Організація і управління геологорозвідувальними процесами

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА УПРАВЛІННЯ ОСНОВНИМ ВИРОБНИЦТВОМ НА ПІДПРИЄМСТВАХ НГК

НАВЧАЛЬНА МЕТА:

ЗНАТИ: етапи підготовки основного виробництва на підприємствах НГК.

ВМІТИ: проектувати підготовку виробництва на підприємствах НГК.

ПРОБЛЕМАТИКА:

1 Організація і управління геологорозвідувальними процесами.

2 Управління спорудженням свердловин.

3 Управління основним виробництвом у видобуванні нафти і газу.

4 Управління процесом спорудження трубопроводів.

Нафтогазовий комплекс охоплює досить широкий перелік різноманітних за характером робіт Це – геологорозвідувальні і бурові роботи, видобування і транспортування нафти і газу, будівельні роботи з спорудження трубопровідних систем. Кожний з названих видів робіт виконується спеціалізованими підприємствами, котрі суттєво відрізняються за характером виробничих процесів. Ця різноманітність визначається насамперед специфікою предмета праці та готовою продукцією. Саме вона впливає на характер виробничих процесів, їх технологію, технічне оформлення та характер виробничих процесів, їх технологію, технічне оформлення та принципи і особливості їх організації та управління.

Геологорозвідувальний процес – це сукупність взаємопов'язаних основних і допоміжних процесів, що виконуються в певному поєднанні та послідовності і які разом забезпечують вирішення кінцевого геологорозвідувального завдання – відкриття та підготовку до експлуатації промислових покладів нафти і газу.

Кожний виробничий процес, що входить до складу геологорозвідувального процесу, пов'язаний з виконанням певної роботи, яка необхідна для вирішення кінцевого геологорозвідувального завдання.

Весь геологорозвідувальний процес залежно від характеру виконуваних робіт, їх детальності та точності оцінки досліджуваних об'єктів поділяють на три етапи: регіональний, пошуковий та розвідувальний.

На першому етапі здійснюються попередні пошуки та виявлення сприятливих в структурно-тектонічному відношенні комплексів щодо можливого нафтогазонагромадження. Результатом робіт етапу є кількісна та якісна оцінка перспектив нафтогазоносності з підрахунком запасів.

На другому етапі здійснюються виявлення та підготовка об'єктів до пошукового буріння та пошуки родовищ і покладів. Роботи даного етапу проводяться комплексом польових геофізичних досліджень та пошуковим бурінням. Основним результатом етапу є підрахунок запасів за категоріями.

На третьому етапі проводиться геологорозвідувальне буріння, яке має на меті визначення основних характеристик родовищ, геометризацію покладів та підготовку родовищ (покладів) до розробки.

Характерними особливостями, спільними для переважної більшості методів розвідки, є розкиданість об'єктів досліджень на значній території, віддаленість від промислових центрів, баз матеріально-технічного постачання та сезонність у їх проведенні, це суттєво впливає на організацію та управління геологорозвідувальними процесами. Особливо це стосується сезонного характеру геологорозвідувальних робіт і частих переїздів геологорозвідувальних партій з однієї ділянки на іншу. В зв'язку з цим в діяльності польових геологорозвідувальних партій чітко виділяються такі періоди (роботи): проектно-кошторисний, організаційний, польовий, ліквідаційний та камеральний. Кожний із названих періодів відрізняється характером виконуваних робіт.

Проектно-кошторисні роботи.Метою даного періоду є розробка проектно-кошторисної документації, що є технічною та організаційною базою виконання робіт. Проектування здійснюється за пооб'єктним принципом. Об'єктами проектування можуть бути родовище, площа, структура, район, дільниця. Допускається проектування і на декілька суміжних об'єктів, але при цьому обов'язково проводиться пооб'єктна розбивка основних техніко-економічних показників.

