• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Визначення ефективності технічних та організаційних нововведень.

Визначення НТП та НТР. Напрями НТП.

Науково-технічний прогрес (НТП) ‑безперервний взаємозумовлений процес одержання і нагромадження наукових знань, їх матеріалізація в елементи техніки, впровадження останньої у виробництво і всі сфери життя.

Для НТП характерні еволюційні та революційні форми вдосконалення технологій, засобів виробництва та продукції.

Еволюційні формиполягають у поліпшенні окремих техніко-експлуатаційних параметрів виробів чи технологій, модернізації обладнання в межах того самого покоління.

Революційні формиполягають у зміни поколінь техніки і продукції.

Науково-технічна революція (НТР)— стрибок у розвитку продуктивних сил суспільства, їх перехід у якісно новий стан на основі докорінних змін в системі наукових знань.

Ознаками НТР на сучасному рівні є:

1) перетворення науки на безпосередню продуктивну силу;

2) прискорення темпів розвитку сучасної науки і техніки;

3) інтеграція багатьох галузей науки, науки і виробництва;

4) якісне перетворення елементів виробництва, предметів праці, самої праці. Напрями НТП поділяються на загальні та пріоритетні.

До загальнихналежать: створення нових і вдосконалення існуючих технологій, засобів праці та продукції, матеріалів а також механізація і автоматизація виробництва.

До пріоритетнихналежать: використання прогресивних технологій, роботів, гнучких автоматизованих систем, обчислювальної техніки, застосування нових матеріалів з заданими властивостями та комплексної автоматизації.

Важливим напрямком розвитку НТП є прискорений розвиток біотехнологій, який сприяє створенню безвідходних технологічних процесів, нарощуванню обсягів виробництва сировини, продовольчих ресурсів.

Розвиток предметів працівідбувається за наступними напрямами:

1) поліпшення якісних характеристик матеріалів мінерального походження з забезпеченням зменшення обсягів їх споживання;

2) застосування легких, міцних й корозійностійких кольорових металів;

3) розширення номенклатури і нарощування обсягів виробництва штучних матеріалів з заданими властивостями.

Організаційний прогресполягає в удосконаленні існуючих та застосуванні нових методів і форм організації виробництва і праці, елементів господарського механізму в усіх ланках управління економікою.

Організація виробництва- певним чином упорядкована й скоординована в часі та просторі система взаємодії провідних елементів виробничого процесу.

Розрізняють локальні та суспільні форми організації виробництва. Локальнімістять: поділ та інтеграцію виробничих процесів усередині підприємства; кооперування окремих виробничих підрозділів; раціональне поєднання всіх елементів процесу виробництва в межах дільниці, цеху, підприємства. До суспільнихвідносять: концентрацію, деконцентрацію, оптимізацію розмірів виробництва в межах галузі; спеціалізацію й кооперування підприємств, конверсія виробництв, розміщення підприємств.

Організація праці— це поєднання працівників у часі і просторі для досягнення найбільшої ефективності трудових процесів за умов конкретно застосовуваної технології та організації виробництва.

До організаційного прогресу також належать: системи управління, планування, фінансування, матеріального стимулювання, матеріально-технічного забезпечення, технічного обслуговування.

Основними напрямками організаційного прогресу є загальносистемний та внутрішньовиробничий ключовими аспектами яких є удосконалення організації виробництва, поліпшення організації праці, раціоналізація елементів господарського механізму.

Загальносистемний організаційний прогресвизначає напрямки для розробки і прийняття високоефективних організаційних рішень внутрішньовиробничого характеру, а локальнийсприяє підвищенню організаційного рівня діяльності більших і складніших виробничо-господарських систем.

Основними тенденціями організаційного прогресу є:

1) прискорення розвитку окремих та посилення взаємозв'язків усіх суспільних форм організації виробництва;

2) посилення безперервності та гнучкості виробництва;

3) розвиток колективної форми організації та оплати праці;

4) раціоналізація організації потоку й використання засобів виробництва та кінцевої продукції на всіх стадіях відтворювального процесу;

5) формування нових типів суспільної комбінації речових і особистісних елементів процесу виробництва, науки та виробництва, виробництва і сфери споживання;

6) удосконалення організації функціонування господарського механізму підприємств;

7) активізація людського чинника через здійснення сучасної кадрової політики.

