Новини освіти і науки:

G+

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Встановлення ідеї правової держави.

Шляхи формування правової соціальної держави в Україні.

Ознаки та функціонування соціальної держави.

Поняття і ознаки правової держави.

Умови формування правової держави.

Встановлення ідеї правової держави.

Тема. Проблема розуміння та шляхи формування правової соціальної держави.

Особливості аналогії у правозастосуванні: вимоги та стадії.

Воно передбачає наявність доповнюючих елементів в процесі застосування права, а саме:

· вияснення факту належності фактичних обставин справи до сфери правового регулювання;

· вибір способу заповнення прогалин;

· конструювання на основі схожої норми права чи принципу права відповідного правила для вирішення конкретної ситуації.

Застосування аналогії у правозастосуванні має:

1- регулятивний характер, оскільки за її допомогою забезпечується упорядкування суспільних відносин, не регульованих правом;

2- під нормативний характер, що визначає другорядну, допоміжну роль аналогії, та її відповідність нормативному регулюванню;

3- індивідуальний характер, що означає поширення аналогії на конкретний випадок та відсутність її юридичного обов’язкового значення для ідентичних ситуацій.

Аналогія у правозастосуванні є можливою у випадку дотримання певних вимог:

1) використання аналогії можливо у випадку наявності прогалин у законодавстві;

2) відносини, що не урегульовані правом повинні знаходитися у сфері правового впливу чи об’єктивно потребувати його;

3) застосування аналогії не можливо у тих галузях чи інститутах, у яких вона прямо чи опосередковано заборонена;

4) суб’єктами застосування аналогії є судові органи в межах наданих їм повноважень;

5) використання аналогії повинно бути обґрунтованим та заснованим на неухильному дотриманні матеріальних та процесуальних приписів;

6) неможливим є застосування правових норм, які встановлюють виключення із правил, винятки із загального порядку чи особливий режим реалізації законодавства;

7) застосування аналогії не повинно спричиняти порушення прав і свобод людини;

8) вирішуючи справу за аналогією необхідно враховувати інші близькі за змістом норми, а також принципи відповідного інституту чи галузі права;

9) використання аналогії потребує всестороннього вивчення практики вирішення аналогічних справ;

10) вирішення справи за аналогією повинно бути обґрунтовано з фактичної та юридичної сторони.

Формально термін «правова держава» з’явився на початку ХІХ століття і був започаткований німецьким вченим Велькером та Р.фон Молем. Однак основи цієї теорії у вигляді ідей гуманізму, демократії, свободи, панування права і закону простежується у працях філософів, істориків, юристів Давньої Греції, Риму, Індії, Китаю.

Розрізняють певні етапи становлення ідеї правової держави:

І. Ранній (початковий).Обумовлює обґрунтування певних ідей, що характеризують новий якісний рівень розвитку держави, які в подальшому склали основу розуміння правової держави.

Важливими для цього етапу склали ідеї:

а) Платона: * необхідність закону для розвитку держави;

* неможливість існування тиранії, яка породжує беззаконня;

* необхідність панування закону над правителями.

б) Аристотеля: * порушення закону, як основного шляху до свавілля;

* неможливість існування владних рішень, що порушують закон;

* основною владою в державі є розумний закон.

в) Цицерона: * розумність держави як правопорядку;

*ототожнення права з справедливістю;

*наявність природних прав людини;

*істинність закону, що закріплює природні права людини;

*загальність та обов’язковість закону;

* необхідність закону відповідати вимогам гуманізму;

*увага до закону є результатом переконання, а не примусу;

*право людини є вищим за право правителя.

ІІ. Формування основних теорій правової держави. Базуючись на ранніх поглядах Монтеск’є, Локк, Гобс, Руссо дослідили проблему співвідношення держави і права на світському рівні, звільнивши їх від релігійного світогляду.

Основними для подальшого вироблення категорії правової держави стали наступні ідеї та положення:

· основу функціонування держави має складати закон;

· державна влада не має бути абсолютною;

· державна влада гарантує права власності та права індивідів;

· держава застосовує право і забезпечує вирішення спорів у законному порядку;

· правопорядок – це рівновага між приватною власністю і загальним благом;

· державний устрій має закріплюватися правом;

· необхідність досягнення єдиної для всієї держави законності, що полягає у верховенстві закону, обмежені влади уряду та взаємній відповідальності держави і особи.

ІІІ. Формування філософської основи доктрини правової держави.

В основі сучасної концепції правової держави покладено ідеї І. Канта. Його концепція і складає філософську основу доктрини і полягає:

1) джерелом моралі і правового закону є воля людей, які є вільними;

2) людина стає моральною особистістю за умови розуміння нею власної відповідальності перед суспільством;

3) у своїй поведінці особа має керуватися принципами, в основі яких є ідея «твої вчинки є основою все загальності законів»;

4) межі поведінки людини повинні бути визначені законом;

5) найвищим за якістю законом є моральний закон;

6) вільне волевиявлення однієї особи не повинно протирічити волі інших;

7) право повинно забезпечувати цивілізаційні відносини між людьми;

8) держава – це багатоманітність людських відносин, які підкоряються правовим законам;

IV. Формування теоретичних конструкцій правової держави. Термін «правова держава» був введений на початку ХІХ століття і розумівся як конституція держави, заснована на конституційному закріплені прав і свобод, забезпеченні їх судового захисту.

Теоретично конструкцію правова держава складають наступні ідеї Р. фон Моля, Карла Теодора Велькера, Отто Бера, Ф.Ю. Штома та Р. фон Гнейста:

1) необхідність запровадження принципу розподілу влади;

2) верховенство правового закону;

3) взаємна відповідальність держави і особи;

4) загально дозволений метод правового регулювання як домінуючий;

5) гарантування прав і свобод особи;

6) пов’язаність держави правом;

7) відповідність закону правовій природі речей;

8) націленість закону на забезпечення суверенності особи.

V. Сучасний етап розвитку ідей правової держави. В Україні з 80-х років минулого століття. Досліджувалося на дисертаційному рівні, обґрунтовувалися ідеї соціальної держави як вищої за ступенем розвитку прав, та ідея правової держави закріплювалася на конституційному рівні.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Співвідношення аналогії права та аналогії закону.	\|	Умови формування правової держави.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.