Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

Рис.3.2. Схема використання наукового методу

Наприклад, в процесі оптимізації обсягів реалізації продукції на пер­шому етапі збирається інформація про ринок і попит, на другому здійсню­ється її аналіз, а на третьому — встановлюється вплив на попит і визнача­ється у вигляді гіпотези оптимальна величина обсягів реалізації продукції. Після четвертого етапу, який забезпечує процес перевірки гіпотези, мож­ливі два варіанти: реалізація рішення, якщо гіпотеза правильна (п'ятий етап); повернення з допомогою зворотного зв'язку на один з попередніх етапів, якщо гіпотеза неправильна. В останньому випадку пошук оптима­льного варіанта продовжується.

Ø Системна орієнтація в процесі оптимізації рішень базується на тому, що організація є відкритою системою, яка складається з взаємопов'яза­них частин. В процесі своєї діяльності (перетворення) організація обробляє входи (ресурси, інформацію тощо), перетворюючи їх в продукцію, послуги, прибуток та ін. На основі вивчення цього процесу і здійснюєть­ся підбір найбільш ефективного варіанта рішення.

Ø Використання моделей дозволяє приймати рішення, при обґрунтовуванні яких враховуються всі фактори і альтернативи, що виникають в складних умовах виробничо-господарської діяльності. Тому моделю­вання розглядається як найефективніший спосіб оптимізації управлінських рішень.

Основою процесу моделювання є поняття моделі. Модель – це уявлення об’єкта системи чи ідеї в певній формі, яка є відмінною від самої цілісності, тобто це спрощене зображення певної життєвої або управлінської ситуації. Моделювання – це поки що єдиний систематизований спосіб побачити варіанти майбутнього і визначити потенційні наслідки альтернативних рішень, що дасть змогу об’єктивно їх порівняти.

Модель - це відображення у схемі, формулі, взірці тощо характерних ознак об'єкта, який досліджується. Вона є спрощеною конкретною управлінською ситуацією, іншими словами, в моделях пев­ним чином відображаються реальні події, обставини тощо. Необхідність застосування моделей пояснюється такими причинами:

- складністю виробничо-господарської діяльності;

- наявністю багатофакторних залежностей в процесі розв'язання управлінських завдань;

- необхідністю експериментальної перевірки багатьох альтернативних управлінських рішень;

- доцільністю орієнтувати управління на майбутнє;

- необхідністю врахування ринкових умов.

Види моделей

§ Фізичні - відображають те, що досліджується, з допомогою збільшеного або зменшеного опису об'єкту або системи. Приклади фізичної моделі - креслення проектувальника, копії транспортних засобів чи іншої техніки для перевірки чи дослідження окремих технічних вузлів.

§ Аналогові - ведуть себе як реальні об'єкти, але зовнішністю вони не подібні на них. Наприклад, графік залежності питомих витрат від обсягу випуску продукції. Другий приклад: організаційна структура управління.

§ Математична або символічна - для опису властивостей або характеристик об 'єкту чи події використовуються символи.

 

Світова практика виробила певний порядок розробки моде­лей. Найдоцільніше застосовувати такий процес їх побудови:

1. Формулювання завдання.

2. Підготовка інформації.

3. Формування моделі.

4. Перевірка моделі на достовірність.

5. Використання моделі.

6. Відновлення моделі.

В процесі перевірки, використання та відновлення моделей слід враховувати похибки, які знижують їх ефективність: недостовірні вхідні умо­ви (припущення), інформаційні обмеження, страх користувачів, недо­статня практична перевірка, надмірно висока вартість побудови, недостатнє врахування чинних факторів тощо.

Американський менеджмент виділяє такі найбільш розповсюджені способи моделювання:

1. Теорія ігор. Моделює вплив прийнятого рішення на конкурентів.

2. Теорія черг. Визначає оптимальне число каналів обслуговування щодо потреби в них (так звана модель оптимального обслуговування).

3. Моделювання управління запасами. Визначає розміщення замовлень, їх кількість, обсяг готової продукції на складі.

4. Лінійне програмування. Забезпечує оптимальний спосіб розгляду
ресурсів при наявності конкретних потреб. Моделі лінійного програмування найбільш популярні у менеджменті.

5. Імітаційне моделювання. Дає практичний спосіб застосування мо­делі замість реальної системи.

6. Економічний аналіз, тобто метод оцінки витрат та економічних вигод. Базується на визначенні економічних умов, за яких підприємство стає вигідним. Зрозуміло, що основною умовою буде ситуація, коли зага­льний дохід зрівнюється з підсумковими витратами.

7. Балансові методи, які базуються на побудові балансів витрат, прибутків, бюджетів тощо.

