Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Специфіка природознавчих і технічних наук

Проблема співвідношення науки і техніки

План

Тема 13. Наука і техніка

1. Проблема співвідношення науки і техніки.

2. Специфіка природознавчих і технічних наук.

3. Фундаментальні і прикладні дослідження в технічних науках.

Лінійна модель. До 60-х рр. ХХ ст. найбільш поширеною була лінійна модель, що розглядала техніку як простий додаток до природознавчих наук – як прикладну науку. Технічні проблеми розглядалися як більш вузькі, більш специфічні. Але в дійсності наука і техніка становлять різні співтовариства, кожне з яких по-різному усвідомлює свої цілі й систему цінностей. Така спрощена модель технології як прикладної науки, що стверджує лінійний, послідовний перехід від наукового знання до технічного відкриття та інновації, сьогодні більшістю спеціалістів визнана неадекватною.

Еволюційна модель. Процеси розвитку науки і техніки часто розглядаються як автономні, незалежні один від одного, але скоординовані. Наука на деяких стадіях свого розвитку використовує техніку в експериментах, у той же час техніка застосовує наукові результати в якості інструментів для досягнення своїх цілей. У цій моделі наука, техніка і виробництво розглядаються як взаємопов’язані, але самостійні сфери, кожна з котрих має внутрішню логіку розвитку.

Історична модель. Техніка більшу частину своєї історії була мало пов’язана з наукою. Люди робили пристрої, не розуміючи, чому вони так роблять. У той же час природознавство до ХІХ ст. розв’язувало головним чином свої власні завдання, хоча часто відштовхувалось від техніки. Лише після наукової революції XVII ст. наука і техніка поєднались. Але тільки в ХІХ ст. зв’язок між наукою й технікою став плідним, і лише в ХХ ст. наука стала головним джерелом нових видів техніки та технології.

У донауковий період формуються три типи технічних знань: практико-методичні, технологічні і конструктивно-технічні. З другої половини XVIII ст. (після промислової революції) до кінця ХІХ ст. відбувається формування науково-технічних знань на ґрунті використання в інженерній практиці знань природознавчих наук, з’являються перші технічні науки. В середині ХІХ ст. відбувається формування фундаментальних технічних теорій. У кінці ХХ – на початку ХХІ ст. здійснюється інтеграція технічних наук не тільки з природознавчими, але й із суспільними науками. В той же час відбувається подальший процес диференціації технічних, природознавчих і суспільних наук.

Технічні науки нерідко ототожнюються з прикладним природознавством, але в умовах сучасного науково-технічного розвитку таке уявлення не відповідає дійсності. Технічні науки становлять особливий клас науково-технічних дисциплін. Строго кажучи, розподіл на „чисту науку” і ”прикладну науку” не є коректним. Природознавчі й технічні науки можуть розглядатися як з точки зору здобуття нових знань, так і з позиції додатків цих знань до розв’язання окремих конкретних задач, у тому числі – технічних. Слід зазначити, що інженери використовують не стільки готові наукові знання, скільки науковий метод. Крім того, в самих технічних науках поступово формується міцний шар фундаментальних досліджень, які проводяться в інтересах подальшого розвитку техніки.

Сьогодні все більше філософів техніки додержуються думки, що технічні й природознавчі науки повинні розглядатися як рівноправні наукові дисципліни. Технічна наука обслуговує техніку, але перш за все є наукою, яка спрямована на здобуття нового, об’єктивного знання і його розповсюдження. Дослідники-інженери в лабораторіях промислових фірм та корпорацій, учені в технічних університетах і академічних центрах здійснюють наукові прориви й технологічні відкриття.

Технічні та природознавчі науки мають одну і ту ж предметну область, яку досліджують за допомогою технічних приладів під різним кутом зору. У природознавчих науках технічні явища в експериментальному обладнанні відіграють вирішальну роль. Більшість фізичних або хімічних експериментів є штучно утвореними ситуаціями. Об’єкти технічних наук також являють собою своєрідний синтез „природного” і „штучного”. Штучність об’єктів технічних наук полягає в тому, що вони є продуктами свідомої цілеспрямованої людської діяльності. Їх природність виявляється в тому, що всі штучні об’єкти в кінцевому підсумку утворюються з природного матеріалу. Експерименти в природознавчих науках є артефактами, а технічні процеси – видозмінними природними процесами. Здійснення експерименту – це діяльність по виробництву технічних ефектів, котра може розглядатися як частково інженерна, коли конструюють машини, щоб утворити штучні процеси і стани з метою отримати нові наукові знання про природу.

На початку ХХ ст. технічні науки становили складну систему знань різних технічних дисциплін. Деякі базувались безпосередньо на природознавстві (опір матеріалів, гідравліка) і часто розглядались у якості особливої галузі фізики, інші (кінематика механізмів) розвивалися із безпосередньої інженерної практики. Але в кожному випадку інженери і науковці запозичували теоретичні й експериментальні методи науки для їх використання в інженерній діяльності. У ХХ ст. технічні науки, які виросли з практики, досягли якості дійсної науки, ознаками якої є систематична організація знань, опора на експеримент і математизований характер теорій. У технічних науках з’явились фундаментальні дослідження.

Таким чином, природознавчі та технічні науки – рівноправні партнери. Вони тісно пов’язані як в генетичному аспекті, так і в процесах свого функціонування. З природознавчих у технічні були трансльовані перші вихідні теоретичні положення, головні поняття, а також був запозичений сам ідеал науковості, установка на теоретичну організацію науково-технічного знання, на розроблення ідеальних моделей, математизацію. У той же час в технічних науках все запозичене було суттєво трансформовано, в результаті чого виник новий тип організації теоретичного знання. Крім того, технічні науки зі свого боку значною мірою стимулюють розвиток природознавчих наук. Але сьогодні констатація цього стану вже недостатня. Перед сучасною філософією техніки стоїть завдання дослідити глибше і новіше структуру технічного знання й технічних наук, їх функціонування та розвиток.


Читайте також:

  1. Абсолютизація формально-технічних пошуків у мистецтві ХХ ст.
  2. Аналіз службового призначення деталей та конструктивних елементів обладнання харчових виробництві, визначення технічних вимог і норм точності при їх виготовленні
  3. Види влади. Специфіка політичної влади
  4. Визначення ефективності технічних та організаційних нововведень.
  5. Визначення педагогічного спілкування, його специфіка. Структура педагогічного спілкування (етапи).
  6. Визначення технічних норм часу на основні операції
  7. Визначення технічних норм часу на основні операції
  8. Вимірювання параметрів електротехнічних пристроїв.
  9. ВИМОГИ ДО ОГОРОДЖЕНЬ ТА ІНШИХ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ
  10. Відмови технічних об’єктів. Характеристика відмов
  11. Вступ. Історія розвитку ГДС. Вклад вітчизняної науки при створенні теоретичних та технічних основ каротажу
  12. Геодезичні роботи, які виконують при проектуванні та будівництві протиерозійних гідротехнічних споруд




Переглядів: 657

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Системотехнічна діяльність | Теоретичні схеми та абстрактні об’єкти технічної теорії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.005 сек.