• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Виник­нення козацтва. Запорізька Січ.

Перші письмові згадки про українських козаків трапляються у1492 рАле різке зростання чисельності козацтва припадає на XVI ст. Козацтво виникло в південноукраїнських землях - на території від середнього Подніпров'я і майже до Дністра (південної окраїни Київщини, Брацлавщини, Поділля. Ці землі називалисяДиким полем: післянашестя монголо-татар, а потім, внаслідок частих нападів Кримського ханства, землі обезлюділи і залишалися незаселеними Центром козацтвасталоЗапоріжжя -степи за порогами Дніпра.

Причини виникнення

* Наявність в українському суспільств окремих прошарків вільних людей, які займали проміжне становище між не заможною шляхтою та селянством.

* Посилення соціального та релігійного гноблення, закріпачення селянства. Селяни та міщани тікали від феодальних по винностей та державних податків.

* Постійна військова небезпека з боку Кримського ханства та кочових татарських орд.

* В окремих випадках - організаторські роль місцевих, прикордонних землевласників і урядовців. Козацтво поповнювалося вихідцями різних верств населення: селян, міщан шляхти.

Козаки користувалися господарськими угіддями, займалися промислами, брали участь у самоуправлінні. Для оборони від турецько-татарської агресії козаки об'єд­нувалися у військові загони. Вони і самі за­вдавали ударів татарам та туркам: спуска­ючись по Дніпру на своїх великих човнах -"чайках", нападали на татарські гарнізони, турецькі галери, фортеці. Основна маса козаків поповнювалася за рахунок українців.

У 1552-1556 рр. канівський і чер­каський староста Дмитро (Байда) Вишневенький (?-1563 р.) об'єднує ко­заків, створюючи за порогами Дніпра на о. Мала Хортиця козацький центр - Запорізьку Січ. Згодом Січ неодноразово змінювала місце свого розташуван­ня. Назва "Запорізька Січ" поширилася на все об'єднане навколо Січі козацтво.

Запорізька Січ стала зародком нової української (козацької) державності. Її, як державне утворення, характеризують такі ознаки:

1.Військовий устрій(кіш – 38 куренів).

2. Територіальний устрій (територія Січі поділялася на 5-10 паланок).

3. Форма правління (козацька республіка).

4. Правова система (звичаєве козацьке право).

Як бачите, Запорізька Січ як державне утворення і як соцільна організація мала яскравовиражений демократичний харак­тер. Це пояснюється тим, що:

по-перше, Запорізьку Січ створив сам народ, втіливши в ній свій свободолюбивий характер і ідеали суспільного життя;

по-друге, щоб вижити в умовах постійної зовнішньої загрози (з боку Криму, Туре чини, Речі Посполитої, Росії), козацтву потрібна була внутрішня злагода і стабільність, які забезпечувалися демократичній порядками.

Слідом за козаками в південні степи про­никають офіційні власті, литовські, поль­ські, українські магнати та шляхта. Уряд Речі Посполитої прагнув узяти ко­заків під свій контроль, щоб використати їх у своїх державних інтересах: для захисту своїх володінь від татар і турків, у проти­стоянні з Москвою. З цією метою у 1572 р. польський король прийняв на військову службу 300 козаків. Вони були вписані в реєстр-список, звідки й отримали назву ре­єстрових козаків. На кін. XVI ст. реєстр був збільшений до 3 тисяч. Реєстрові козаки користувалися особливими привілеями: отримували землю, плату грошима, звільнялися від податків і повинностей, мали власне самоуправління. Реєстровці повинні були також контролюватине­реєстрових козаків, придушувати антипольські, антифеодальні рухи. Запорізька Січ посіла важливе місце в міждержавних відносинах країн Європи і Азії.

Основними напрямками зовнішньої політики Запорізької Січі були:

* боротьба проти татарсько-турецької агресії.

* віносини з Російською державою,

* урядами різних західноєвропейських країн, ут.ч. Австрії, Франції, козаки за­прошувалися на військову службу і тим самим втягувалися в орбіту європейської політики.

4. Визвольний рух в Україні у XVI - першій пол. XVII ст.

Посилення Польщею соціального, на­ціонального та релігійного гніту, зміц­нення українських сил призвело до активізаціїв Україні антифеодаль­ного і визвольного руху. Головними силами цього руху стало селянство та козацтво. З першої пол. XVI ст. в Західній Україні (Галичина, Закарпаття, Буковина) ширить­ся рухопришків - народних месників (вперше згадуються у 1529 р.).

