• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Економічний аналіз як база прийняття управлінських рішень

План лекції

Лекція 7

Додаткова: 40-42, 45, 46, 50, 67.

Тема: Механізм реалізації функцій системи контролінгу (4 год.)

1. Економічний аналіз як база прийняття управлінських рішень

2. Аналіз відхилень — основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності

3. Методи аналізу відхилень фактичних результатів від планових. Класифікація відхилень4. Методи оперативного контролінгу та їх характеристика

4. Методи оперативного контролінгу та їх характеристика

5. Методи диференціації витрат

6. Модель "витрати — обсяг — прибуток" та аналіз їх взаємозв'язку

6.1. Роль і значення облікової інформації у проведенні аналізу взаємозв'язку "витрати — обсяг — прибуток"

6.2. Маржинальний підхід до складання звіту про результати господарської діяльності

6.3. Сегментована звітність і її показники

6.4. Показники, що використовуються при проведенні спільного аналізу витрат, обсягу діяльності і прибутку

6.5. Методика здійснення аналізу взаємозв'язку "витрати-обсяг-прибуток"

6.6. Особливості здійснення аналізу взаємозв'язку "витрати— обсяг— прибуток" в умовах багато-продуктового виробництва

7. Поняття та методика проведення АВС-аналізу, аналізу обсягу замовлень та аналізу "вузьких місць" на підприємстві

7.1. Зміст і методика проведення АВС-аналізу

7.2. Аналіз і оптимізація обсягів замовлень

7.3. Аналіз "вузьких місць", що виникають на підприємстві

8. Зміст, цілі і завдання експертної діагностики фінансово — господарського стану підприємства

9. Методи стратегічної діагностики і їх характеристика

9.1. Методи діагностики ефективності стратегій підприємства

9.2. Методи діагностики стратегічної позиції підприємства

10. Методи оперативної діагностики

10.1. Аналіз фінансового стану

10.2. Оцінка стану динаміки економічного потенціалу підприємства

10.3. Аналіз фінансової стійкості підприємства

10.4. Аналіз дебіторської і кредиторської заборгованості

10.5. Оцінка кредито - і платоспроможності

10.6. Аналіз оборотності засобів

10. Методи оперативної діагностики

Виділяють три основні етапи процесу управління: збір та обробка інформації; аналіз; прийняття управлінських рішень. Серед них аналіз посідає проміжне місце. Звідси випливає, що інформаційне забезпечення аналізу є складником системи інформаційного забезпечення управління, оскільки економічний аналіз є елементом, сходинкою процесу управління.

Інформаційне забезпечення економічного аналізу господарської діяльності — це система даних і способи їх обробки, що дають змогу виявити реальну діяльність керівного об'єкта, дію факторів, що його визначають, а також можливості здійснення необхідних керівних дій [Попович, с. 64]. Його відмінність від інформаційного забезпечення управління полягає у тому, що останнє отримує не лише дані на основі збору й обробки інформації, а й результати аналізу. Іншими словами, інформаційне забезпечення управління є значно ширшим.

До основної інформації, яку використовують у галузі господарської діяльності об'єднань (підприємств), належать такі її види: нормативна, планова, облікова і необлікова.

Щодо нормативної інформації, то слід зазначити, що в Україні затверджена єдина система науково обґрунтованих техніко — економічних норм і нормативів для планування економічного та соціального розвитку. Єдина система Норм і нормативів передбачає їх склад, порядок та методи формування, оновлення і використання при розробці перспективних та поточних планів, повніше виявлення і використання резервів виробництва, подальше підвищення його ефективності.

До системи норм і нормативів входять такі їх групи:

• нормативи ефективності загального виробництва;

• норми і нормативи затрат праці та зарплати;

• норми і нормативи затрат та запасу сировини, матеріалів, палива й енергії;

• норми і нормативи використання виробничих потужностей та норми продовження освоєння проектних потужностей;

• нормативи капіталовкладень і капітального будівництва;

• норми і нормативи необхідності та запасів виробничого устаткування;

• фінансові норми і нормативи;

• норми грошових (комплексних) затрат на виробництво (обслуговування, відрахування на цільові заходи тощо);

• соціально-економічні норми і нормативи;

• норми і нормативи охорони навколишнього середовища.

Важливе місце в нормативному господарстві об'єднання (підприємства) займають норми використання виробничих резервів, які класифікують залежно від таких ознак:

• за масштабом використання — цехові, заводські, підгалузеві, галузеві, міжгалузеві;

• за періодом дії — часові; змінні (поточні); перспективні; довготермінові;

• за ступенем узагальнення — індивідуальні та групові;

• за видами виробництв — основного виробництва та на додаткові потреби;

• за цілеспрямованістю використання— поопераційні; подетальні; повиробничі; постадійні та збільшені.

