Формування правової держави пов’язано з певними чинниками, основними серед яких є: наявність науково-обгрунтованих концепцій, конституційне закріплення державою прав тощо.
Передумовою є система факторів розвитку суспільства, що визначає можливість впровадження в державі практику ідей правової держави.
В сучасній юридичній літературі розрізняють чотири різновиди основних передумов формування правової держави;
1) високий рівень розвитку економічної системи суспільства. Він обумовлюється наступним:
· високий рівень матеріального забезпечення населення;
· оптимальність розвитку виробничих сил;
· розвинуті відносини власності;
· економічна співпраця на світовому рівні;
· вдосконалення розподілу праці;
· різноманітність форм господарювання і власності;
· чітке визначення меж втручання держави у сферу економічних відносин;
· ефективна антимонопольна політика держави;
· ліквідація системи адміністративного управління економічним процесом;
· ефективність державного сектору економіки.
2) підвищення культурного розвитку суспільства, що передбачає:
· розвинутість духовної, політичної, правової культури суспільства;
· розвиток загальної і професійної культури;
· формування духовної сфери суспільства у відповідності до рівня його розвитку;
· врахування національних особливостей культури;
· збереження культурних традицій та сприйняття ідеї про багатоманітність культур;
· сприйняття державою надбань цивілізації;
· врахування міжнародних стандартів в сфері культурного розвитку.
3) Формування демократичної істини та політичного плюралізму:
· відсутність монополії однієї партії;
· діяльність адміністративного апарату в межах повноважень та у відповідності до закону;
· наявність ефективної правової системи суспільства;
· ефективна діяльність суб’єктів політичної системи суспільства;
· гарантування політичних прав меншості;
· наявність нормативно-закріпленого механізму, відображаючого політичні інтереси прошарків суспільства;
· можливість урівнення політичних інтересів;
· заборона екстремістських та расистських організацій;
· створення механізму, щодо впливу політичних партій в межах наданих законом можливостях.
4) деідеологізація суспільства та державного управління: подолання тотальної ідеологізації; сприяння плюралізму думок; впровадження в ідеологічні процеси загальнолюдських цінностей; функціонування незалежних засобів масової інформації; створення умов щодо подолання політизації науки, культури, освіти.