Контроль генетичних змін від забруднень

Забруднення навколишнього середовища небезпечними для здоров'я людини факторами давно стало глобальною проблемою. Ми живемо у світі, де забруднення будь-якого з елементів «великого» довкілля - води, повітря, ґрунтів - неминуче призводить до забруднення рослинної та тваринної продукції, яку споживає людина, і власного організму, який залишається одним з елементів загального кругообігу речовин у природі.

Завдання мутагенного скринінгу — просіювання забруднень з метою виявлення мутагенів і вироблення спеціального законодавства для регулювання їх надходження в навколишнє середовище.

Контроль генетичних змін від забруднень включає:

· дослідження на мутагенність факторів середовища;

· моніторинг генетичного стану популяцій.

Із врахуванням нагромадженого досвіду роботи з біологічним та генетичним моніторингом, стану здоров`я, загально-соціальний моніторинг з факторами навколишнього середовища має завдання та мету.

Завдання загально-соціального моніторинг:

· спостереження - за станом здоров`я, за зміною стану навколишнього середовища;

· виявлення - причин, які викликають зміни стану здоров`я.

Мета загально-соціального моніторингу:

· оцінка - спостережених змін і виявлення ефекту діяльності людини;

· прогноз - запропонованих змін стану здоров`я;

· прийняття рішень - для попередження негативних наслідків діяльності людини у стані здоров`я дітей;

· розроблення - оптимальних відношень суспільства і навколишнього середовища для оздоровлення дітей.

Еколого-гігієнічна оцінка довкілля України розпочата ще у 1970 році Українським науковим гігієнічним центром МОЗ України (Курінний А.К., Дуган О.М.), Інститутом мікробіології та вірусології (Мацелюх Б.П.), на кафедрах генетики Львівського (Федоренко О.В.) та Київського університетів.

Паралельно проводились токсикологічні та геннотоксичні дослідження дії різних факторів промисловості техногенних катастроф, зокрема, Чорнобильської, на стан навколишнього середовища та здоров’я населення.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ), згідно з концепцією 1984 р. «Здоров’я для всіх», планувала розробити профілактичні заходи охорони довкілля та здоров’я, визначення ролі генетичних факторів у схильності до захворювань під впливом хімічних мутагенів (фосфорорганічних та карбаматних пестицидів, ДНК-метилюючих агентів, ксенобіотиків тощо).

В методиці гігієнічного нормування потенційних мутагенів та канцерогенів у різних об’єктах оточуючого середовища для нашої країни спостерігається наявність ряду серйозних проблем. ВООЗ дає лише рекомендації нормування і при цьому вважається, що на відміну від будь-яких інших медико-біологічних рекомендацій гігієнічні нормативи завжди враховують економічні, технологічні, соціальні та політичні особливості конкретної країни. У зв’язку з цим встановлення величини прийнятного на даний момент та на даній території канцерогенного ризику є завданням уповноважених органів, що враховують при прийнятті остаточного рішення усю сукупність медико-біологічних вимог, технологічних та економічних аргументів, а також думку населення та зацікавлених суспільних організацій.

В наш час профілактика виникнення злоякісних новоутворень є реальною справою. Розрізняють дві групи ризику для людей по захворюваності на рак:

· 1 група - ризик виникнення (стан екології, вплив професії);

· 2 група - ризик розвитку захворювання (імунна система організму).

Існує три шляхи попередження виникнення пухлин: клінічна, біохімічна таі гігієнічна профілактика.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Мутагени	\|	Екологічна онкологія

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.