ТЕМА 3.Облік і аналіз у підприємницькій діяльності.

3.1. Принципи відображення інформації про підприємницьку діяльність.

Відображення інформації про підприємницьку діяльність здійснюється у фінансовій звітності. Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Метою складання фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності й фінансовий стан підприємства. Фінансова звітність має задовольнити інтереси користувачів — юридичних і фізичних осіб, яким потрібна інформація про діяльність підприємства для прийняття правильних рішень. Складові річної фінансової звітності: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал. Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України. Квартальна звітність складається тільки з балансу і звіту про фінансові результати. Суб'єкти малого підприємництва та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом кварталу і за рік складають лише спрощену форму звітності з двох форм — балансу і звіту про фінансові результати. Кожна стаття фінансової звітності може наводитись тоді, коли: існує достовірність надходження і вибуття майбутніх економічних вигод; оцінка статті може бути достовірно визначена. Якісні характеристики фінансової звітності: 1. Зрозумілість — доступність для розуміння користувачів, які мають достатні знання у сфері бухгалтерського обліку. Щоб бути зрозумілою користувачам, фінансова звітність має містити відомості про: підприємство; дату звітності й звітний період; валюту звітності та одиниці її виміру; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; виявлені помилки минулих років і пов'язані з ними коригування; переоцінку статей фінансових звітів. 2. Доречність — прогнозування результатів діяльності, виправлення помилок у господарській діяльності. Фінансова звітність має містити тільки доречну інформацію, що дає змогу впливати на прийняття рішень, оцінку минулих і майбутніх подій. 3. Надійність — у інформації, представленій у звітності, не повинно бути суттєвих помилок і викривлень. Надійність забезпечують правдиве подання операцій і подій та перевага сутності над формою. 4. Нейтральність, тобто відображення інформації без мети здійснення впливу на рішення для досягнення бажаного результату. 5. Обачливість (обережність під час розрахунків) — повнота (без пропусків).

Обов'язкові реквізити звітності: дата, на яку приведені основні показники діяльності підприємства; охоплюваний період; валюта. Усі звіти підписуються керівником і головним бухгалтером.

Основні принципи підготовки фінансової звітності: 1) автономність підприємства — підприємство відокремлене від власників; 2) безперервність діяльності — передбачає оцінку активів і пасивів підприємства на подальший період; 3) періодичність — розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу для складання звітності; 4) історична (фактична) собівартість — визначає пріоритет оцінки активів; 5) нарахування та відповідність доходів і витрат — доходи зіставляються з витратами (для отримання цих доходів); 6) повнота висвітлення — фінансова звітність має містити інформацію про фактичні й потенційні наслідки операцій; 7) послідовність — постійне з року в рік застосування обраної облікової політики; 8) обачність — запобігання заниженню оцінки зобов'язань; 9) превалювання змісту над формою;10) єдиний грошовий еквівалент.

Для визначення наявності, відображення руху і використання майна та зобов’язань суб’єкта господарювання, тобто відображення інформації про підприємницьку діяльність, у бухгалтерському обліку використовують вісім прийомів, а саме: Документація – спосіб первинної реєстрації (оформлення документом) господарських операцій. Первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Інвентаризація – перевірка майна і зобов’язань підприємства в натурі і порівняння її даних з даними обліку. Оцінка – спосіб грошового вимірювання господарських операцій (придбання ресурсів, використання виробничих запасів, визначення фінансових результатів тощо). Обчислення собівартості (калькуляція) – визначення вартості (облікової ціни) виробничих запасів, продукції, робіт і послуг підприємця. Рахунок – умовне позначення певного виду майна та зобов’язань підприємства, де відображається їх стан і рух. Подвійний запис – порядок відображення господарських операцій в рахунках. Відповідно до цього кожна господарська операція записується у певному порядку на двох рахунках. Баланс – спосіб підсумкового відображення даних про майно підприємства (актив) та його зобов’язань (пасив) на певну дату. Звітність – упорядкована таблиця узагальнюючих показників, що в концентрованому вигляді відображають результати господарської діяльності підприємства, його виробничий і соціальний розвиток, фінансовий та майновий стан.

Щоб мати інформацію про всі процеси господарської діяльності підприємства, застосовують наступні види господарського обліку: оперативний, статистичний, бухгалтерський, внутрішньогосподарський (управлінський) та податковий.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тестові завдання	\|	Сутність і поняття оперативного, статистичного і бухгалтерського обліку.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.