МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Кастельс і концепція інформаціоналізму.Становлення мережевого суспільства. Мануель ЛЕКЦІЯ 4
Логіка викладу: 1. Мануель Кастельс. 2. Мережеве суспільство й інформаційна епоха. 3. Мережеве суспільство і нові форми ідентичності. 4. Мережеве підприємництво і нові форми стратифікації. 5. Електронний бізнес і нова економіка. 6. Проблеми розвитку мережевого суспільства.
1. Мануель Кастельс. Дослідження Мануеля Кастельса «Інформаційна епоха: Економіка, суспільство і культура» (1996-1998. «The Information Age» складається Мануель Кастельс народився в Барселоні (Іспанія) в 1942 р. У 20 років, будучи студентом-радикалом, втік від франкістського режиму до Франції. Завершивши в Парижі освіту, викладав в Паризькому університеті. У 1972 р. опублікував новаторську статтю «The Urban Question: М. Кастельс – пост марксист і активний соціал-демократ. Критикує комунізм як ідеологічну течію, на його думку «всі утопії ведуть до терору, якщо робиться серйозна спроба втілити їх у життя».
2. Мережеве суспільство й інформаційна епоха. У своїх роботах М. Кастельс не використовує поняття «Інформаційне суспільство», на його думку, всі суспільства використовували інформацію М. Кастельс вводить новий термін – «інформаціоналізм», який означає «дію знання на знання як основне джерело продуктивності». Розвиток інформаціоналізму, на думку М. Кастельса, приводить до появи мережевого суспільства і «нової економіки». У першій частині своєї трилогії М. Кастельс здійснює розгорнений аналіз сучасних тенденцій, що приводять до формування основ суспільства, яке він називає «мережевим». Виходячи з постулату, що інформація за своєю природою є таким ресурсом, який легше за інших проникає через усілякі перешкоди і межі, він розглядає інформаційну еру як епоху глобалізації. Описуючи сучасність, М. Кастельс віддає перевагу терміну «інформаціональний капіталізм», який є особливо безжальною формою капіталізму, оскільки поєднує в собі неймовірну гнучкість з глобальною присутністю. У своїй тритомній праці «Інформаційна епоха: Економіка, суспільство Мануель Кастельс досліджує дві сторони цього питання: – способи, якими глобалізація підсилює інтеграцію людей, економічних і соціальних процесів; – процеси фрагментації і дизинтеграції, які також пов’язані Розвиток мережевого суспільства не означає смерть національних держав. Є тенденція ослаблення і зростання залежності від міжнародних процесів, проте роль держав все одно буде значною. Мануель Кастельс у своїй роботі дає огляд національних стратегій – виробники високої вартості (заснованої на інформаційній праці); – виробники великих обсягів (заснованих на невисокій вартості праці); – виробники сировини (що мають своєю основою природні ресурси); – надмірні виробники (що користуються знеціненою працею).
3. Мережеве суспільство і нові форми ідентичності. Основною суперечністю (і відповідно рушійною силою розвитку) нового суспільства, що формується, заснованого на мережевих структурах, Важливою межею цих співтовариств є мінімальна включеність М. Кастельс наводить основні групи співтовариств, які, на його думку, можуть через ідентичність опору перейти до ідентичності, спрямованої Територіальна ідентичність і зростання її загальносвітової активності веде до повернення на історичну сцену «міста-держави», як характерної межі століття глобалізації. Жіночі співтовариства і рухи екологів також, на думку М. Кастельса, мають потенціал для формування ідентичності, спрямованої
4. Мережеве підприємництво і нові форми стратифікації. М. Кастельс як і Е. Тоффлер підкреслює визначальне значення знання для нової економіки, яка спирається на «капіталістичну форму виробництва» і має «інформаційну форму розвитку». Трансформаційні процеси в економіці викликають серйозні зміни на ринку праці. Індивідуалізація умов найму працівників фактично ділить робочу силу на дві категорії – тих, хто Отже, відбувається розчленовування праці в глобальних масштабах – капітал і праця виявляються рознесені в різний простір і час. «Вони живуть один за рахунок іншого, відзначає М. Кастельс, але один з іншим не зв’язані, бо життя глобального капіталу все менше і менше залежить від конкретної праці і все більше і більше від накопиченого обсягу праці як такого, яким управляє невеликий мозковий центр, що мешкає у віртуальних палацах глобальних мереж»1. Слід зазначити, що трансформаційні процеси на ринку праці, які зафіксував М. Кастельс, можуть підірвати одне з найважливіших досягнень пізнього індустріального суспільства – середній клас, як основу держави загального благополуччя. В зв’язку з цим не варто забувати, що саме на масовому середньому класі була заснована стабільність післявоєнної західної політичної системи. Процеси перетворень істотно міняють і політичні процеси. Лідерство стає все більш персоніфікованим, а шлях до влади лежить через створення іміджу – політичні діячі виявляються залученими в гру, що ведеться через засоби масової інформації і самими засобами масової інформації. «Залежність від мови