• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Економічні інтереси: сутність, суб’єкти, класифікація.

Вмінені витрати - це кількість одного товару, якою треба пожертвувати для збільшення виробництва іншого.

Усвідомлення потреб, прагнення задовольняти їх спонукає людину до дії, зумовлює мотиви її поведінки. У реальній дійсності економічні потреби виступають в формі економічних інтересів.

Економічні інтереси – усвідомлення прагнення економічних суб’єктів задовольнити певні потреби, що спонукає їхню господарську діяльність.

Об’єкти економічних інтересів – економічні блага (товари, послуги, інформація).

Суб’єкти економічних інтересів – індивіди, домогосподарства, колективи, держава, суспільство.

Взаємозв’язок потреб та інтересів у тому що економічні інтереси є:

- формою вияву економічних потреб;

- відображають певний рівень та динаміку задоволення економічних потреб;

- спонукають економічні суб’єкти до діяльності для задоволення потреб.

Класифікація економічних інтересів суспільства можлива за різними ознаками:

а) за суб’єктами:

- особисті;

- колективні;

- суспільні.

б) за часом:

- поточні;

- перспективні.

в) за нагальністю та важливістю:

- першочергові;

- другорядні.

г) за об’єктами:

- майнові;

- інтелектуальні;

- фінансові.

д) за ступенем усвідомлення:

- дійсні;

- уявні.

Система економічних інтересів завжди суперечлива, їх єдність досягається двома шляхами поєднання:

1)субординоване підпорядкування одних інтересів іншим;

2)координоване узгодження різнобічних інтересів всіх економічних суб’єктів.

В командній економіці ігнорувались особисті інтереси та підпорядковувались державним шляхом централізованого директивного планування та ідеологічною пропагандою.

Це призвело до зниження мотиваційної поведінки економічних суб’єктів, пригнічення стимулюючої ролі потреб, втрати трудових цінностей, розвитку психології утриманства і економічної залежності від держави.

В сучасній ринковій економіці домінує особистий інтерес споживача, що координує інтереси виробника і держави

5. Взаємодія потреб та інтересів як рушійна сила соціально-економічного прогресу.

Рушійні сили економічного розвитку – взаємодія потреб та інтересів економічних суб’єктів (рис. 1)

Рис. 1. Сутність і зв'язок понять “інтерес” і “мотив”

Потреби у свідомості людини перетворюються на інтерес або мотив спонукальної цільової дії. Мотив від латинського movere означає “приводити в рух”, “штовхати”. Мотив у літературі використовується у значенні усвідомленого спонукання.

Спонукання економічних суб’єктів до певних дій породжує конкретний результат у вигляді задоволення, часткового задоволення або незадоволення потреби, утворюючи, таким чином, логічний ланцюжок активної діяльності (рис. 2)

Читайте також:

1. V. Економічні цикли.
2. Адміністративні, економічні й інституційні методи.
3. Акціонерна власність в економічній системі
4. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
5. Античний Рим: економічні причини розвитку і занепаду
6. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. особливості побудови банківської системи в Україн
7. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
8. Банківська система: сутність, принципи побудови та функції. Особливості побудови банківської системи в Україні.
9. Банківський кредит та його класифікація.
10. Безробіття: сутність, види, соціально – економічні наслідки.
11. Безробіття: суть, причини, форми та соціально-економічні наслідки
12. Блага поділяють на економічні та неекономічні.

Переглядів: 2896