передумова яких прямо чи непрямо пов'язана з обговорюваною темою і відповідь на які уточнює або доповнює вихідну інформацію; і запитання .не по суті теми – такі запитання, передумова яких ні прямо, ні непрямо не стосується обговорюваної теми. Останні часто ставляться з метою відвести обговорення від вирішення основної проблеми або щоб затягнути його, тобто порушують вимоги закону тотожності..

1. Запитання повинні бути ясно сформульовані, тобто бути зрозумілими для адресата, в чому автору запитання слід переконатися.. (Тут вступають в силу вимоги закону тотожності.).

NB. Запитання буде некоректним якщо що воно містить а) слова чи терміни, значення яких невідоме адресату або б терміни є не чітко визначеними чи незрозумілими у даному контексті. Напр., запитання “В чому саме полягає важливість глобальної гіперболічності для теорем про сингулярності?” – буде зрозумілим лише певному колу математиків та фізиків-теоретиків і не буде зрозумілим пересічній особі. Тут виникає низка додаткових питань: “Що таке глобальна гіперболічність?” , “Що таке сингулярності?” Подібна помилка має назву “безпредметної розмови”.

2.Запитання повинні бутичітко визначені за змістом щодо очікуваної інформації.

NB.Чи можна , наприклад однозначно відповісти на запитання “Як ви ставитесь до змін у Конституції?”, якщо не визначено, що саме за зміни маються на увазі. Подібна помилка має назву “розмитого змісту”.

3. Передумова запитання повинна бути істинною. Якщо передумова запитання є хибною, на нього не можна дати відповідь.

NB. Відомий приклад іще з часів античності: “Скажи, чи ти продовжуєш бити свого батька? Так чи ні?”. За такої постановки питання, будь-яка відповідь (“так” чи “ні”), буде стверджувати, що адресат б’є або ж бив свого батька. Подібні запитання, коли пресупозиція є відомо хибною називають провокаційними. Якщо ж опонент щиро вважає хибну передумову істинною, то таке запитання вважається некоректним..

4. Запитання повинно бути несуперечним. Тобто його пресупозиція не повинна містити суперечних тверджень.

NB. Помилка пов’язана з порушенням цього правила називається “тривіальне запитання”. Ось її хрестоматійний приклад: “Чи може Всесильний і Всемогутній Господь створити такий камінь, який би сам не зміг підняти ?”. Подібні запитання називаються абсурдними.

5. Запитання повинні бути конкретними. Це означає, що запитання повинно передбачати остаточну непусту множину альтернатив для відповіді.

NВ. Порушення цього правила призводить до помилки “розмитого обсягу”. Напр., питання “Хто виграє наступний чемпіонат світу з футболу ?” є розмитим за обсягом, оскільки невизначеною є множина альтернатив

3. Види відповідей.

1. За гносеологічним статусом відповіді бувають істинні (вірні, правильні), котрі адекватно відображають дійсність, та хибні. (невірні, неправильні), ті, що неадекватно відбивають реальні стани речей.

2. За способом вираження інформації відповіді бувають прямі – це відповіді, при формулюванні котрих не вдаються до додаткових відомостей та міркуваннь, а користуються поняттями, що задані предметною областю пресупозиції. Непрямі відповіді отримуються вивідним шляхом із більш широкої області ніж область пошуку відповіді. Непрямі відповіді потребують додаткової інформації. Напр., на запитання : “Коли розпочалась перша світова війна ?”, можна дати пряму відповідь “Перша світова війна розпочалася 19.7 (1.8) 1914 р.”, тоді як непряма відповідь може мати вигляд – “Перша світова війна почалась на четвертий день після убивства у Сараєво спадкоємця австро-угорського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда”

3. За граматичною формою відповіді бувають короткі, що складаються лише із "так" або "ні", і розгорнуті – містять у собі всі елементи запитання.

4. За обсягом інформації, що міститься у відповіді, вони бувають повні – включають інформацію стосовно усіх елементів запитання. Неповна відповідь містить інформацію стосовно окремих елементів запитання. Так на запитання “Чи правда що приводом і причиною першої світової війни стало убивство спадкоємця австро-угорського престолу ерцгерцога Фрнца Фердинанда ?”, повною буде відповідь “Убивство Фпанца Фердинанда стало приводом оголошення війни, а причина криється в глибоких політичних і економічних суперечностях між Центральними державами і державами Антанти”, а неповною буде відповідь “Ні, убивство ерцгерцога – це був лише привід”.

