Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Поняття зайнятого населення.

1. Поняття зайнятості населення. Правове регулювання пра-

цевлаштування.

Діюче законодавство дає таке поняття зайнятості населення.

Зайнятість – це діяльність громадян , пов’язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що , як правило, приносить дохід у грошовій формі.

Зайнятість забезпечується державою шляхом проведення активної соціально – економічної політики, спрямованої на задоволення потреб у добровільному виборі виду діяльності, стимулювання створення нових робочих місць і розвитку підприємництва.

Проблемам зайнятості населення держава приділяє значну увагу. В 1991 році був прийнятий Закон України “Про зайнятість населення”. Цей закон є комплексним законодавчим актом, що містить норми адміністративного права, права соціального забезпечення, трудового права. Закон комплексно регулює сферу зайнятості, й кожна з названих галузей права має тут свій предмет. Крім того, державою визначено основні напрями розвитку трудового потенціалу в Україні на період до 2010 року.

Трудовий потенціал – це сукупна чисельність громадян працездатного віку, які за певних ознак ( стан здоров’я, психофізіологічні особливості, освітній, фаховий та інтелектуальний рівні, соціально – етичний менталітет) здатні та мають намір провадити трудову діяльність.

Основні напрями розвитку трудового потенціалу:

· створення матеріально – технічних і соціально – економічних передумов для продуктивної зайнятості населення (створення ринку праці);

· оцінка загальної потреби в робочих місцях в економіці країни і формування ринку професій;

· створення робочих місць на базі широкого розвитку малого та середнього бізнесу, самозайнятості за умов формування дійового інвестиційного і фінансового механізму;

· впровадження механізму стимулювання створення робочих місць для окремих соціально – демографічних груп населення (молоді, жінок, інвалідів) тощо.

Правове забезпечення залучення громадян України в сферу трудової діяльності здійснюється відповідною системою норм, до яких належать:

- Закон України “Про зайнятість населення” від 01.03.91р.;

- Кодекс законів про працю в Україні;

- Положення про державну службу зайнятості від 24.06.91р.;

- Положення про державний фонд сприяння зайнятості населення від 24.06.91р.;

- Положення про порядок реєстрації громадян як безробітних, виплати допомоги по безробіттю та умови надання додаткової матеріальної та іншої допомоги безробітним та членам їх сімей від 24.06.91р.

- Положення про організацію оплачуваних громадських робіт від 27.04.98;

- Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення від 24.06.91р.

Служба зайнятості утворена Постановою КМ України від 21.12.90р. №381 “Про створення державної служби зайнятості” і складається з Центру зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, Центрів зайнятості АР Крим, обласних, районних, міжрайонних, міських і районної у містах центрів зайнятості. До складу служби зайнятості входять також цент професійної орієнтації , навчальні заклади професійної підготовки незайнятого населення, інформаційно – обчислювальний центр, територіальні та спеціалізовані бюро зайнятості, центри трудової реабілітації.

2. Поняття зайнятого населення, поняття підходящої роботи.

Згідно ст. 3 Закону України “Про зайнятість населення” до зайнятого населення відносяться громадяни, що проживають на території держави на законних підставах :

· працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня ( тижня) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях України й за кордоном;

· громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві;

· обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об’єднаннях;

· які проходять службу в Збройних Силах України, СБУ, Прикордонних військах, органах внутрішніх справ, інших військових формуваннях, альтернативну службу;

· які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітьних школах і вищих навчальних закладах;

· працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні й виконують функції, не пов’язані з забезпеченням діяльності посольства і місій.

Для тих громадян, що втратили роботу , держава забезпечує можливості підшукання підходящої роботи.

Підходящою роботою вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації працівника і надається в тій місцевості, де вінпроживає. Заробітна плата повинна відповідати рівню, який особа мала за попередньою роботою з урахуванням її середнього рівня, що склався в галузі відповідного регіону за минулий місяць.

При пропонуванні такої роботи враховується трудовий стаж громадянина за спеціальністю, його попередня діяльність, вік, досвід, становище на ринку праці, тривалість періоду безробіття.

Для громадян , які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності) підходящою роботою вважається робота, що потребує попередньої професійної підготовки, або оплачувана робота, яка не потребує професійної підготовки, а для громадян , які бажають поновити трудову діяльність після перерви тривалістю понад 6 місяців – робота за спеціальністю, що не потребує попередньої перепідготовки чи підвищення кваліфікації, а в разі неможливості ії надання – інша оплачувана робота за спорідненою професією . спеціальністю.

Для громадян, які працювали не за професією (спеціальність) понад 6 місяців, підходящою вважається робота, яку вони виконували за останнім місцем роботи, а робота за основною професією (спеціальністю) може бути підходящою за умови попередньої перепідготовки чи підвищення кваліфікації з урахуванням потреб ринку праці у цієї професії ( спеціальності) .