засобів масової інформації, що мають під собою електронну основу, підкреслює М. Кастельс, приводить до наслідків, В умовах глобалізації ринків і капіталів поступово змінюється роль національної держави, яка із-за суперечності між глобальним характером діяльності транснаціональних корпорацій і локальним оподаткуванням позбавляється простору для маневру і, отже, реальних важелів управління. Інститути і організації цивільного суспільства, котрі будувалися навколо демократичної держави і соціального контракту між працею і капіталом поступово втрачають своє значення в реальному житті людей. Причиною цього, на думку М. Кастельса, стала втрата структурами цивільного суспільства «легітимної ідентичності». М. Кастельс вважає, що транснаціональні корпорації мають настільки вертикально дезінтегруватися, щоб трансформуватися в горизонтальні корпорації. Роль і значення чинника адаптивності істотно підвищується в умовах мережевого суспільства. Якщо транснаціональні корпорації і продовжують існувати, то лише тому, що вони трансформувалися. Як один з прикладів приводиться компанія Тойота (Toyota) з її рецептом успіху – принципом «п’яти нулів»: відсутність дефектів, технічних помилок, відстрочень, паперової роботи, матеріально-виробничих запасів. Трансформація праці і моделей зайнятості – відгомони концепцій постфордизму. Кількість інформаційної роботи в суспільстві зросла, і вона Мережеве суспільство перекидає колишні форми стратифікації, приносячи нові форми нерівності. На думку М. Кастельса, замість капіталізму, керованого правлячим класом, ми маємо капіталізм без класу капіталістів. У суспільстві ключові позиції починає займати група працівників експертної інформаційної праці. Ці процеси супроводжуються занепадом робочого класу – робочий клас розмивається і з’являється маса «працівників загального типу». З’являється небезпека сусідства декласованих елементів з новою культурою інформаційних працівників. Інформаційний працівник стає головним джерелом багатства і не прив’язаний Мануель Кастельс, на відміну від Пітера Дракера, не говорить про захід капіталізму, а навіть навпаки, стверджує, що суспільство мережевих структур є буржуазним суспільством. Проте цей різновид капіталізму суттєво відрізняється від своїх попередників двома основними ознаками: глобальний характер (що наступив після розпаду соціалістичного табору) і базування
5. Електронний бізнес і нова економіка. У роботі «Галактика Інтернет» (2001 р.) М. Кастельс сконцентрував увагу на трансформації суспільних стосунків у різних сферах під впливом розвитку Інтернету. Важливо, що розвиток електронного бізнесу і нової економіки ним проаналізовано з урахуванням кризи нової економіки після різкого падіння акцій високотехнологічних компаній (індекс NASDAQ2) Свій аналіз специфіки нової економіки М. Кастельс починає 1. Розв’язання стратегічного завдання розвитку крупної корпорації 2. Кооперація структур малого і середнього бізнесу, що об’єднують свої ресурси для досягнення критичної маси, достатньої для успіху проекту. 3. Пов’язування між собою мереж малого і середнього бізнесу 4. Стратегічні альянси і партнерство між крупними корпораціями Таким чином, мережеве підприємство – це не мережа підприємств Мануель Кастельс у процесі цього нагадує, що мережеве підприємство, як метод ведення бізнесу задовго передувало розвитку Інтернету і формулює набір чинників, які допомогли істотним чином підвищити ефективність мережевих структур, що спираються на інтернет-технології. Масштабованість мережі. Застосування Інтернету дозволяє включати Інтерактивність. Мережа, реалізована з використанням інтернет-технологій, дозволяє обійтися без вертикальних каналів зв’язку і забезпечити багато-спрямований обмін інформацією і сумісне ухвалення рішень. Результатом є поліпшення якості інформаційного обміну і досягнення взаєморозуміння між партнерами в процесі їхньої ділової співпраці. Гнучкість управління. Можливість поєднання методів стратегічного управління з технологіями децентралізованої взаємодії безлічі партнерів має вирішальне значення для досягнення мережею сформульованих цілей Брендінг. Для одержання інвестицій потрібний символ загальновизнаної здатності додавати товарам і послугам ціннісні якості. В світі складних мереж виробництва і дистрибуції брендінг може здійснюватися головним чином на основі управління процесом впровадження інновацій і суворого контролю кінцевих результатів. Ефективне використання інтернет-технологій дозволяє забезпечити зворотний зв’язок між всіма компонентами мережі та процесами виробництва/реалізації, а також виявлення Орієнтація на споживача. Нині все важче задовольняти різнопланові потреби ринку через стандартизоване масове виробництво. Оптимальне співвідношення між масовим виробництвом і виробництвом, орієнтованим на споживача, може бути забезпечено через використання великомасштабної виробничої мережі, але з підгонкою кінцевого продукту, товару або послуги під конкретного замовника. Це завдання розв’язується в багатьох системах через інтерактивну взаємодію, що