МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЛОГІСТИКИ2.1 Функціональні принципи логістики 1. системоутворююча функція. Логістика є система ефективних технологій забезпечення процесу управління ресурсами. У вузькому значенні слова логістика утворює систему управління товарорухом (формування господарських зв‘язків, організація пересування продукції через місця складування, формування і регулювання запасів продукції, розвиток і організація складського господарства). 2. інтегруюча функція. Логістика забезпечує синхронізацію процесів збуту, зберігання і доставки продукції з орієнтацією їх на ринок засобів виробництва і надання посередницьких послуг споживачам. Вона забезпечує узгодження інтересів логістичних посередників у логістичній системі. Логістика дозволяє здійснити перехід від часткових завдань до загальної оптимізації. 3. регулююча функція. Логістичне управління матеріальними і супутніми потоками спрямоване на економію всіх видів ресурсів, скорочення витрат живої й упредметненої праці на стику різних організаційно-економічних рівнів і галузей. В широкому значенні управлінський вплив полягає у підтримці відповідності поведінки частини логістичної системи і інтересам цілого. Чим вищий ресурсний потенціал будь-якої підсистеми, тим більше вона у своїй діяльності повинна орієнтуватися на стратегію логістичної системи. В іншому випадку за умови припинення підсистемою визначеного, наперед званого рівня автономності може виникнути небезпека руйнування самої системи. 4. результуюча функція. Логістична діяльність спрямована на постачання продукції в необхідній кількості, у зазначений час і місце … Логістика прагне охопити всі етапи взаємодії ланцюга «постачання-виробництво-розподіл-споживання», інакше кажучи, вона є алгоритмом перетворення ресурсів у постачання готової продукції відповідно до існуючого попиту.
2.2 Логістичні системи та їх властивості Логістична система – це адаптивна система зі зворотним зв‘язком, яка виконує ті чи інші логістичні функції (операції), складається із підсистем і має розвинуті внутрішньо системні зв‘язки та зв‘язки із зовнішнім середовищем. Метою логістичної системною є забезпечення наявності необхідного товару в необхідний кількості та заданої якості в потрібному місці й у потрібній час для потрібного споживача із заданими витратами. Будь-яка логістична система складається із сукупності елементів, так званих ланок логістичних системи, між якими встановлені певні функціональні зв‘язки і відношення. Логістичні системам притаманні такі властивості:
Логістичні системи класифікуються за такими ознаками За ознакою просторового обмеження логістичної системи:
макрологістична система є великою логістичної системою управління потоковими процесами за участю декількох і більше незалежних суб’єктів господарювання, не обмежених у територіальному розташуванні. Мікрологістична система охоплює внутрішньовиробничу логістичну сферу одного підприємства або групи підприємств, об‘єднаних на корпоративних засадах. Залежно від виду логістиних ланцюгів
2.3 Сутність логістичних каналів та ланцюгів
Для досягнення цілей фірми життєво важливими є логістичні канали, якими потрібно вміти правильно управляти. Управління логістичним каналом можливо розглядати з різних позицій: 1) З точки зору виробника «згори до низу» при «огляді» ринку через канал; 2) З точки зору роздрібного торговця або іншого кінцевого продавця - «знизу до гори», оглядаючись, так би мовити, на виробника та шлях товару від нього. Більш звичним є розгляд каналу розподілу з позиції виробника у рамках логістичного шляху продукції. В управлінні логістичним каналом, який розглядається з точки зору виробника, можна виділити такі основні напрямки: формування стратегії каналу розподілу; розробка структури каналу; вибір учасників каналу; мотивація учасників каналу; координація структури каналу з використанням інструментів маркетингу; оцінка роботи учасників логістичного каналу. У зв‘язку з переліченими напрямками набуває особливого значення участь у логістичному потоці посередників. При цьому, ланок, де вони можуть бути корисними, на логістичному «шляху» багато. Наприклад, виробник автомобілів, який хотів би підвищити якість обслуговування споживачів при закупці його продукції за рахунок сервісу, може звернутися до послуг незалежного дилера. Для цього йому можуть знадобитись значні капіталовкладення, зокрема, у навчанні персоналу фірми-дилера. При цьому, зусилля повинні бути направлені і на зміну культури поведінки, ведення бізнесу, що дозволить забезпечити більшу направленість на споживача та його потреби. Логістичних канал – це часткова впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального потоку від конретного виробника до його споживачів. Множина є частково впорядковано до тих пір, поки не обрано конкретних учасників процесу просування матеріального потоку від постачальника до споживача. Після цього логістичних канал перетворюється в логістичних ланцюг. Можливість вибору логістичного каналу є суттєвим резервом підвищення ефективності логістичних процесів. Логістичних ланцюг – це лінійно впорядкована множина учасників логістичного процесу, які здійснюють логістичні операції із доведення зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої за умови виробничого споживання або до кінцевого споживача за умови особистого невиробничого споживання. У найпростішому випадку, коли логістична система характеризується як система з прямими зв‘язками, логістичних ланцюг складається із постачальника та споживача. У складніших випадках за умови функціонування ешелованих систем даний ланцюг може мати деревовидну структуру або вигляд орієнтованого графа із циклами (гнучка логістична система) На рисунку наведено приклад простого логістичного ланцюга прямого збуту, який включає такі ланки логістичної системи: фірму виробника готової продукції (ГП), споживача (покупця) і логістичного посередника, який доставляє товару покупцю
У цілому, у логістичному ланцюзі, тобто в ланцюзі, яким проходять матеріальний та інформаційний від постачальника до споживача, виділяють такі головні ланки:
2.4 Управління логістичними витратами
Одним з основних критеріїв ефективності логістичної системи є величина логістичних витрат, тобто, витрат, які пов‘язані з виконанням логістичних операцій. Для прийняття обґрунтованих рішень під час управління у складі загальних логістичних витрат враховуються також втрати прибутку від іммобілізації матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва і готової продукції в запасах, а також збиток від недостатнього рівня якості постачання, виробництва, збуту готової продукції споживачам і логістичного сервісу. Цей збиток зазвичай оцінюється як зменшення обсягів продажу, скорочення частки ринку, втрата прибутку, втрата клієнтів, тощо. Тобто, до складу логістичних витрат включають витрати втрачених можливостей. Витрати втрачених можливостей характеризують витрачену вигоду, пов‘язану з тим, що обмежений обсяг ресурсів може бути використаний тільки певним чином, що виключає застосування іншого можливого варіанту, який забезпечує отримання прибутку. Логістичні витрати як сума витрат на управління та реалізацію логістичних процесів в окреслених межах переміщення матеріальних потоків, не виділяються з обліку витрат підприємства. І це ускладнює оцінювання їх рівня, як і оцінювання їх ефективності. Тому важливо визначити критерії (ознаки) класифікації (поділу) логістичних витрат. Традиційно логістичні витрати можна оцінити: · за місцем виникнення; · за носіями витрат; · за аналітичними рахунками витрат; · за фазами логістичного процесу. Місцями виникнення втрат можна вважати місця виконання логістичних функцій: складування матеріалів, транспортування матеріалів, внутрішньозаводське транспортування, складування готових виробів, пакування готових виробів, тощо. Спільне використання ознак місця виникнення та елементів витрат (аналітичних рахунків) дає змогу встановити носії витрат (табл. 2.1). Виділення тих або інших витрат, або групи витрат залежить від виду логістичної системи, завдань управління та оптимізації в конкретних логістичних ланцюгах і каналах. Таблиця 2.1 Перетин носіїв логістичних витрат
Існують декілька принципів ведення логістичного обліку:
Читайте також:
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|