У разі неможливості надання громадянинові роботи за професією (спеціальністю) протягом 6 місяців безробіття підходящою вважається робота, що потребує зміни професії (спеціальності) з урахуванням здібностей громадянина, колишнього досвіду і доступних до нього видів навчання та потреб ринку праці у цієї професії (спеціальності).

При зміні громадянином професії (спеціальності) за направленням служби зайнятості населення підходящою вважається робота як за новою так і за попередньою професією (спеціальністю) за останнім місцем роботи. За рішенням місцевих рад може встановлюватися транспортна доступність та інші критерії підходящої роботи, які посилюють соціальний захист населення.

Працевлаштування оформлюється шляхом укладання трудового договору, контракту або угоди відповідно до законодавства.

Для забезпечення тимчасової зайнятості населення місцеві органи виконавчої влади за участю державної служби зайнятості організують проведення оплачуваних громадських робіт на підприємствах комунальної власності і за договорами на інших підприємствах.

Громадські роботи – це загальнодоступні види тимчасової трудової діяльності безробітних або частково незайнятих громадян, що не потребують, як правило, спеціальної професійної підготовки.

Порядок організації та проведення таких робіт регулюються Положенням ,затвердженим постановою КМ України від 27.04.98р. №578. Оплачувані громадські роботи повинні мати суспільну спрямованість і сприяти соціальному розвитку регіону. К таким роботам відносяться:

- благоустрій та озеленення територій населених пунктів, зон відпочинку і туризму;

- підсобні ,ремонтні роботи на будівництві житла, об’єктів соціальної сфери;

- будівництво шляхів, водопровідних, каналізаційних, газових, залізничних і інших споруд;

- окремих видів робіт на овочевих базах;

- збирання, заготівля лікарських рослин і ягід та інші доступні види трудової діяльності.

Фінансування таких робіт проводиться за рахунок коштів місцевих бюджетів, коштів державного фонду сприяння зайнятості населення та коштів підприємств, для яких ці роботи виконуються.

Період участі в таких роботах зараховується до загального трудового стажу, в період участі в таких роботах зберігається виплата допомоги по безробіттю.

Однією з форм організації такої роботи є організація сезонних робіт. Направлення на такі роботи проводиться Центром зайнятості населення за прямими договорами з підприємствами усіх форм власності, які потребують додаткової робочої сили. Переважне право на такі роботи мають громадяни, зареєстровані у державної службі зайнятості як безробітні.

Контрольні запитання:

1.Поняття зайнятості населення.

2.Яким чином забезпечується державою зайнятість населення.

3.Правове забезпечення зайнятості населення.

4.Хто відноситься до зайнятого населення.

5.Дайте поняття “підходящої роботи”.

6.Поняття громадських робіт та їх види.

Література.

1.Закон України “Про зайнятість населення” від 01.03.91.

2.Положення про державну службу зайнятості від 24.06.91р.

3.Положення про організацію громадських оплачуваних робіт від 24.06.91р.

4.В.І. Прокопенко. Трудове право, підручник, Х –1998р.

Лекція № 10.

Тема: Правова організація працевлаштування громадян.

План:

1.Поняття безробітного та порядок виплати допомоги по безробіттю

2.Підстави відкладення та припинення допомоги по безробіттю.

1.Поняття безробітного та порядок виплати допомоги по безробіттю.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, як такі, що не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державної службі зайнятості, шукають роботу, готові і здатні приступити до неї.

Працездатним вважається вік жінок від 16 до 55 років, у чоловіків від 16 до 60 років. Не м.б. визнані безробітними:

- громадяни віком до 16 років за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства або скороченням чисельності штату;

- громадяни , які мають право на пенсію;

- особи, які відмовилися від 2 пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх в службі зайнятості як таких, що шукають роботу (ці особи втрачають право на надання ім статусу безробітного строком на 3 місяця з подальшою перереєстрацією);

- які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності) ,в том числі й випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмові їх від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасовового характеру яка потребує професійної підготовки..

Зареєстровані службою зайнятості громадяни набувають статусу безробітного у випадку . коли протягом 7 календарних днів з дня реєстрації їм не було запропоновано підходящої роботи. Рішення про наданням ім статусу безробітного приймається керівником Центру зайнятості, де громадянин зареєструвався як такий, що шукає роботу.

Громадянин, визнаний безробітним, має право на допомогу по безробіттю. Ця допомога надається з 8 дня після реєстрації громадянина до вирішення питання про його працевлаштування, але не більше 360 кал. Днів протягом 2 років; для осіб перед пенсійного віку – до 720 кал. Днів, а громадянам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої ( більше 6 місяців) перерви, та громадянам, які вперше шукають роботу, допомога по безробіттю виплачується не більше 180 кал. Днів.

