Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Час та місце відкриття спадщини

Суб’єкти спадкових відносин. Усунення від права на спадкування

Суб’єктами спадкових правовідносин є спадкодавець та спадкоємець.

Спадкодавець – це фізична особа, майно якої після її смерті переходить у спадщину до іншої особи чи до інших осіб. Спадкодавцем може бути лише фізична особа незалежно від віку, статі, стану здоров’я тощо.

Спадкоємець – це особа, яка у разі смерті тієї чи іншої фізичної особи набуває права одержати його спадкове майно, тобто має право на спадкування. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народилися після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути також юридичні особи, держава та інші учасники цивільних відносин.

Усунення від права спадкування. Керуючись нормами загальнолюдської моралі, законодавець визначає ко­ло осіб, які усуваються від отримання спадщини, незважаючи на їх родинні чи сімейні зв’язки з померлим, а в певних ви­падках – незважаючи і на раніше висловлену в заповіті волю спадкодавця.

Нe мають права стати спадкоємцями:

1. ні за законом, ні за заповітом – особи, які умисно позба­вили життя спадкодавця або когось із спадкоємців або вчини­ли замах на їх життя (якщо після вчинення замаху на життя
спадкодавець, незважаючи на цю обставину, склав заповіт на
користь такої особи, вона спадкує на загальних підставах);

2. за законом – батьки після дітей, стосовно яких вони
позбавлені батьківських прав і не були поновлені в цих правах
на момент відкриття спадщини;

3. за законом – батьки і повнолітні діти, які злісно ухи­лялися від виконання покладених на них в силу закону обов’язків щодо утримання спадкодавця, якщо ці обставини підтверджені в судовому порядку;

4. ні за законом, ні за заповітом – особи, які умисно перешкод­жали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права спадку­вання у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню
їхньої частки у спадщині;

5. за законом – особи, шлюб між якими є недійсним або в судовому порядку визнано недійсним. Суд може визнати право на спадкування частки майна, яке було набуто померлим
подружжям під шлюбу, який визнано недійсним після його
смерті, якщо інше подружжя є добросовісним, тобто не знало і
не могло знати про перешкоди до укладання шлюбу
.

 

Відкриття спадщини це наявність певних юридичних фактів, з якими законодавець пов’язує виникнення права спад­кування. Спадкові правовідносини виникають із смертю гро­мадянина або з оголошенням його у встановленому порядку померлим.

З часом та місцем відкриття спадщини пов’язане встанов­лення таких істотних обставин, як:

1. визначення кола спадкоємців;

2. строк для прийняття спадщини чи відмови від спадщини;

3. склад спадкового майна;

4. строк для звернення кредиторів з претензіями;

5. закон, яким потрібно керуватися;

6. строк для видачі свідоцтва на спадщину.

За місцем відкриття спадщини вживаються заходи з охорони спадкового майна і видається свідоцтво про право на спадщину.

Часом відкриття спадщиниє день смерті спадкодавця, або день, коли за рішенням суду він оголошується померлим.

Особи, які померли в різний час, але вмежах однієї доби, називаються комморієнтами.

Місце відкриття спадщини – це останнє постійне місце про­живання спадкодавця, а якщо воно невідоме, то місце зна­ходження нерухомого майна або його основної частини, а за відсутності такого – місце знаходження рухомого майна. Місцем проживання малолітньої і неповнолітньої особи є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або місце знаход­ження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я, в якому вона проживає.


Читайте також:

  1. II. Відкриття і подолання схоластичного світогляду
  2. Автоматизоване робоче місце метролога
  3. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
  4. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду
  5. Біомаса - Кількість живої речовини на одиниці площі чи об'єму місцеперебування в момент спостереження. Визначається сумою біомаси усіх популяцій, що населяють дану екосистему.
  6. Брокерська фірма, роль і місце в біржовій діяльності
  7. Буфер обміну — це тимчасове місце зберігання інформації, яку було скопійовано або переміщено з одного місця з метою використання в іншому.
  8. Бюджет розвитку місцевих бюджетів
  9. Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою спеціального фонду місцевих бюджетів.
  10. Бюджети місцевого самоврядування – це бюджети територіальних громад сіл, їх об’єднань, селищ, міст (у тому числі районів у містах)(ч.3 ст.5 БК України).
  11. Бюджетний контроль на місцевому рівні
  12. Бюджетний процес на місцевому рівні




Переглядів: 781

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Поняття та система спадкового права України | Спадкування за заповітом. Поняття та вимоги до заповіту.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.003 сек.