При аналізі обгрунтованості норм затрат сировини, матеріалів, палива, енергії і затрат праці у виробництві промислової продукції використовують такі джерела інформації, як: затверджені регламенти й іншу технічну документацію (технічні карти, креслення на вироби); стандарти та технічні умови на сировину і готову продукцію; технічні звіти об'єднання; плани організаційно-технічних заходів з економії сировини, матеріалів, палива, енергії, зниження трудомісткості продукції на запланований період, дані про виконання плану заходів за звітний період; дані звітів ідентичних підприємств і рішень галузевих нарад; звіти науково-дослідних і проектно-конструкторських інститутів про науково-дослідні роботи в даній сфері.

При оцінюванні дотримання затверджених норм витрат сировини, матеріалів, палива, енергії і затрат використовують, як правило, нормативні, планові і звітні калькуляції собівартості окремих виробів чи відповідних калькуляційних одиниць.

Крім цього, узагальнені нормативні показники у вартісному виразі готової продукції (наприклад, нормативи витрат заробітної плати на вартість продукції, норми запасів сировини, матеріалів і палива) чи в натуральних одиницях (лінії чисельності) наводяться у певних розділах планів і форм звітності підприємств та об'єднань.

Планова інформація — це Сукупність даних про склад запланованого об'єкта і тенденцію його розвитку. Вона відображена в оперативних, змінних і перспективних планах, а також у довготермінових прогнозах розвитку підприємств, об'єднань і галузей Національної економіки.

Прогнози розвитку економіки охоплюють періоди часу від 15 до 20 і більше років. Перспективними є плани, розраховані на 5 і 10 років. Питання про Співвідношення змінних та оперативних планів залишається й досі суперечливим, оскільки поки що не знайдено способу цілеспрямованого вирішення цього питання з урахуванням не лише вищезазначеного періоду дії планів, а й рівня управління і ступеня механізації (автоматизації) обчислювальних робіт.

При сучасному рівні механізації й автоматизації управління на підприємствах і у виробничих об'єднаннях поточними є річні, квартальні і місячні плани. Поступово вся щомісячна інформація належатиме до оперативної, що дасть змогу підвищити гнучкість управління.

Більшість керівних дій у цих умовах набуватиме превентивного характеру, який дасть можливість попередити розвиток небажаних тенденцій.

Зазначені вище різновиди планів розробляють на основі прийнятності показників. Так, на даний час утворена єдина система планових показників економічності суспільного виробництва на різних його рівнях: по народному господарству в цілому, по галузях, об'єднаннях, підприємствах, а також визначені принципи його побудови, методи вираховування окремих показників, порядок використання її в аналізі діяльності господарства.

Система показників складається з шести розділів. У першому подані узагальнені показники, що характеризують використання основних видів виробничих ресурсів; праці; основних фондів, обігових засобів та капітальних вкладень; сировини, матеріалів, палива й енергії. У двох останніх розділах міститься інформація про показники ефективності нової техніки і зовнішньоекономічних зв'язків.

Крім цього, у бізнес-плані підприємства (об'єднання) є наявна інформація про показники, які планують розрахунково і які не є директивними. Це стосується, наприклад, чисельності працюючих за їх складом та кваліфікацією, затрат на виробництво за елементами та калькуляційними статтями, а також за групами фінансових результатів та ін.

Обсяг поточної планової інформації такого типу в річних планах набагато більший, ніж в оперативних чи перспективних планах. Подібний об'єкт в оперативних чи перспективних планах містить інформацію про вужче коло покупців, хоча причини цього для кожного з них різні. Оперативна планова інформація вже за своїм складом є поточною (річною) через необхідність оптимізувати час, затрачений на обробку і збір інформації з метою своєчасної підготовки оперативних керівних рішень. Перспективні дані є своєрідними орієнтирами, і в деяких випадках їх неможливо детально розрахувати через відсутність знань про тенденції майбутнього розвитку і недосконалість методів прогнозування.

Зазначені відмінності оперативної, поточної і перспективної планової (як до речі, й облікової) інформації враховують при організації та проведенні економічного аналізу господарської діяльності підприємств і об'єднань.

Читайте також:

1. ABC-XYZ аналіз
2. II. Багатофакторний дискримінантний аналіз.
3. III. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу
4. IV. Прийняття рішень у полі четвертої інформаційної ситуації
5. IV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
6. SWOT-аналіз у туризмі
7. SWOT-аналіз.
8. Tема 4. Фації та формації в історико-геологічному аналізі
9. V. Нюховий аналізатор
10. V. Прийняття рішень у полі п’ятої інформаційної ситуації
11. VI. Прийняття рішень у полі шостої інформаційної ситуації
12. АВС (XYZ)-аналіз

Переглядів: 1111