Для того щоб відповіді були коректними треба дотримуватись таких умов:

1. Відповідність відповіді змісту запитання. У логічній структурі правильно сформульованої відповіді її істинність логічно зумовлена істинністю відповідної пресупозиції, а не навпаки.

NB. Порушення цієї умови має назву “відповідь не по суті”. Так, якщо на запитання: “Хто розбив китайську вазу?”, почуємо: “Я лише хотів витерти пил”, то це буде прикладом подібної помилки.

2. Обсяг відповіді повинен бути спів мірним з обсягом запитання – обсяг відповіді мусить визначатися підмножиною множини тверджень, що утворюють обсяг запитання.

NB. Тут можливе занадто широке або занадто вузьке тлумачення запитання. Так, на запитання “Чи підеш ти на дві останні лекції?” широким тлумаченням питання буде відповідь “Ні, я піду на пляж”, а занадто вузьким – “На першу лекцію я точно не піду”.

3. Відповіді на складні запитання. Якщо складне питання з’єднане за допомогою кон’юнктивного зв’язку, то необхідно давати відповідь на усі прості запитання, що його складають. Напр.: „Чи правда, що передумовою першої світової війни стали політичні та економічні суперечності між європейськими державами і що приводом до неї стало убивство ерцгерцога Франца Фердинанда?” Тут відповідь звучатиме: „Так і так”.

Якщо ж складне запитання містить сувору диз’юнкцію то відповідь, ствердна чи заперечна, то відповідь дається лише на одну із альтернатив. (Напр., щодо запитання „Його судитимуть чи визнають неосудним?” – можлива ствердна відповідь лише на одну із частин).

Якщо складне запитання містить несувору диз’юнкцію, то однакова відповідь може стосуватися будь-якої кількості його частин. (Напр., щодо запитання „Його автомобіль підлягає конфіскації за те, що був знаряддям злочину чи за те що придбаний злочинним шляхом?” – то тут можна дати одночасно як ствердну, так і заперечну відповідь на обидві частини запитання, а також можна одну заперечити іншу стверджувати).

Питання для самоконтролю:

1. В чому полягає особливість запитань як комунікативної форми?

2. Що таке пресу позиція (передумова) запитання?

3. Які є види запитань за функцією?

4. Які є види запитань за структурою?

5. Які є правила постановки запитань?

6. Які запитання є некоректними?

7. Які є види відповідей?

8. Які вимоги до коректності відповідей?

Завдання до частини І.

До розділу 2:

1. Чи всі зазначені ознаки входять до змісту даних понять?

а) «острів» – суша, оточена водою, знаходиться в морі; в) «правопорушник» – слово української мови, часто вживається; г) «комп'ютер» – необхідний прилад сучасної оргтехніки, знаходиться в офісі.

2. Чи зміниться зміст поданих нижче понять в таких випадках?

а) Зміст поняття «Кримінальний Кодекс України», якщо до нього буде включено або виключено деякі статті.

в) Зміст поняття «атом», якщо буде відкрито його нові властивості.

г) Зміст поняття «адміністративне покарання», якщо ці покарання стануть значно суворішими.

3. Чи зміниться обсяг зазначених понять в таких випадках?

а) Обсяг поняття «Кримінальний Кодекс України», якщо з нього буде виключено деякі статті.

в) Обсяг поняття «стаття земельного законодавства», якщо до неї буде введено додаткові статті.

г) Обсяг поняття «міністр юстиції», після призначення нового міністра.

4. Здійсніть обмеження та узагальнення обсягу понять.

П р и к л а д. Обмеження: злочин - злочин проти особи - нанесення тяжких тілесних пошкоджень .Узагальнення: злочин – протиправна дія – дія.

Право. Крадіжка. Культура. Штраф. Форма політичного устрою. Форма мислення. Тероризм. Політичний діяч. Правознавець. Злочинність. Злочинна група. Вирок. Успішність. Осінь.

5. Чи правильно здійснено обмеження таких понять?

Староста курсу – староста групи.

Голова держави – президент.

Місяць – тиждень.

Злочин - шахрайство.

Класове суспільство – суспільний клас.

Годинник – будильник.

Циферблат – цифра.

6. Чи правильно здійснено узагальнення обсягу таких понять?

Кабінет міністрів – уряд.

Командир батальйону – командир полку.

Срібло – метал.

Правопорушення – протиправна дія.

Музичний інструмент – оркестр

7. Доберіть поняття, обсяги яких перетинаються з даними.

