• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Проблеми розуміння законності як багатоаспектної категорії.

Поняття ознаки та функції правопорядку.

Принципи законності.

Проблеми розуміння законності як багатоаспектної категорії.

Тема. Законність і правопорядок.

Поняття, ознаки, функції правових заохочень.

Правові заохочення – це форма правового схвалення добровільної правомірної поведінки, в результаті якої суб’єкт отримує винагороду, що може мати особистий, моральний чи матереріальний характер.

Ознаки:

- пов'язується з добровільною правомірною поведінкою суб’єкта, яка характеризується наступним:

1. Є соціально активною;

2. Добросовісним виконанням обов’язків;

3. Завершується загально визнаним позитивним результатом;

4. Це поведінка, що є кращою від передбачених позитивних результатів.

- пов'язується виключно з добровільним вчинком;

- пов'язується з винагородою, що закріплюється правом;

- має взаємовигідний характер як для суспільства, так і для суб’єкта;

- є засобом забезпечення спільного правового результату;

Функції: правове заохочення має важливе значення для ефективності правового впливу і саме тому виконує ряд специфічних функцій:

1. соціального контролю – забезпечує координацію діяльності суб’єктів права з метою їх ухилення від протиправних дій;

2. комунікативна функція – визначається змістом інформації, що вміщається в правових заохоченнях та закріплюється в нормативно правих актах, забезпечуючи взаємозв’язок та взаємодію суб’єктів управління із суб’єктами права;

3. мотиваційна – забезпечує бажання суб’єкта добровільно виконувати покладені обов’язки та вчиняти правові дії з перевищенням встановлених звичайних вимог та у відповідності до значного ступеня соціальної необхідності;

4. оціночна – забезпечує офіційну позитивну оцінку певної поведінки суб’єкта, а також публічне визнання та схвалення суб’єктивних дій;

5. функція гарантування – полягає у створенні правовими заохоченнями умов щодо зміцнення суспільного порядку та добровільного виконання юридичних обов’язків;

6. розподільча – забезпечує можливість користування певними благами в результаті вчинення правомірної діяльності, на використання яких націлений суб’єктивний інтерес;

7. виховна – забезпечує формування поваги до права, формує певний рівень правосвідомості та правової культури суб’єктів та її моральних якостей.

В сучасній літературі існує два підходи до характеристики законності: перший із них характеризує надбання радянської науки і визначається як вузький. Він заснований на визначення законності як режиму соціально- політичної діяльності, змістом якої є вимога точного і неухильного виконання суб’єктом законів та підзаконних актів. Зазначене визначення було єдиним до 90 – х років минулого століття. Другий підхід – сучасний до характеристики законності є широким та визначає цю категорію як багатоаспектну.

1.Законність як принцип права, визначається як ідея, положення, чи установка, яка складає основу розуміння права як з точки зору теорії та і його функціонування. Зміст законності в цьому аспекті складають положення:

- загальність вимог закону;

- верховенство правового закону;

- рівність громадян перед законом та судом;

- не відворотність відповідальності за вчинення правопорушення.

2. законність як принцип поведінки права – характеризується як вимога добровільного виконання покладених обов’язків та реалізація наданих прав у встановлених межах. Зміст :

- конституційне закріплення прав та свобод людини;

- закріплення механізмів їх реалізації;

- діяльність суб’єктів у сфері права за загальним дозвільним методом;

- правова рівність суб’єктів.

3. законність як принцип діяльності організацій держави та посадових осіб – полягає у встановленні вимог щодо здійснення владних повноважень в межах наданих можливостей з визнанням верховенства прав та свобод людини. Зміст:

- можливість функціонування лише конституційно визначених державних структур;

- наявність нормативно закріплених повноважень;

- наявність механізмів відповідальності за прийняті рішення;

- визнання пріоритету прав і свобод людини на інтересами держави.

4. Законність як принцип державного управління суспільством – полягає у вимогах слідування принципам в процесі здійснення функцій держави. Зміст:

- наявність правової основи функціонування держави;

- чітке визначення втручання держави у суспільні відносини;

- правове закріплення форми держави;

- правова обумовленість суб’єктів міжнародних відносин.

5. законність як принцип побудови системи нормативно-правових актів – забезпечує ієрархічну підпорядкованість нормативних документів та їх взаємодію в процесі регулювання суспільних відносин. Зміст:

- ієрархічне підпорядкування нормативних документів за їх юридичною силою;

- верховенство Конституції України та конституційних законів;

- прийняття підзаконних актів на основі у відповідності та на виконання законів;

- найменша юридична сила локальних нормативних актів;

- законність як режим соціально – політичного життя держави.

6.зміст:

- загальність вимог;

- не можливість виключень у сфері права для окремих суб’єктів щодо не виконання правових вимог;

- наявність нормативного закріпленого правового статусу суб’єктів;

- панування правового закону.

Таким чином, законність є комплексною категорією, що має політично-правовий характер та відображає багатоаспектність правової організації суспільства – політичного життя, а також взаємодію права, влади, суспільства, держави.

Читайте також:

1. III. Аудіювання тексту з метою розуміння
2. V. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ. ОХОРОНА НАДР ТА ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГЕТИКИ
3. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
4. Аграрні проблеми в працях письменників аграрників.
5. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
6. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
7. Актуальні проблеми біоетики
8. Актуальні проблеми економічної безпеки України.
9. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
10. Актуальність проблеми.
11. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми
12. Базові (головні, стратегічні) психологічні проблеми управління.

Переглядів: 527