Студопедия
Новини освіти і науки:
Контакти
 


Тлумачний словник






Первісне мистецтво на території України

Постмодерністські тенденції в сучасному українському живописі

Модерне мистецтво: еклектика, конструктивізм.

Розвиток романтичного та реалістичного живопису

Мистецтво у ХІV – ХV століттях.

Архітектура та образотворче мистецтво Київської Русі

Первісне мистецтво на території України

Лекція 2. Феномен української архітектури, образотворчого та пластичного мистецтв

Значення Галицько-волинського князівства

- Це друга велика держава в україн­ських землях після Київської Русі, спадко­ємиця Київської Русі, що продовжила їїкультурні традиції. - Забезпечила високий рівень економіч­ного та духовно-культурного розвитку українських земель. - Своєю орієнтацією на Захід відкрила доступ в українські землі західноєвропей­ським культурним впливам.

Виникнення назви "Україна".Назва "Україна" вперше вживається в Київському літописіза 1187 p. - по від­ношенню до Київської та Переяславської земель. Назва "Україна" походить від слів "край", "країна". Так називали свою землю місцеві жителі. У кін. XII - поч. XIII ст. назва "Укра­їна" використовується стосовно етнічних українських земель. Поряд з цією назвою тривалий час зберігалася щодо україн­ських земель назва Русь (руська земля), а населення Закарпаття і зараз називає себе русинами, а свій край - Підкарпатською Руссю.

6. Ідеологізація українського мистецтва в радянський період.

КАМ’ЯНИЙ ВІК

· Палеоліт (від грецьк. “палайос” – стародавній та “літос” – камінь. Тобто “давньокам’яний” (1 млн. років до н.е. – 13 тис. до н.е.)

Ø Ранній палеоліт (1 млн. до н.е. – 150 тис. до н.е.)

Ø Середній палеоліт (150-40 тис. років до н.е.)

Ø Пізній палеоліт (40-11 - 10 тис. років до н.е.)

· Мезоліт (середній кам’яний вік) (10-6 тис. років до н.е.)

· Неоліт (новій кам’яний вік) (6-4/3 тис. до н.е.) – виробнича “неолітична” революція

· Енеоліт (мідно-кам’яний вік) (4-3 тис. до н.е.) – Трипільська культура

o БРОНЗОВИЙ ВІК (ІІ – І тис. до н.е.)

o ЗАЛІЗНИЙ ВІК (І тис. до н.е. – перші століття нашої ери (закінчуючи сарматським періодом, приблизно ІІІ ст.. н.е.) ).

Найдавніша людина з’являється на території України в період давньокам’яного віку (палеоліту), приблизно 800 тис. років тому в Закарпатті (стоянка Корольово) і більш 300 тис. років тому в Придністров’ї (Лука-Врублевецька).

Період пізнього палеоліту (близько 35-11 тис. років тому), характеризується появою людини сучасного фізичного типу – Homo Sapiens (людина розумна). У сучасних межах України виявлено приблизно 500 стоянок людей пізнього палеоліту. Населення тоді не перевищувало 20 тис. чоловік.
В епохумезоліту (середнього кам’яного віку) (10,3 - 7 тис. рр. тому) відбуваються кардинальні зміни у виробництві знарядь праці і зброї: на додаток до традиційних дрюків, палок-копалок, шкребків, проколок, ручних рубил, списів були винайдені лук і стріли. Також помічаються перші спроби приручення диких тварин.
Завершальною стадією кам’яного віку стала епоха неоліту(нового каменю), що продовжувалася з VI по III тис. до н.е. Це час грандіозних змін в економіці: люди поступово переходять до осілості, з’являються нові галузі господарства – скотарство і землеробство.

Пе́рвісне мисте́цтво — мистецтво, що склалося в умовах первіснообщинного суспільства в процесі трудової діяльності людини. Виникло близько 30 тис. років тому, за доби пізнього палеоліту. В цей час відбувається освоєння форми, кольору, лінії.

Від епохи палеоліту залишилися наскальні зображення, малюнки на стінах і скелях печер. Зображували на них переважно тварин, на яких полювали. У глибинах підземних галерей і гротів — це контурні зображення голів звірів на вапнякових плитах або людська рука, обведена фарбою. Згодом з'явилися зображення велетенських оленів з гіллястими рогами, отар диких коней, зубрів.

Часто малюнки гравірували на кістці мамонта або камені. Згодом виникла кругла скульптура — жіночі статуетки (т. з. венери), фігурки тварин тощо. Людину почали зображати в епоху мезоліту і неоліту (12—4 тис. до н. е.): це малюнки про полювання, збройні сутички.

В Україні первісне мистецтво представлене визначними пам'ятками різних етапів його розвитку: пізній палеоліт — знахідками з Мізинської стоянки; неоліт та енеоліт - розписами на плитах з Кам'яної могили поблизу Мелітополя, що стали справжнім досягненням образотворчого мистецтва епохи неоліту.

