• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Об’єкт і предмет книгознавства

Проблематика книгознавства

Книгознавство як наука досліджує ряд проблем, пов’язаних з розумінням феномену книги:

1. Книга як складна система. Бібліологія одночасно досліджує і зміст, і матеріальну форму, чого не роблять інші науки.

2. Книга як суспільне явище, що виникає, розвивається й фун­кціонує в суспільстві. Книги немає без суспільства. Воно в особі читачів, авторів, дослідників впливає на книгу вибором певних тем, вимогами досконалого змісту, зручної і якісної матеріальної форми, дешевизни, демократичності книги. Книга, в свою чер­гу, впливає на суспільство — ідеями, втіленими в ній, фактичним матеріалом, своєю формою.

3. Книга в системі засобів масової комунікації. Бібліологія до­сліджує переваги книги порівняно з іншими засобами масової комунікації.

4. Книга, що реально існує в багатогранних проявах: дитяча книга, енциклопедія, художня книга. Тому четверта проблема полягає у виробленні наукових критеріїв, за якими ми класифі­куємо книгу, — типології видань. Створення сучасної типології книги допомагає читачам правильно зорієнтуватися на книжко­вому ринку й вибрати те, що потрібно для дозвілля, навчання, роботи.

Для того, щоб усвідомити зміст книгознавства — єдиної ком­плексної науки — треба визначити її об’єкт, предмет, а також ме­тоди, якими книгознавці досліджують книгу.

Щодо визначення об’єкта книгознавства, то у науковців і досі немає єдиної думки. На перший погляд видається, що об’єктом книгознавства повинна бути книга. Проте книгу, зокрема її зміст (а не явище книги як такої), вивчає багато наук, тому таке тракту­вання непереконливе. Загалом існує декілька підходів до визна­чення об’єкта книгознавства. Різні дослідники:

1. Вивчають книгу як об’єкт книгознавства.

2. Розглядають об’єкт книгознавства як книгу у взаємодії з чи­тачем (тобто книгу як відгук на потреби читача і як фактор впли­ву на читача).

3. Визначають об’єкт книгознавства як систему «Книга — книж­кова справа» (орієнтуючись передусім на підготовку до видання, розповсюдження та використання книги).

4. Розглядають об’єкт книгознавства як систему «Книга О чи­тач», приділяючи основну увагу тому, як книга впливає на чита­ча, а читач — на книгу). Ця точка зору є домінуючою в сьогод­нішніх умовах. Сучасні науковці вважають, що система з такими взаємовпливами відповідає вимогам суспільного характеру кни­гознавства.

5. Аналізують об’єкт книгознавства як систему «Твір О кни­га О читач» (адже один і той самий твір може бути втілений у різних видах видань: збірках, окремих виданнях, зібранні творів тощо).

6. Визначають об’єкт книгознавства як систему «Книга О книжкова справа О читач». Прихильники цієї точки зору під­креслюють, що випуск і розповсюдження книги значною мірою залежить від суспільства, від читача.

Як бачимо, більшість дослідників наголошують на суспіль­ному характері книгознавства, на взаємозв’язках між книгою та читачем, їх взаємовпливах. Таким чином, об’єкт книгознавства

— це твори писемності та друку у зв’язках з діяльністю людей, тими умовами, в яких вони виникають та впливають на громад­ське суспільне життя. Предмет книгознавства (тобто зміст цієї науки) становлять закономірності (причини) виникнення, роз­витку та функціонування книги у взаємодії з читачем.

Читайте також:

1. III. Процедура встановлення категорій об’єктам туристичної інфраструктури
2. А є А, тобто усякий предмет є те, що він є.
3. Абетково-предметний покажчик
4. Аварії на пожежно-вибухонебезпечних об’єктах
5. Аварії на радіаційно небезпечних об’єктах.
6. Аварії на хімічно небезпечних об’єктах.
7. Аварії на хімічно-небезпечних об’єктах та характеристика зон хімічного зараження.
8. Автоматичне і ручне створення об’єктів.
9. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
10. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
11. Активи як об’єкт фінансового менеджменту
12. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.

Переглядів: 3934