МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів Контакти
Тлумачний словник |
|
|||||||
Власність, її сутність місце і роль в економічній системі.Змішана. Еволюція економічних систем і їх типи. Формаційний та цивілізаційний підходи до типізації суспільства. Єдва основні підходи до класифікації економічної системи: 1) формаційний – розвивається в руслі марксистської традиції з середини ХІХ століття. Ґрунтується на теорії переходу від нижчих до вищих форм суспільно-економічних формацій. Згідно з панівними формами власності, що лежать в основі певних способів виробництва виокремлюють п’ять формацій: - первісно-общинна; - рабовласницька; - феодальна; - капіталістична; - комуністична (нижча її фаза – соціалізм) 2) цивілізаційний – коли еволюція економічних і суспільних систем розглядається у ширших межах – від цивілізації до цивілізації: - доіндустріальна; - індустріальна; - постіндустріальне суспільство. У світовій економічній літературі найпоширеніша класифікація економічних систем за двома ознаками: 1. За формою власності. 2. За механізмом регулювання економіки. Відповідно до цього розрізняють три типи економічних систем: 1.Командна (тоталітарна) Її риси: - державна власність; - державний контроль і регулювання економіки; 2. Ринкова (або капіталізм вільної конкуренції) (на Заході до 30 х років XX ст.) Її риси: - приватна власність; - ринкове саморегулювання економіки. Її риси: - розмаїття типів і форм власності; - поєднання ринкового саморегулювання з державним регулюванням економіки. Особливе місце займає перехідна економіка, що перебуває в стані зміни, переходу від одного типу до іншого. (Україна завершила перехід від командної до змішаної економічної системи). Змішана економічна система сьогодні характерна для абсолютної більшості держав світу. Вона виступає в трьох основних модифікаціях: 1. Лібералізм (американська модель) – багато типів і форм власності та слабке втручання держави в економіку. 2. Дирижизм (японська модель) – активна роль держави в економіці. 3. Соціально – орієнтована економіка (шведська модель), коли велика роль держави в розподілі й перерозподілі доходів і сильний механізм соціального захисту населення. Конституція України проголошує курс нашої держави на побудову соціально-орієнтованої економічної системи. Основою будь-якої економічної системи є відносини власності. Вони об'єктивно складаються між людьми у виробництві з приводу привласнення матеріальних благ і послуг, тому що не можна здійснити процес виробництва без привласнення. Спочатку відносини власності складалися у формі певних історичних звичаїв. З появою держави люди створювали юридичні закони, що закріплювали право власності. Тому власність у юридичному розумінні - це майнові відносини, закріплені в правових нормах. Правові відносини власності закріпляють за певними суб'єктами права володіння, користування й розпорядження майном. Тому юридичне розуміння власності суб'єктивне. Власність в економічному розумінні – це складний комплекс господарських відносин, що об'єктивно складаються між людьми у виробництві з приводу привласнення, використання та економічної реалізації результатів і умов виробництва. Привласнення – це такі відносини між людьми, коли людина ставиться до речі як до своєї. Протилежне привласненню - відчуження. Власність повинна економічно реалізуватися, тобто принести власникові дохід у певній формі. Якщо цього немає, то відносини власності формальні, вона перетворюється в нічийну. Об'єкти власності: засоби виробництва і предмети споживання. Суб'єкти: індивід, колектив, все суспільство в особі держави. Відносини власності складаються безпосередньо в процесі виробництва в момент поєднання речових та особистих факторів виробництва за умови обмеженості ресурсів. Роль відносин власності в тім, що вони становлять основу, ядро економічної системи, основні виробничі відносини тому що: - визначають характер економічної системи; - класову структуру суспільства; - характер поєднання факторів виробництва; - характер відносин розподілу, обміну, споживання; - мету й мотиви розвитку виробництва. Таким чином, власність – це не річ, не відношення людини до речі, а відносини між людьми з приводу речей. Відносини власності розгортаються через всю економічну систему, пронизують всю систему виробничих відносин і проявляються через економічні інтереси. 4. Історичні типи, види та форми власності. Читайте також:
|
||||||||
|