Складові іміджу організації

План

ІМІДЖ ОРГАНІЗАЦІЇ

ТЕМА №15

ЗАТВЕРДЖУЮ

ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ МВС УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

кафедра: українознавства

дисципліна: Культура і право

Завідувач кафедри

українознавства

____________ О.В. Рогожкин

“___”________ 2013 р.

1. Складові іміджу організації.

2. Реклама як засіб створення іміджу.

3. Пропаганда, або паблік рілейшнз (PR).

4. Особливості проведення PR-кампанії.

Список рекомендованої літератури

Базова:

1. Палеха Ю.І. Іміджологія: навч. посіб. / Ю.І. Палеха ; за заг. ред. З.І. Тимошенко. – К.: Європ. ун-т, 2005. – 324 с.

Допоміжна:

1. Шепель В.М. Имиджелогия. Как нравиться людям. – М: Народное образование, 2002. / http://evartist.narod.ru/text9/17.htm

2. Почепцов Г.Г. Имиджелогия. – М.: Рефл-бук; Киев: Ваклер, 2001. – 698 с.

1. СКЛАДОВІ ІМІДЖУ ОРГАНІЗАЦІЇ

Бачити – означає вірити! Д. Денжермонд

Успіх організації, фірми чи підприємства залежить відставлення до неї партнерів, постачальників, споживачів, державних та профсоюзних установ, оточуючого суспільства в цілому. В міру зміцнення ринкових механізмів і зростання ролі суспільної думки цей взаємозв'язок стає все помітнішим. Саме це ставлення часто визначається уявленням про фірму, тобто – її іміджем.

За висловом знаменитого американського маркетолога Ф. Котлера: «Імідж – це сприйняття організації або її товарів суспільством». Це не малюнок, не калька, не розроблене до найменших деталей точне зображення, це переважно кілька основних елементів, може, одна деталь, що впливає емоційно.

Під іміджем організації, як правило, мається на увазі її узагальнений портрет, який створюється в уяві різноманітних аудиторій громадськості на основі того, що вона робить і що про неї говорять. Тобто йдеться про окремі складові іміджу, співвідношення та узгодження між ними.

Імідж організації має включати такі складові:

– імідж управлінський і фінансовий – або наскільки ефективно вона керована і чи варто бути її акціонерами;

– імідж товару, або наскільки необхідні, дешеві і якісні товари чи послуги вона виробляє;

– імідж громадський – або наскільки організація активна як член громади;

– імідж роботодавця – або чи добре оплачується наймана праця, як керівництво ставиться до працюючих.

Для розбудови свого іміджу організація повинна:

– подаватись як певна «особистість» зі своєю організаційною культурою, що включає зовнішній вигляд, сучасність планування приміщень, дизайн обладнання, форму одягу співробітників, стилі їх спілкування, норми, традиції та ритуали тощо.

– мати свою «репутацію перспективної фірми», свої цінності, успіхи, історію створення, поширювати інноваційні процеси, випуск нових товарів чи послуг тощо.

– вміти продемонструвати свій «характер», або сутність, проінформувати і показати через ЗМІ, який насправді її бізнес.

Плануючи програму створення іміджу організації, як зазначає П. Стоукс – президент фірми з питань управління «Стоукс, Вуд енд Асошіейтс», необхідно пам'ятати, що рекламування всіх основних засад повинне здійснюватись одночасно, скоординовано і з максимальним урахуванням всіх можливих обставин.

Масова свідомість має стійку звичку співставляти різноманітні об'єкти з певними людськими якостями. Саме такі якості й повинен мати імідж організації, яка має сприйматись як «дружня», «турботлива», «порядна». Вся складність полягає в тому, підкреслює В.Г Королько, що створюваному іміджу повинні повірити різні аудиторії громадськості.

До загальних ознак іміджу, які реально визначаються на практиці, пропонується включати такі:

1. Синтетичність. Імідж повинен створювати певне враження за допомогою поєднання фірмового знака, логотипу, торгової марки, девізу та товару, який випускається.

2. Правдоподібність. Імідж повинен бути «дієвим» і набувати більшої популярності, ніж оригінал. Тут необхідна стриманість у висловлюваннях.

3. Стабільність. Спочатку імідж повинен працювати на організацію, а потім вона стає подобою іміджу.

4. Вразливість. Імідж краще спрацьовує і легше сприймається, коли апелює до почуттів, зосереджуючись на конкретних рисах і яскраво висвітлюючи характерні ознаки організації.

5. Стислість. Імідж, щоб обійти небажані ефекти повинен, бути, простішим за об'єкт, який репрезентує. Спрощений імідж легше запам'ятовується, хоча це вимагає від його конструктора (піармена) високої майстерності. А оскільки імідж – це лише фрагмент, то не кожен потенційний споживач здатен зробити через неповноту інформації потрібний висновок.

6. Невизначеність. Імідж повинен знаходитись десь між почуттями і здоровим глуздом, між очікуванням і реальністю. Імідж має набути власного існування, стати окремою цінністю і виявлятись коли це необхідно, без істотних викривлень. Йдеться зокрема, про культурний рівень та емоційний стан отримувача інформації. Небажані редакційні правки і скорочення тексту, рекламного звернення, уточнення редактором його заголовка, призводить до акцентування уваги не на тому, що передбачалось спочатку.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Умови формування іміджу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.013 сек.