• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Фізіологічне підґрунтя темпераменту

Типи темпераментУ

У сучасній психології користуються Гіппократовою класифікацією типів темпераменту:сангвінік, холерик, флегматик і меланхолік. Кожному з цих типів властиві своєрідні психологічні особливості.

Сангвініку властиві досить висока нервово-психічна активність, багатство міміки та рухів, емоційність, вразливість, лабільність. Разом із тим емоційні переживання сангвініка здебільшого неглибокі, а його рухливість при незадовільних виховних впливах спричинює недостатню зосередженість, похапливість, а то й поверховість.

Холерику притаманні високий рівень нервово-психічної активності й енергії дій, різкість і поривчастість рухів, сильна імпульсивність та яскравість емоційних переживань. Недостатня емоційна і рухова врівноваженість холерика може виявитися за відсутності належного виховання в нестриманості, запальності, нездатності контролювати себе в емоціогенних обставинах.

Флегматик характеризується порівняно низьким рівнем активності поведінки, ускладненням переключення, повільністю і спокійністю дій, міміки й мовлення, рівними, постійними та глибокими почуттями і настроями. Невдале виховання може сприяти формуванню у флегматика таких негативних рис, як млявість, збідненість і слабкість емоцій, схильність до виконання лише звичних дій.

Меланхоліку властиві низький рівень нервово-психічної активності, стриманість і приглушеність моторики та мовлення, значна емоційна реактивність, глибина й стійкість почуттів, але слабка їх зовнішня вираженість. При недостатньому вихованні у меланхоліка можуть розвинутися такі негативні риси, як підвищена (аж до хворобливості) емоційна вразливість, замкнутість, відчуженість, схильність до тяжких внутрішніх переживань за таких життєвих обставин, які на це не заслуговують.

Учення І. Павлова про типи нервової системи та вищої нервової діяльності внесло істотні зміни в наукове розуміння темпераменту. Поєднання різного ступеня сили, врівноваженості й рухливості процесів збудження і гальмування дало підставу виокремити чотири основні типи нервової системи:

1. Сильний, урівноважений, але рухливий– жвавий тип.

2. Сильний, урівноважений, але інертний –спокійний, протемалорухливий тип.

3. Сильний, неврівноважений з переважанням збудження над гальмуванням– збудливий, нестриманий тип.

4. Слабкий тип.

Зв'язок типів темпераменту та типів вищої нервової діяльності стисло наведено в таблиці.

Читайте також:

1. Визначення темпераменту особистості
2. ВІТАМІНИ ТА ЇХ ФІЗІОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
3. ВЛАСТИВОСТІ ТЕМПЕРАМЕНТУ
4. Вплив темпераменту на діяльність людини.
5. Головні властивості темпераменту.
6. Загальна характеристика транспірації і її фізіологічне значення
7. Іслам як підґрунтя морально-естетичної специфіки арабо-мусульманського мистецтва.
8. ЛЕКЦІЯ № 7. Класичне вчення про темперамент. Психологічна характеристика типів нервової діяльності та темпераменту
9. Психологічна характеристика темпераменту.
10. Різновиди темпераменту співрозмовників: холеричний, сангвінічний, флегматичний та меланхолічний
11. Роль темпераменту в діяльності людини
12. Світова організація торгівлі як організаційно-інституціональне підґрунтя розвитку митно-тарифної системи

Переглядів: 1312