Кам'яна Могила, що височить у приазовському степу поблизу Мелітополя, феноменальна сама-собою з чисто геологічної точки зору. Вона давніша й за Стоунгендж, і за піраміди Єгипту, й за зіккурати Близького Сходу. Тому й була «меккою» тодішніх жерців з усіх усюд: протягом тисячоліть вони залишали в святилищі красномовні знаки своєї діяльності. Закономірно, що від найдавніших часів вона була об'єктом поклоніння вірників різних релігій і конфесій завжди!

Кам'яна Могила виконувала функцію «світової гори», як Олімп у Древній Греції. Це своєрідна модель Всесвіту, що віддзеркалювала сутність космічного ладу. Тут — вхід у нижній світ, у потойбіччя. З другого боку, Кам'яна Могила — це поселення й оригінальний храм. Роль храму, що поєднував і об'єднував три світи — небесний, земний і підземний, — вона виконувала протягом багатьох тисячоліть.

Сучасна археологічна наука розглядає Кам’яну Могилу як унікальну і найвидатнішу пам’ятку первісного образотворчого мистецтва в Україні. Стародавні люди, здійснюючи тут певні ритуали, лишали на стінах і стелях печер та гротів малюнки. Їх аналіз дає змогу окреслити головні віхи функціонування кам’яномогильських святилищ.

Пошукам найдавнішого археологічного пласту особливу увагу приділив археолог В. Даниленко. Він виявив зображення тварин, на яких полювали мисливці кам’яного віку — мамонтів, бізонів, носорогів та інших травоїдних і хижих звірів. Ці гравірування відображають добу відтворного мисливського господарства верхнього палеоліту та мезоліту. Крім наскельних зображень, дослідник виявив численні гравіровані плитки та рибоподібні заокруглені камені-чуринги. Поверхня більшості з них теж вкрита гравірованими малюнками. Особливу увагу привертають зображення тварин та жінки-матері, виконані у традиціях верхньопалеолітичного мистецтва. Датуються ці найдавніші мистецькі зразки пізньою фазою давнього кам’яного віку (палеоліту) чи серединою кам’яного віку (мезоліту), тобто в межах XII-VII тис. до н.е.

Перехід до відтворних форм господарювання (скотарства та землеробства), який відбувався на півдні України у VI-V тис. до н. е., істотно позначився на тематиці наскельних малюнків. Провідним об’єктом зображень стає приручений бик та шаман-чаклун. Найяскравіше ця тема репрезентована в печерному святилищі — гроті Бика. Зображення виконані в техніці заглибленого, «негативного» рельєфу, з елементами підфарбовування. Цей нео-енеолітичний пласт зображень може бути датований V-IV тис. до н. е.

Доба ранньої та середньої бронзи (ІІІ — початок II тис. до н. е.) представлена так званими «бичачими» плитами із зображеннями запряжених у вози та волокуші биків. То були часи запровадження колісного транспорту — неповоротких гарб на дискових суцільнодерев’яних колесах. Як бачимо, з плином часу тема прирученого бика переходить у тему запряженого бика, а точніше — вола. Інша провідна тема доби — гравіровані малюнки людської стопи, взутої чи босої, одиничної чи в парі. Ці сюжети мають численні аналогії у мистецтві давніх індоєвропейців взагалі та індоіранських племен зокрема. «Брили слідів» утворювали окремий вівтарний комплекс, так само, як і «плити биків».

Пізній комплекс пам’яток первісного мистецтва зосереджений на так званих «кінських плитах», які утворюють окреме скупчення — рештки ритуальної споруди. Провідна тема цього періоду (XVII-X ст. до н. е.) — зображення коней, солярних знаків-коліс зі шпицями та засобів пересування. На кінській плиті № 27 профільне зображення колісниці мікенського типу.

Подальші історичні епохи представлені в Кам’яній Могилі лише окремими знаками, написами, сюжетами, іноді вклиненими в контекст більш ранніх зображень. Отже, із завершенням бронзового віку комплексне використання пам’ятки як стаціонарного святилища припиняється, хоча острах і повага до неї збереглися аж до новітніх часів. Таким чином, хронологія наскельних зображень Кам’яної Могили охоплює величезний період від ХХII – ХVI тисячоліть до н.е. до Х–ХII століть.

Отже, Кам'яна Могила — це Храм нашої культури і духовності, де зосереджено не тільки петрогліфи та живописні рисунки-твори, а й чи не найперші зразки писемності, що свідчать світові про існування цивілізації на теренах нашої землі, про її високу культуру та духовність.

Однією з блискучих культур часів переходу від неоліту до бронзового віку в Україні являється трипільська археологічна культура, названа так по місцю виявлення перших її пам’ятників поблизу с. Трипілля на Київщині в 1893 р. відомим ученим В.В. Хвойкою. Трипільська культура, що існувала в IV-III тис. до н.е., була поширена на Нижньому Дунаї, Дністрі, Бузі, частково в Середньому Придніпров’ї і входила в комплекс типологічно схожих культур Балканського півострова.

