Способи розрахунку ВВП

Валовий внутрішній продукт обчислюють трьома методами:

1) За сумою видатків на придбання товарів та послуг (за видатками – метод кінцевого споживання):

Y = C + I + G + Xn,

де Y – валовий внутрішній продукт;

С – особисті споживчі видатки (витрати домашніх господарств на різноманітні товари і послуги: на хліб, цукор, одяг, побутову техніку, комунальні послуги тощо);

І – валові приватні інвестиції (витрати підприємців на закупівлю машин, устаткування, будівництво, зміну запасів тощо);

G – державні видатки (усі витрати держави, пов’язані з безпосереднім виробництвом товарів та послуг). Трансфертні платежі (виплати безробітним, інвалідам, пенсіонерам) не включаються до складу ВВП;

Хn – чистий експорт, (витрати іноземців, різниця між експортом (товарами та послугами, які виробляються в одній країні і продаються в іншій) та імпортом (товарами і послугами, які купуються певною країною в інших країнах).

2) За сумою доходів, отриманих у процесі виробництва товарів та послуг:

Y = w + R + I + P + A + Tn,

де Y – валовий внутрішній продукт;

w – заробітна плата (грошова винагорода за працю робітників, службовців, а також додаткові виплати на соціальне забезпечення, соціальне страхування тощо);

R – рентні платежі (доходи домашніх господарств від наданих в оренду землі, приміщень тощо);

і – процент (виплати з грошового доходу приватного бізнесу постачальникам грошового капіталу);

Р – прибуток (доход некорпоративного підприємницького сектору і валовий прибуток корпорацій: дивіденди, податок на доходи корпорацій, нерозподілений прибуток корпорацій);

А – амортизаційні відрахування (Амортизація – це відрахування на придбання інвестиційних товарів, які було спожито в процесі виробництва товарів та послуг на протязі поточного року. Ця частина ВВП не витрачається на споживання, як інші види доходів. Вона використовується на заміну зношених на протязі року машин, устаткування та будівель для того, щоб не погіршити вже існуючи умови виробництва);

Тn – непрямі податки (податки на товари і послуги, які встановлюються у вигляді надбавки до ціни виробника: податок на додану вартість, акцизний збір, мито).

Слід враховувати, що відрахування на відновлення спожитого капіталу (А) і непрямі податки на бізнес (Тn) – це два види розподілу ВВП, не пов’язані з виплатою доходу.

Оскільки витрати одних економічних суб’єктів є водночас доходами інших, валовий внутрішній продукт, розрахований за сумою видатків, дорівнює валовому внутрішньому продукту, розрахованому за сумою доходів:

3) Метод доданої вартості (виробничий метод):

ВВП є грошовою оцінкою всіх вироблених товарів і послуг у національній економіці протягом року. При цьому враховується тільки річний обсяг кінцевих товарів і послуг, створених на території певної країни. Для правильного обчислення ВВП необхідно враховувати всі продукти, створені в певному році, але без повторного (подвійного) рахунку.

Виключити повторний рахунок дає змогу додана вартість.

Додану вартість визначають як різницю між обсягом виробленої продукції та поточними витратами на придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, послуг в інших підприємствах. Додана вартість становить ринкову ціну продуктів підприємства за вирахуванням ринкової ціни спожитої сировини і матеріалів, придбаних у постачальників.

Отже, додана вартість — це те, що підприємство виплачує у вигляді відшкодування (оплата праці, прибуток, відсоток) тим, хто працює на підприємстві, тим, хто володіє підприємством, і тим, хто вкладає свій капітал у підприємство.

Додана вартість (ДВ) включає наступні складові:

- Ар - вартість спожитого основного капіталу у вигляді річних амортизаційних відрахувань;

- Оп - оплата праці до сплати податків і будь-яких внесків;

- Пп - прибуток підприємств;

- Впк – відсоток позичкового капіталу;

- Р – рента;

- ПДн - непрямі податки на бізнес.

Загальна сума доданих вартостей, створених усіма підприємствами в країні, є ВВП, тобто ринковою оцінкою всіх вироблених товарів і послуг у суспільстві за рік. Отже, за виробничим методом, або методом доданої вартості, ВВП (ВНП) розраховують як суму ринкової вартості, доданої обробкою в господарських суб'єктах до вартості спожитих товарів і послуг.

ВВП як загальна сума доданих вартостей, створених у суспільстві зазвичай протягом року (ВВПдв), включає такі складові компоненти:

- вартість спожитого основного капіталу (Ар),

- оплата праці робітників і заробітна плата службовців до сплати податків і внесків різних видів (Оп),

- прибуток підприємств (Пп),

- відсоток на позичковий капітал (Впк),

- рента (Р),

- непрямі податки (ПДН):

ВВПдв = Ар + Оп + Пп + Впк + Р+ ПДн, або ВВПдв = ДВ

Отже, ВВП, обчислений за виробничим методом, є валовою доданою вартістю на економічній території країни в цінах виробництва.

На основі показника ВВП розраховується ціла низка інших макроекономічних показників. Важливе місце серед них посідають:

Чистий внутрішній продукт (ЧВП) – валовий внутрішній продукт за вирахуванням амортизації.

Національний доход (НД) – сума факторних доходів, сукупність усіх доходів домогосподарств і підприємців на рівні національної економіки в цілому

(НД = w + R + i + P).

Особистий доход – це отриманий доход, тобто частина національного доходу, до якої не включається: відрахування до пенсійного фонду, на соціальне страхування, податок на прибуток корпорацій. З іншого боку, до особистого доходу входять трансферти, які за своєю сутністю не є заробленим доходом і не враховуються у національному доході.

Доход кінцевого використання, який визначається шляхом відрахування від особистого доходу індивідуальних податків.

Доход кінцевого використання – це доход, що залишається в особистому розпорядженні громадян і використовується ними на споживання та заощадження.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сутність ВВП та ВНП	\|	ВВП та добробут населення

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.