Модуль 1 Закони екології та природоохоронне законодавство

Вступ

Наша епоха увійде в історію цивілізації не лише як ера великих досягнень людства, бурхливого розвитку науки, техніки й технологій, освоєння Космосу, а й, на жаль, як доба глобальної екологічної кризи. її спричинили: демографічний вибух, прогресуюче забруднення атмосфери, гідросфери й верхнього шару літосфери, величезні нагромадження відходів людської діяльності за одночасного виснаження практично всіх видів природних ресурсів. Деградація природних систем життєзабезпечення стає дедалі ймовірнішою, а наростання руйнівних процесів у першооснові існування — біосфері — очевидним.

Людству загрожує загибель найближчими десятиліттями, якщо воно терміново не перегляне свого ставлення до природи, не змінить стилю своєї діяльності й не переоцінить життєвих цінностей. Людям необхідні нова філософія життя, високі екологічна культура й свідомість.

Досі людина в своїх діях керувалась ідеєю антропоцентричного гуманізму, тобто підкорення їй усього, що є в природі, панування над природою. Життя показало хибність цієї ідеї. Загальнолюдський інтелект разом із найсучаснішою технікою, попри всю їхню могутність, сьогодні не в змозі штучно підтримувати нормальне функціонування тисяч екосистем біосфери, в якій мільйони видів живих істот протягом сотень тисячоліть еволюційно формували свої численні зв 'язки (через обмін речовин, енергії та інформації) для гармонійного співіснування, а тим паче не можуть управляти ними. Вже доведено, що людина не здатна створити ідеальної глобальної соціосистеми з регульованою народжуваністю, керованим споживанням, із соціальною та економічною стабільністю. Сучасні технології — це поки що потужний інструмент, за допомогою якого людство споживає набагато більше, ніж, природа може продукувати, й водночас викидає в довкілля стільки відходів, скільки природа нейтралізувати неспроможна.

На часі жити за іншими правилами — екологічними, усвідомлюючи, що людина — це лише частинка Природи й Космосу, із законами й силами яких вона мусить рахуватися. Не владарювати над природою, а співпрацювати з нею, бути не «царем природи», а її необхідним елементом, здатним узгоджено функціонувати в складній, відлагодженій протягом тисячоліть комплексній системі.

У XXI століття людина повинна увійти з новою екологічною філософією, згідно з якою вона є частиною єдиної людської родини, братства з новою екологічною культурою, основаною назнанні й поважанні законів розвитку біосфери, Землі й Космосу.

На думку сучасних учених-екологів, екологія з її широким діапазоном завдань і проблем сьогодні — це вже не просто розділ біології, а новий етап у розвитку практично всіх наук. Нині екологічні дослідження набули надзвичайно важливого значення. Як засвідчила історія, залежно від рівня розвитку суспільства, від його потреб і проблем із часом періодично змінювалися науки-лідери. Якщо в XVI—XVIII століттях лідерами були математика й механіка, в XIX столітті — фізика, в XX — хімія та ядерна фізика, то на сучасному етапі безумовним лідером є екологія, котра перетворилася з суто біологічної дисципліни на науку про тактику й стратегію виживання людства. Вона стала також нашим способом мислення, нормою поведінки, одним із аспектів гуманізму, який вбирає в себе духовність, інтелект, високі мораль і культуру. Ми мусимо сьогодні усвідомити: людина — то є частина Великої Природи, і вижити людство може лише за умови, що кожний, у будь-якому куточку планети, дбатиме про збереження й захист природи, не тільки піклуючись про власне життєзабезпечення, а й думаючи про майбутні покоління.

Зараз наша держава перебуває в стані глибокої екологічної кризи. Загинули сотні малих річок, деградують екосистеми Чорного й Азовського морів, на гниючі відстійники перетворюються водосховища, ставки й озера. «Задихаються» від промислових і транспортних забруднень міста, знищуються ліси, загрозливо виснажуються й деградують наші, колись найродючіші у світі, орні землі. Дамокловим мечем нависла над Україною (а можливо, й над усією планетою) Чорнобильська АЕС. Смертність населення України з 1991 року почала переважати над народжуваністю. Таке становище змусило уряд України в 1991 році визнати всю територію країни зоною екологічного лиха.

У такій ситуації особливого значення набувають екологічні виховання й освіта людей. Сьогодні кожній людині необхідно засвоїти певний обсяг екологічних знань, що дасть змогу правильно зрозуміти процеси й закономірності взаємовідносин людини й природи, вибрати оптимальні способи збереження та примноження біорізноманітності, очищення води й повітря, пом'якшити відповідні удари природи по людству.

Нині над вирішенням екологічних проблем працює багато спеціалістів: медики й математики, біологи й філософи, геологи та юристи, фізики й хіміки, журналісти й технологи, кібернетики й космонавти. При цьому застарілу настанову «Все візьмемо від Природи» слід замінити новою: «Природа — наш дім і наша годувальниця».

Молодь, котрій відчиняє свої двері XXI століття, має пам'ятати слова римського мислителя Л. Сенеки, сказані ще в І сторіччі нашої ери: «Жити щасливо й жити в злагоді з Природою — одне й те саме».

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Передмова	\|	Еволюція взаємовідносин людства і природи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.