Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Суть підприємництва.

Короткий виклад тем курсу

 

Тема 1. Зміст підприємницької діяльності. Місце підприємництва у суспільстві.

Лекція №1.

Підприємництво як особлива форма економічної діяльності виникло одночасно із зародженням економічних відносин у суспільстві. Першими підприємцями можна вважати ремісників, купців, землеробів, скотарів тощо давнього періоду, оскільки вони вели власний бізнес на засадах самостійності, ризику, об’єднання різних ресурсів і мали на меті збагачення.

Вперше термін “підприємець” як економічна категорія з’явився на початку ХVІІІ ст. у Європі у економічному словнику Р.Кантільйона, де підприємцем називалася людина, що приймає рішення і задовольняє свої потреби в умовах невизначеності. Доход підприємця – це плата за ризик.

Сьогодні підприємництво можна розглядати з трьох сторін:

1) як специфічна функція в економіці, яка реалізується через забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства, вдосконалення і оптимізації господарського механізму, продукування інновацій, загальне оновлення економіки тощо;

2) як особливий стиль поведінки, якому притаманні ініціатива, ризик, відповідальність, пошук нетрадиційних рішень, ділова хватка тощо;

3) як особлива форма економічної діяльності, яка характеризується триєдиною системою умов, ознак і вимог (свобода вибору напрямків і способів діяльності, самостійність у прийнятті рішень, орієнтація на досягнення комерційного успіху, відповідальність за прийняті рішення).

Таким чином, підприємництво– це форма економічної діяльності, спрямована на отримання прибутку на основі поєднання індивідуальної і суспільної вигоди на засадах самостійності, ризику, відповідальності та інноваційності, що здійснюється індивідуально або колективно.

Метою підприємництва є створення такого продукту (товару, послуги, інформації тощо), який би викликав інтерес у споживача на ринку і міг би принести підприємцю прибуток.

При існуванні достатнього рівня економічної свободи підприємництво може реалізувати свої головні функції:

1) новаторську (створення і реалізація нових ідей: товарів, послуг, технологій, організації господарювання, проведення дослідних, дослідно-конструкторських розробок, покращення існуючих продуктів тощо);

2) організаційну (організація підприємницького процесу, залучення ресурсів, працівників, формування підприємства, управління його діяльністю тощо);

3) господарську (якнайефективніше виявлення, залучення і використання наявних ресурсів з максимальною віддачею і мінімальними втратами, передусім природних, трудових та фінансових);

4) соціальну (створення продукту, який несе соціально-економічну користь як підприємцю, споживачу, так і суспільству в цілому);

5) особистісну (реалізація підприємця як особистості через досягнення власних життєвих цілей, суспільної позиції, самореалізації тощо).

Головними принципами підприємництва є наступні:

- принцип соціальної відповідальності;

- принцип свободи підприємництва.

Принцип соціальної відповідальності полягає у тому, що підприємець несе відповідальність перед працівниками (з точки зору забезпечення належних умов праці, кар’єрного і особистісного розвитку працівників тощо), перед споживачами (з точки зору якості і безпеки придбання, споживання та наслідків споживання продукту), перед регіоном господарської діяльності (з точки зору використання місцевих ресурсів, передусім природних, піклування про екологію тощо), перед суспільством в цілому (сплата податків, підтримка державної політики реалізації суспільних інтересів).

Принцип свободи підприємництва полягає у тому, що підприємець може самостійно обирати види діяльності, способи її ведення, форми організації, залучати на добровільних засадах до підприємницького процесу необхідні ресурси (природні, фінансові, трудові, інформаційні тощо), самостійно налагоджувати ділові контакти зі своїми контрагентами (споживачами, постачальниками, партнерами), вільно встановлювати ціни, використовувати власний прибуток тощо.

 


Читайте також:

  1. Види підприємництва.
  2. Економічна свобода. Її суть та роль у розвитку підприємництва.
  3. Економічні проблеми підприємництва. Концепція та шляхи їх вирішення
  4. Єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва.
  5. Інституціональна сутність підприємництва.
  6. Лекція 1. Тема 8. Суб’єкти ринкової економіки і підприємництва.
  7. Лекція 2. Тема 8. Суб’єкти ринкової економіки і підприємництва.
  8. Лекція № 1. Сутність і об’єктивні засади підприємництва.
  9. Необхідність державного регулювання підприємництва.
  10. Основи державної звітності підприємництва.
  11. Основні організаційні форми венчурного підприємництва.
  12. Оцінка фінансового стану суб’єктів підприємництва.




Переглядів: 632

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Теми практичних занять. | Суб’єкти та об’єкти підприємництва.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.014 сек.