4. Узагальнюючим показником ефективності будь-якої групи технічних нововведень служить економічний ефект. Ефект- це результат від будь-якого заходу. Результатом від впровадження заходів НТП є: підвищення якості продукції; скорочення часу виробництва і обігу; вивільнення ресурсів тощо.

Ефективність ‑відносна величина, яка характеризує результативність будь-яких затрат.

Сумарний економічний ефектвід реалізації заходів НТП за певний розрахунковий період обчислюється за формулою:

Е_Т=Р_Т-В_Т,

де Р_Т - вартісна оцінка результатів від здійснення заходів НТП за розрахунковий період, грн.; В_Т - вартісна оцінка витрат на здійснення заходів НТП за цей же період, грн.

З урахуванням чинника часу народногосподарський економічний ефект від технічних нововведень дорівнює:

Е_Т=(Р_Т-В_Т,)*е_Т,

де Р_Т , В_Т - вартісна оцінка відповідно результатів і витрат у Т - му році, е – індекс інфляції певного року.

Загальні результати технічних нововведень визначаються як сума основних (Росн) і супровідних (Рсупр) результатів:

РТ=Росн+Рсупр

Основні результати обчислюються за формулами:

а) для засобів тривалого користування:

Р=Ц

б) для нових предметів праці:

де Ц - ціна одиниці продукції, виробленої з використанням нових засобів або предметів праці у t - році, грн., V - обсяг використання нових засобів або предметів праці t - році, шт., W, - продуктивність засобів праці у і - році, C - витрати предметів праці на одиницю продукції у t — році.

До супровідних результатів належать додаткові економічні результати в різних сферах (наприклад, запровадження нових видів транспортних засобів може зумовити додаткову економію на складах завдяки скороченню запасів вантажів), а також включає додаткові економічні результати в різних сферах господарства, і економічну оцінку соціальних і екологічних наслідків від реалізації заходів НТП.

Сумарні витрати на реалізацію заходу НТП за розрахунковий період включають витрати на виробництво В_ВИР і використання продукції. При цьому витрати на виробництво і на використання обчислюються з урахуванням фактору часу:

Вт=

де Сt, - поточні витрати при виробництві продукції у t — році без врахування амортизаційних відрахувань на реновацію; Kt - одноразові витрати при виробництві продукції у t — році, грн.; Lt - залишкова (ліквідаційна) вартість основних фондів, що вибувають у t - році, грн., е- індекс інфляції.

Показник прибутку що залишається в розпорядженні підприємства за рік від виробництва продукції за допомогою нової техніки (наукової організації) визначається:

Пt = Pt-Ct-Bt,

де Pt – виручка від реалізації продукції науково-технічного або виробничо-технічного призначення в році t за ринковими цінами; Ct – собівартість продукції в році t; Bt - загальна сума виплат з балансового прибутку підприємства та податків у році t.

Читайте також:

1. I визначення впливу окремих факторів
2. II. Визначення мети запровадження конкретної ВЕЗ з ураху­ванням її виду.
3. II. Мотивація навчальної діяльності. Визначення теми і мети уроку
4. Ocнoвнi визначення здоров'я
5. Абсолютизація формально-технічних пошуків у мистецтві ХХ ст.
6. Адміністративні методи - це сукупність прийомів, впливів, заснованих на використанні об'єктивних організаційних відносин між людьми та загальноорганізаційних принципів управління.
7. Алгебраїчний спосіб визначення точки беззбитковості
8. Аналіз економічної ефективності капітальних вкладень
9. Аналіз ефективності використання каналів розподілу
10. Аналіз ефективності використання оборотних активів
11. Аналіз ефективності використання основних засобів.
12. Аналіз ефективності діяльності працівників банку

Переглядів: 1037