У кінці XVI ст. надзвичайно широкого розмаху набуло два козацько-селянських повстання: повстання1591-1593 рр. під проводом гетьмана реєстрових козаків Криштофа Косинського (охопило Київ­щину, Брацлавщину, Поділля, Волинь) та повстання1594-1596 рр. під проводом сот­ника надвірних козаків князя К.Острозь­кого - Северина Наливайка (охопило майже всі українські землі). Повстання Наливайка поставило під загрозу існування польської влади в Україні. Масштаб повстання викликав серйозне занепокоєння правлячих кіл Речі Посполитої. Придушивши повстання, польський сейм у 1597 р. проголосив козаків ворогами дер­жави і прийняв рішення "винищити їх до останку". Але рішення залишилося на папері - здійснити його вже було Польщі не під силу. До того ж, на поч. XVII ст. Польща ув'язнула в майже безперервних війнах з Москвою та Туреччиною і потребувала допомоги козаків.

Багато зусиль для мирного розвитку сто­сунків з Польщею доклав Петро Конашевич-Сагайдачний. Намагаючись зміцнити становище України та козаків. Сагайдачний проводивкомпро­місну політику щодо Речі Посполитої. Він здійснивреформу козацького війська,вперше перетворивши його на регулярне вій­сько з жорсткою дисципліною. Козацьке вій­сько піднялося до рівня кращих європейських армій.

Найбільшою заслугою Сагайдачного було те, що він навернув козаків до підтримки укра­їнської культури та православної церкви, об'єднав військову силу козаків з політичне слабкою церковною та культурною верхівкою України. Так, у1620 р. Сагайдачний разом з усім козацьким військом вступив до Київ­ського братства, відраховуючи на його діяль­ність значні кошти. Цього ж року гетьман за­просив до Києва єрусалимського патріарха, який відродив в Україні православну церкву (уряд офіційно визнав її у 1632 р.). Союз козаків з духовенством був на ко­ристь національним інтересам, сприяв оформленню ідейної програми козацтва. У 1620 р. розпочалася війна між Туреч­чиною та Річчю Посполитою. Річ Поспо­лита опинилася на межі втрати державної незалежності. У битві під Хотином у 1621 р. військо Сагайдачного врятувало Польщу від політичної катастрофи. Але сам гетьман був важко поранений і помер у Києві в 1622 р.

Після смерті Сагайдачного козаки від­мовилися від політики компромісів з Поль­щею. Посилення тиску з боку польського уряду (заборона нереєстрового козацтва, будівництво для контролю над козаками фортеці Кодак на Дніпрі та ін.) викликало нову хвилю козацько-селянських повстань. Найбільш відомі з них - повстання1630 р. під проводом гетьмана Тараса Федоровича, повстання1635 р. під проводом гетьмана Івана Сулими і повстання1637-38 рр. під проводом гетьманів Павла Павлюка і Якова Острянина. Придушивши повстання, Польща вжила жорстокі заходи проти козаків. У 1638 р. польський сейм схвалив "Ординацію Запо­розького реєстрового війська", спрямовану на ліквідацію привілеїв козацтва:

* нереєстрові козаки оголошувалися під­даними;

* втеча до козаків каралася смертю;

* скасовувалося самоуправління у реєстро­вих козаків (їх кількість становила 6 тис.):

*замість виборного гетьмана король призна­чав комісара;

* проти українцівздійснювалася політи­ка жорстокого терору.

Та спокій тривав в Україні лише десять років - у 1648 р. спалахнула грандіозна Національно-визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького. Повстання, хоч і зазнали поразки, і сприяли зростанню національної ї свідомості українців та накопиченню ними досвіду для майбутніх визвольних змагань.

Козацтво стало провідною суспільною силою в боротьбі за національне визволення України. Діяльність козаків торкалася усіх сфер життя українського на­роду: вони боро­нили українські землі, освоювали південні степи, підтримували культуру і православну церкву, брали участь в антифеодальних виступах, зробили головний внесок у визволення України з-під влади Речі Посполитої.

Читайте також:

1. XVII ст.). Виникнення козацтва.
2. Визначте причини появи українського козацтва.
3. Визначте причини появи українського козацтва.
4. Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ
5. Виникнення українського козацтва. Утворення козацької республіки — Запорозької Січі
6. Виникнення, розвиток та історична роль укр. козацтва.
7. Відсіч агресії султанської Туреччини та Кримського ханства. Запорізька Січ. І. Сірко.
8. Запорізька Січ
9. Запорізька Січ
10. ЗАПОРІЗЬКА СІЧ, ЇЇ УСТРІЙ І ТРАДИЦІЇ
11. Запорізька Січ: обладнання побут, звичаї й традиції

Переглядів: 2793