До деякої міри Трипілля можна назвати «культурою кочуючих хліборобів». Населення трипільської культури було достатньо розвинене і перебувало в стадії «передміської» цивілізації: поселення «трипільців» у середньому мали більш ніж по 2000 будівель, які розташовувалися декількома концентричними колами, що забудовувались послідовно протягом тривалого часу. Чисельність населення такого «міста» коливалася від 15 до 20 тис. жителів. Житла трипільців були часом більші, ніж хати сучасних селян, вони мали 4—5 м в ширину і 15—20 м в довжину. Іноді будинки були дво- і триповерховими площею 200 м2. Це вже справжні протоміста,

Розквітло у трипільців декоративно-ужиткове мистецтво, широко відоме з розписів керамічного посуду та дрібною пластикою трипільської культури. Високий художній рівень притаманний керамічним виробам трипільських майстрів. Трипільська кераміка виразна за формою, зокрема є оригінальні біноклеподібні посудини, цікаві за колоритом, у якому переважають відтінки жовтого, інколи червоного кольорів. Посуд прикрашали складними за символікою рослинними й геометричними орнаментами, подекуди – реалістичними зображеннями тварин і людей. У мистецтві трипільців поширилася також пластика. З глини ліпили скульптурні фігурки биків, кіз, собак, а також жіночі статуетки, які символізували покровительку роду та землеробства (всередину фігурок вкладали пшеничні зерна, що начебто мало підвищити родючість землі).

На рубежі VII-VI ст. до н.е. кочові скіфи засновують свою державу – Велику Скіфію. Ранньокласова Скіфія – типовий вияв феномену «кочової державності»: мобільні, добре зорганізовані, чудово споряджені і озброєні вершники підкорили сусідні племена, примусивши їх сплачувати данину і надавати військову підтримку.
Обов’язковим елементом скіфської «кочової» держави було багатофункціональне місто, яке інтегрувало навколо себе однофункціональні містечка – фортеці, центри ремесла, пункти торгівлі, аграрні поселення.
Велика Скіфія досягає максимальної могутності в середині IV ст. до н.е. при царі Атеї, який добився статусу одноособового правителя країни.

У мистецтві скіфів, що виникло на перехресті Заходу і Сходу, сформувався так званий «звіриний стиль», у якому домінували анімалістичні жанри – зображення реальних і фантастичних тварин: оленів, пантер, коней, грифонів. Вироби з коштовних металів, на яких нерідко зображено сцени з життя скіфів (побут, ритуали, полювання, бій), свідчать про вишуканий смак давніх майстрів. До всесвітньо відомих шедеврів скіфського золотарства, виконаних із віртуозною майстерністю, належать знаменита золота пектораль у формі місячного серпа з кургану Товста Могила, золотий гребінь з кургану Солоха, позолочена срібна амфора з кургану Чортомлик.

Мистецтво доби міді та бронзи — пам'ятки з Усатівських поселень та курганів. Продовжувало трипільську культуру.

В епоху бронзи (кінець ІІІ – І тис. до н.е.) вже з'являється монументальна архітектура — для культових цілей, поховань. Основною художньою особливістю первісного мистецтва (яке зближує його з новітнім мистецтвом) була символічна форма, умовний характер зображення. Несхожість є абсолютно свідомою, що й свідчить про те, що це мистецтво. Його стилістична еволюція має такий вигляд: у наскальному живописі — найстарішому — панують зображення статичних об'єктів, досить натуралістичних; потім - різкий поворот до узагальнення, певного схематизму; на третьому етапі знову посилюється інтерес до деталізації, життєвих сцен; четвертому етапові характерні стилізація, заміна життєвого образу знаком, імітації - символом.

Традиції античного мистецтва Північного Причорномор’я– одна з найцікавіших сторінок стародавньої культури на теренах сучасної України. Засновані греками міста-колонії знані як відомі торговельні й культурні осередки. Громадські й житлові споруди міст прикрашалися скульптурами богів і героїв, розписами з міфологічними сюжетами й сценами з реального життя. Наприклад, на стіні пантікапейского склепу збереглося зображення обличчя богині Деметри. До наших днів дійшли залишки архітектурних споруд у Херсонесі, керамічні вази, характерні для античного мистецтва, прикраси, фрагменти мармурових статуй і рельєфів, теракотові статуетки з Ольвії.


Читайте також:

  1. III. По території охоплення
  2. L2.T4/1.Переміщення твердих речовин по території хімічного підприємства.
  3. А/. Верховна Рада України.
  4. Австрії: мистецтво повсякденного життя.
  5. АГРАРНЕ ПРАВО УКРАЇНИ
  6. Аграрні закони України
  7. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  8. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС - один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства
  9. Адміністративно-правовий статус Кабінету Міністрів України
  10. Адміністрація Президента України
  11. Адреси бібліотек України
  12. Акти Верховної Ради України




<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Pp. Розвиток Галицько-волинського князівства за Данила Романовича | Архітектура та образотворче мистецтво Київської Русі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.002 сек.