персоналізується, із замовником в режимі он-лайн. М. Кастельс продемонстрував застосування цих чинників на прикладах розвитку декількох успішних компаній, що ефективно застосували мережеві принципи і що створили навколо себе мережу партнерів і клієнтів (Cisco, Nokia й ін.). Значну увагу в процесі аналізу становлення і функціонування нової економіки М. Кастельс приділяє питанням трансформації ринків капіталу Типовий цикл фінансування інновацій у сфері електронного бізнесу У процесі цього багато проектів терплять крах, не досягнувши стадії реалізації, або терплять невдачу на ринку. Проте фінансова віддача від підприємств, що успішно діють, виявляється настільки велика, що доходи венчурних фондів в середньому набагато вищі за прибутковість традиційних фінансових інвестицій. З використанням початкових інвестицій, одержаних від венчурного фонду, ініціатори інноваційної ідеї засновують компанію, наймають основних виконавців і розплачуються з ними опціонами, тобто очікуваними доходами майбутніх років. У процесі цього проводиться робота щодо публічного розміщення акцій нової компанії на фондовому ринку (IPO1). Результативність процесу IPO, тобто оцінка проекту інвесторами Модель швидкого розвитку інноваційної компанії включає три основні чинники: – наявність інноваційної ідеї і відповідних технологічних розробок; – підприємницьку креативність; – фінансову підтримку ринку, засновану на очікуваннях венчурного капіталу. На думку М. Кастельса ця схема застосовується не лише серед новоутворених інтернет-компаній (найвідоміші – Yahoo!, e-Bay, Amazon),
6. Проблеми розвитку мережевого суспільства. Нова соціальна форма – мережеве суспільство – розповсюджується У вступі до своєї роботи «Галактика Інтернет» М. Кастельс сформулював основні проблеми, що перешкоджають у даний час розвитку мережевого суспільства. На його думку, опір розвитку мережевого суспільства і незадоволеність цим світом в значній мірі пов’язані з низкою незадоволених вимог. 1. Управління Інтернетом, тобто свобода як така. Інтернет, як мережа мереж поступово стає комунікаційною основою мережевого суспільства, проте є небезпека, що ця інфраструктура може опинитися в чиїйсь власності, а доступ до мережі може стати об’єктом контролю. 2. Наявність значної кількості виключених з мережі. Така сегрегація відбувається різними шляхами і з різних причин: через відсутність технічної інфраструктури; внаслідок економічних або інституційних перешкод щодо доступу до мереж; недостатність освітніх і культурних можливостей 3. Проблеми з розвитком здібностей до обробки інформації і генерації відповідних знань. Під цим М. Кастельс має на увазі не уміння 4. Проблеми, пов’язані з трансформацією трудових стосунків. Поява мережевого підприємства та індивідуалізація схем зайнятості приводить 5. Нова економіка запізнюється з впровадженням нових гнучких процедур інституційного регулювання. Зрушення у бік комп’ютеризованих глобальних мереж як організаційна основа капіталу в значній мірі підірвали регулятивні здібності, як національних урядів, так і міжнародних інститутів. Системна непостійність світових фінансових ринків і величезні диспропорції у використанні людських ресурсів, на думку М. Кастельса, вимагають нових форм регулювання, адаптованих до нових технологій і нової ринкової економіки. 6. Небезпека підвищення інтенсивності експлуатації природних ресурсів і посилення деградації навколишнього середовища. М. Кастельс відзначає, що мережеві технології можуть стимулювати економічне зростання в збиток навколишньому середовищу, однак є й альтернативні тенденції: ефективне управління природоохоронною інформацією перешкоджає хижацькій експлуатації природи і дозволяє природоохоронним організаціям забезпечувати моніторинг цього процесу. 7. Що найбільш лякає, зазначає М. Кастельс, є побоювання виходу Опис проблем М. Кастельс закінчує питанням – хто має займатися розвзанням даних проблем і врегулювати ті, що виникають системні конфлікти і суперечності? Ким представлені дійові особи, що очолюють наш перехід до інформаційної епохи? В умовах традиційної демократії звичайно це були уряди, що діяли на користь всього суспільства. Проте криза легітимності, яка розповсюджується на сьогоднішню державну владу Вихід з інституційної кризи сучасного трансформуючого суспільства
Питання для самоперевірки 1. Сформулюйте нові форми ідентичності і стратифікації, згідно концепції Мануеля Кастельса. 2. У чому полягають зміни на ринку праці в інформаційну епоху? 3. Наведіть основні позиції трансформації влади в умовах мережевого суспільства. 4. Сформулюйте визначення мережевого підприємства. 5. Приведіть чотири базових мережевих стратегій ведення електронного бізнесу, сформульовані М. Кастельсом. 6. Перерахуєте чинники, що підвищують ефективність функціонування мережі в процесі використання інтернет-технологій. 7. Опишіть модель функціонування підтримки інноваційних проектів з боку венчурного капіталу. 8. Перерахуєте основні проблеми розвитку мережевого суспільства, сформульовані М. Кастельсом.
Читайте також:
|
||||||||
|