8. Платіжна матриця. Це статистичний метод, який дозволяє із кількох варіантів вибрати оптимальне рішення. При цьому платежі (грошові винагороди, доходи тощо) подають у формі таблиці.

9. Дерево рішень є схематичним відображенням дій у менеджменті з урахуванням фінансових результатів, ймовірності отримання їх позитивного значення, можливості порівняння альтернатив.

10. Прогнозування, тобто моделювання майбутніх управлінських ситуацій.

Прогнозування — це різновид планування, при якому використовується накопичений в минулому досвід та поточні припущення з метою визначення майбутнього.

Можна виділити такі групи методів прогнозування:

1. Неформальні методи:

- прогнозування на базі словесної (вербальної) інформації, отрима­ної з допомогою радіо, телебачення, розмов, телефонограм тощо;

- прогнозування на засадах письмової інформації, яка відобража­ється у газетах, журналах, бюлетенях, звітах тощо;

- прогнозування за результатами промислового шпіонажу.

2. Формальні методи:

2.1. Кількісні методи прогнозування:

- аналіз минулих рядів. Виходить з того, що минуле може повторити­ся у майбутньому;

- причинно-наслідкове (кореляційне) моделювання. Використо­вується у менеджменті для прогнозування тих ситуацій, які знаходяться у залежності більше ніж від однієї змінної величини.

2.2. Якісні методи прогнозування:

- думка журі. Є поєднанням та усередненням думок експертів — членів журі (ради, комісії тощо);

- думка збутовиків. Ґрунтується на передбаченні попиту групою досвідчених торгових агентів;

- думка споживачів. Базується на результатах опитування клієнтів;

- думка експертів. Є процедурою, яка дозволяє групі експертів доходити певної згоди.

1. Що слід розуміти під поняттям "рішення"?

2. Назвіть можливі ситуації прийняття та реалізації рішення.

3. Вкажіть відмінності управлінського рішення від побутового.

4. Наведіть класифікацію управлінських рішень.

5. Назвіть основні вимоги, що висуваються до управлінських рішень.

6. Які є умови прийняття управлінського рішення?

7. Що являє собою процес прийняття рішення в менеджменті?

8. Які критерії використовуються при оптимізації рішень?

9. В чому суть наукового методу оптимізації управлінських рішень?

10. Які моделі використовуються при оптимізації рішення?

 

 

Література:

§ Гріфін Р., Яцура В. Основи менеджменту. – Львів: БаК, 2001.-624с. с.136-153

§ Гірняк О.М., Лазановський П.П. Менеджмент: теоретичні основи і практикум.- Київ, Магнолія плюс. Львів Новий світ.-2000.2003 – 336с. с.181-201

§ Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Теоретичні та прикладні засади менеджменту. – Львів: Інтелект –Захід, 2002. – 228с. с.113-125

§ Хміль Ф.І.Менеджмент. – К.:Вища школа, 1995. – 351с. с.40-53

§ Тарнавська Н.П., Пушкар Р.І. Менеджмент: теорія та практика – Тернопіль: Карт-бланш, 1997. – 456с. с.113-134

§ Жигалов В.Т., Шимановська Л.М. Основи менеджменту і управлінської діяльності: - К.:Вища школа, 1994 – 223с.

§ О.Є.Кузьмін, Л.С.Ноджак, О.Г.Мельник Менеджмент - Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009 – 152с. с.100-110

§ Охріменко А.Г. Основи менеджменту: Навч.посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 130 с. с.91-96

§ Хміль Ф.І. Основи менеджменту – К.: Академвидав, 2007. – 576с. с.221-235

 



Читайте також:

  1. III. Повторення вивченого матеріалу.
  2. IV. Питання самоконтролю.
  3. V. Питання для самоконтолю
  4. V. Питання туристично-спортивної діяльності
  5. VI . Екзаменаційні питання з історії української культури
  6. А.1 Стан , та проблемні питання застосування симетричної та асиметричної криптографії.
  7. Актуальні питання управління земельними ресурсами та їх охорони
  8. Алгоритмічна конструкція повторення та її різновиди: безумовні цикли, цикли з після умовою та з передумовою.
  9. Аналогія права - вирішення справи або окремого юридичного питання на основі принципів права, загальних засад і значення законодавства.
  10. Бесіда за запитаннями.
  11. В лекції висвітлюються питання використання мережних структур, їх недоліки та переваги.
  12. Виділення в природних комплексах незвичайних, унікальних ділянок і явищ і питання їх збереження.




Переглядів: 583

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Підходи до оптимізації рішень: науковий метод, системна орієнтація, моделі | Поняття та класифікація функцій менеджменту.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.011 сек.