1) Курсант. 2) Академія. 3) Військова частина. 4) Рекордсмен. 5) Стихійне лихо.

8. До даних понять підберіть підпорядковані та підпорядковуючі поняття.

1) Повість. 2) Юрисконсульт. 3) Господарський злочин. 4) Цивільний позов. 5) Дипломат. 6) Комедія. 7) Договір. 8) Планета Земля. 9) Поняття. 10) Нагорода. 11) Лейтенант. 12) Фабрика. 13) Закон логіки.

9. Вкажіть, які поняття відображають відношення роду і виду, а які - цілого й частини.

1) Образний вираз, метафора.

2) Система права, кримінальне право.

3) Політична структура, партія.

4) Дерево, стовбур.

5) Навчальний заклад, школа.

6) Злочинне угрупування, злочинець.

7) Інститут, факультет.

10. Підберіть видові поняття до даних.

1) Покарання. 2) Вчений ступінь. 3) Угода. 4) Вуз. 5) Форма державного устрою. 6) Міський транспорт. 7) Право. 8) Кодекс.

11. Підберіть поняття, протилежні та суперечні до даних.

1) Великий. 2) Бідний. 3) Справедливий вирок. 4) Легка робота. 5) Друг. 6) Готівковий розрахунок. 7) Істинність. 8) Холодний клімат.

12. Визначте вид відношень між поняттями, зобразіть їх за допомогою кіл Ейлера.

1) Держава, федерація, унітарна держава, конфедерація.

2) Віруючий, атеїст.

3) Пожежа, стихійне лихо, вибух бомби, підпал, причина пожежі, блискавка.

4) Зброя, вогнепальна зброя, холодна зброя, ніж, пістолет, гвинтівка, снайпер.

5) Посадовий злочин, халатність, хабарництво, шахрайство.

6) Офіцер, танкіст, орденоносець, учасник бойових дій.

7) Людожер, канібал, антропофаг.

8) Правознавець, адвокат, прокурор, депутат, порядна людина, сусід.

9) Ліс, дерево, кущ, галявина.

13. Визначте одиничні та загальні поняття. Вкажіть які з них є реєструючими, а які нереєструючими; виділіть збірні поняття.

П р и к л а д:

«Навчальний заклад» – загальне нереєструюче поняття.

«Військово-морські сили України» – одиничне збірне поняття.

1). Юридична особа. 2) Правова норма. 3) Молодь. 4) «Руська правда». 5) Стаття Кримінального Кодексу України. 6) Банда. 7) Громадянин України. 8) Курсант 11 взводу ОІВС. 9) Сонячна система. 10) Трикутник.

14. З’ясуйте, у якому сенсі – збірному чи розділовому – вживаються поняття.

П р и к л а д:

«Громадяни України повинні дотримуватись її законів» - поняття вжито в розділовому сенсі.

«Громадяни України становлять український народ» - поняття вжито в збірному сенсі.

1) Людина має право на громадянство.

2) Людина засвоює нові технології.

3) Книга – кращий подарунок

4) Судді і присяжні засідателі незалежні і підкоряються лише закону.

5) Закон складає основу системи права держави.

6) Республіки колишнього СРСР стали суверенними державами.

15. Вкажіть конкретні та абстрактні поняття.

П р и к л а д:

«Юридичний закон» - конкретне поняття.

«Неосудність» - абстрактне поняття.

1) Злочинність. 2) Диктатура. 3) Лицемірство. 4) Слідчий. 5) Батьківщина. 6) Недоторканість. 7) Супутник. 8) Радість. 9) Протиправні дії. 10) Правознавство.

16. Дайте повну характеристику понять за обсягом та змістом.

1) Революція. 2) Квадрат. 3) Сумління. 4) Вітчизна. 5) Міністерство внутрішніх справ України. 6) Вчитель. 7) Властивість. 8) Предмет. 9) Відношення. 10) Державний кордон. 11) Європейська держава. 12) Учбова група. 13) Зодіакальне сузір'я.

17. Проаналізуйте визначення (правильне воно чи ні, якщо ні - то яке правило порушено).

.П р и к л а д: Курсант - особа що навчається в учбовому закладі. Помилка - занадто широке визначення.

1) Контрабанда - переміщення товарів через кордон без сплати мита.

2) Державна зрада - діяння, вчинене громадянином України на шкоду суверенітету і державній безпеці України, перехід на бік ворога у воєнний година або шпигунство.

3) Логіка - це наука про закони правильного мислення.