Громадянам, зареєстрованим на загальних підставах в державний службі зайнятості і визнаними безробітними, допомога по безробіттю виплачується не більше 180 кал. Днів.

Громадянам, зареєстрованим на загальних підставах в держаний службі зайнятості і визнаними безробітними, допомога по безробіттю виплачується :

- у розмірі не менше 50% середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, якщо громадянин протягом 12 місяців , що передували початку безробіття, працював не менше 26 кал. Днів.;

- у всіх інших випадках, включаючи громадян, які шукають роботу вперше або після тривалості, більше 6 місяців перерви, допомога по безробіттю встановлюється не нижче розміру мінімальної заробітної плати;

Працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу по п.1 ст.40 КЗпП України і військослужбовцям, звільненим з військової служби в зв’язку з скороченням штатів або чисельності працівників без права на пенсію, за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом 7 кал. Днів після звільнення як таких, що шукають роботу, надається допомога по безробіттю у розмірі 100% середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 6 кал. Днів, 75% - протягом 90 кал. днів, 50% - протягом наступних 210 кал. днів, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати.

На період професійного перенавчання з відривом від виробництва за працівниками зберігається по новому місцю роботи середня заробітна плата за попереднім місцем роботи.

Працівникам, звільненим з роботи по п.1 ст.40 КЗпП України надається право на достроковий вихід на пенсію за 1,5 року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають необхідний загальний трудовий стаж, у т.ч. на пільгових умовах.

Громадянам, зареєстрованим у державний службі зайнятості як таких, що шукають роботу і безробітні, трудовий договір з якими було розірвано по п.1 ст.40 КЗпП України в період професійної підготовки і перепідготовки виплачується матеріальна допомога в розмірі 75% їх середньої заробітної плати за останнім місцем роботи, але не більше середньої заробітної плати , що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати .

Якщо громадяни зареєстровані у державний службі зайнятості як такі, що шукають роботу на загальних підставах, допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації але не більше 360 кал. днів протягом 2 років. Для осіб перед пенсійного віку ( чоловікам по досягненні 58 років, жінкам –53 років) допомога виплачується до 720 кал. днів.

2.Підстави відкладення та припинення допомоги по безробіттю.

Виплата допомоги по безробіттю може відкладатися до 3 місяців і припинятися. Припинятися допомога може у таких випадках:

- у разі працевлаштування безробітного;

- поновлення безробітного на роботі за рішенням суду;

- вступу до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва;

- проходження професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості;

- призову на строкову або альтернативну службу;

- набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі або направлення на лікування до ДТП;

- отримання права на пенсію;

- переїзду на постійне місце проживання в іншу місцевість;

- закінчення строку її виплати;

- одержання допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги по безробіттю обманним шляхом;

- подання письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею 3 річного віку;

- подання до державної служби зайнятості письмової заяви про відмову від послуг державної служби зайнятості;

- смерті безробітного.

Виплата допомоги може припинена строком на 3 місяця у разі:

- відмови громадянина від 2 пропозицій підходящої роботи;

- приховування від держслужби зайнятості відомостей про працевлаштування на тимчасову роботу в період одержання допомоги по безробіттю;

- порушення громадянином умов і строків його реєстрації як безробітного;

- перереєстрації як безробітного;

- перереєстрації безробітного , який був знятий з обліку за невідвідування центру зайнятості більше 1 місяця без поважних причин та не сприяв своєму працевлаштуванню;

- відмови від роботи за спеціальністю, набутою після перенавчання за направленням служби зайнятості;

- припинення у навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки без поважних причин;

Відкладатися на строк до 3 місяців допомога по безробіттю може:

- у разі надання громадянину вихідної допомоги та інших виплат при звільненні з підприємства, що забезпечують часткову чи тимчасову компенсацію втраченого заробітку;

- при звільненні з дисциплінарних підстав;

- звільнення з останнього місця роботи без поважних причин;

- порушення громадянином період пошуку роботи та безробіття обов’язку сприяти своєму працевлаштуванню відповідно до рекомендацій держслужби зайнятості.

Контрольні запитання:

1.Поняття безробітного.

2.Порядок набуття статусу безробітного.

3.Яку допомогу по безробіттю можуть одержувати громадяни, що звільнені по п.1 ст.40 КЗпП України.

4.Випадки припинення виплати допомоги.

5.Випадки припинення виплати допомоги на 3 місяця.

6.Випадки відкладення виплати допомоги по безробіттю.

Література:

1.Закон України “Про зайнятість населення” від 01.03.91.

2.Положення про державну службу зайнятості від 24.06.91р.

3.Положення про організацію громадських оплачуваних робіт від 24.06.91р.

4.В.І. Прокопенко. Трудове право, підручник, Х –1998р.

Лекція № 11.

Тема: Трудовий договір.

План лекції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Цевлаштування. 7 страница	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.