4) Егоїст - це така людина, у якої камінне серце.

5) Демократ - це прибічник демократії.

6) Кібернетика не є мистецтвом.

7) Нація - усталена історично людська спільнота.

8) Горгозан - це ті ж саме, що й бурмуза.

9) Істина - дочка розуму і мати науки.

10) Логіка це наука про умовиводи.

18. Вкажіть у яких випадках здійснено поділ понять, а в яких —розчленування цілого на частини.

1) Угоди укладаються в усній та письмовій формах.

2) Атоми діляться на протони, нейтрони та електрони.

3) Інститут складається з факультетів.

4) Право власності включає в собі володіння, користування й розпоряджання.

19. У чому полягає нелогічність таких оголошень?

1) У нашому магазині продаються молочні та продуктові товари.

2) Бережіть рослини: дерева, кущі, квіти, газони.

3) Пасажирам забороняється знаходитися в залах і на терасах з різко пахучими предметами, вогненебезпечними, вибуховими й отруйними речовинами, а також предметами, які можуть завдати шкоди вокзальним приміщенням, дебаркадеру чи пасажирам.

4) Заводові на роботу потрібні чоловіки віком від 20 до 35 років і головний технолог.

20. Знайдіть члени поділу.

1) Існує три види правопорушень.

2) За змістом існує два види вироків.

3) Злочини розрізняються за своєю спрямованістю.

21. Чи правильно здійснено поділ? Якщо ні, то чому?

1) Покарання поділяються на адміністративні та кримінальні.

2) Люди поділяються на чоловіків, жінок та дітей.

3) Речовини бувають провідниками й непровідниками.

4) За темпераментом люди бувають сангвініками, холериками, флегматиками та меланхоліками.

До розділу 3.

1. Знайдіть істинні та хибні судження.

1). Наполеон ніколи не був французьким імператором. 2) Убивство є особливо небезпечним злочином. 3) Харків західніше Одеси. 4) Кримінальний кодекс України має завданням охорону суспільного ладу України. 5) Зфальсифікований документ може бути доказом.

2. Котрі із поданих речень виражають судження, а котрі — ні?

1) Усі рівні перед законом і мають право на рівний захист перед законом.

2) Книга природи є невичерпним джерелом пізнання для людини (Вольтер).

3) Розкрийте мені зміст поняття «злочин».

4) Що він Гекубі, що йому Гекуба? (Шекспір).

5) На вулиці холодно.

6) Усякий злочин є протиправною дією.

7) Котра година?

8) Руки вгору!

3. Визначте тип судження, покажіть схеми атрибутивних суджень та суджень з відношеннями.

П р и к л а д:

«Усяка крадіжка є злочином проти особистого майна громадян». – Просте атрибутивне судження (S є Р).

«Одеса південніше Києва». - Релятивне судження (хRy).

1) Позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку має виховний характер.

2) Ніщо не відбувається без причин.

3) Північніше островів Нової Землі розташовані острови, що називаються Земля Франца-Йосипа.

4) Кожна держава має свій гімн.

5) Києво-Печерська лавра заснована раніше, ніж інші монастирі на Україні.

6) Звичай – це правила, що склалися в наслідок багатократного повторювання певних поведінкових ситуацій.

7) Право регулює суспільні відносини.

8) Мораль виникла раніше, ніж право.

4. Дайте об'єднану якісно-кількісну характеристику суджень, зобразіть відношення між термінами за допомогою кіл Ейлера, з’ясуйте розподіленість суб'єкта і предиката.

П р и к л а д:

«Дезертирство (S) - військовий злочин(Р)». - Загальностверджувальне судження (А). S розподілений, Р не розподілений.

Р–

Читайте також:

1. V. Етичні правила психологічних досліджень
2. А ви слідуєте цім правилам, коли виступаєте публічно?
3. Види графіків та правила їх побудови.
4. Види запитань.
5. Визначення, класифікація і правила побудови індексів
6. Вимоги до керівника, правила та принцинципи управління
7. Відомості про правила охорони і техніки безпеки на підземних гірничих роботах.
8. Встановлення відношень між судженнями за правилами логічного квадрата.
9. Групова дискусія та правила її проведення
10. Дедуктивний умовивід та його правила
11. Довідки - їхні види та правила оформлення
12. ДОКУМЕНТАЦІЯ. ЗВІТИ У СФЕРІ НАУКИ І ТЕХНІКИ. Структура і правила оформлення

Переглядів: 3704