Проект на проведення робіт включає геологічну і технічну частини. У геологічній частині формулюється цільове завдання, наводиться географо-економічна характеристика об'єкта, аналіз і оцінка проведених робіт і досліджень, геологічна і гідрогеологічна характеристики об'єкта, методика і обсяг робіт, календарний та поетапний план робіт. У виробничо-технічній частині проекту наводиться обґрунтування розміщення партії та баз постачання, обґрунтування вибору апаратури, устаткування, матеріалів і енергії, обґрунтування витрат праці і часу на виконання робіт, використовуваного транспорту, організації побуту і т.п. До проекту обов'язково додається кошторис на проведення робіт з підрахунком витрат по всіх періодах діяльності партії.

У проведенні проектно-кошторисних робіт беруть участь майбутні працівники партії. Складання і затвердження проектно-кошторисної документації повинно бути закінчене до початку календарного року. Початок даного періоду визначається наказом по підприємству, а закінчення – датою затвердження проекту. Тривалість проектно-кошторисного періоду не перевищує 0,8-1,5 місяця. За витратами цей період не перевищує 0,6 % загальної вартості робіт. При цьому головним видом витрат є витрати на заробітну плату.

Залежно від конкретних умов комплекс проектно-кошторисних робіт може здійснюватись і спеціальними проектно-кошторисними групами, але зобов'язковою участю частини майбутніх працівників партії. Всі роботи виконуються на місці постійного перебування партії під загальним керівництвом апарату управління підприємством.

Організаційні роботи.Метою даного періоду є організація партії та створення відповідної матеріально-технічної бази. Початком організаційного періоду є дата підписання наказу про утворення партії і призначення її керівника.

Весь організаційний період поділяють на дві частини: організація на місці постійного базування та організація в польових умовах. Організація на місці постійного базування передбачає: підбір кадрів керівного складу та їх тарифікацію, ознайомлення з завданням, організацію матеріально-технічного забезпечення, організацію перевезення обладнання і персоналу партії до місця проведення робіт, оформлення документів на право проведення робіт, користування радіопередавачами, підбір необхідних картографічних матеріалів.

Організаційний період у полі передбачає: підготовку польової бази розміщення майна, підбір робочої сили і їх навчання, організацію постачання, обслуговування, оформлення фінансування тощо.

Термін закінчення організаційних робіт переважно заздалегідь не встановлюють. Він визначається реальними умовами та реальним обсягом робіт.

За тривалістю організаційний період не перевищує 0,8-1,0 місяця, а за витратами становить 5-6 % загальної вартості робіт партії. Головним видом є витрати на заробітну плату, різні господарські потреби та перевезення вантажів і персоналу партії до місця проведення польових робіт.

Польові роботи.Початком польового періоду вважається день одержання перших польових матеріалів. Польовий період є найскладнішим з точки зору організації і управління виробництвом. Це пов'язано з тим, що для вирішення того чи іншого геологічного завдання використовується цілий комплекс робіт.

Залежно від конкретних умов та складності вирішуваних завдань виробничі процеси, що складають геологорозвідувальний процес, можуть виконуватись послідовно, паралельно-послідовно або паралельно. Тому головною умовою ефективного їх проведення є раціональна організація робіт у часі і просторі. Це особливо важливо для сейсморозвідувальних партій, які мають досить потужний технічний та трудовий потенціал та виконують складний комплекс робіт (топографо-геодезичні, бурові, власне сейсмічні). Правильна організація цих робіт у часі може дати значний економічний ефект за рахунок загального скорочення тривалості робіт. Проблема зводиться до вибору оптимальної форми організації та управління роботою всіх структурних одиниць (загонів, бригад і т.п.). Одним із засобів вирішення проблеми може бути розробка календарних планів роботи кожної структурної одиниці та їх ув'язка між собою залежно від конкретних геологічних та метеорологічних умов (стійкості порід, опадів), методики і технології проведення робіт. Особливо це стосується узгодження роботи бурових та сейсмічних бригад.

Одним з елементів управління польовими роботами є організація контролю за якістю досліджень та польових матеріалів. З цією метою щомісячно складається акт про виконані роботи, де вказується і обсяг робіт, і їх якість. Після закінчення польових робіт адміністрація підприємств організовує остаточну перевірку якості прийнятого матеріалу та ступеня виконання поставленого завдання.

Залежно від конкретних умов тривалість польових робіт складає 6-7 місяців. На цей період припадає і основна вартість робіт, яка досягає до 85 % загальної кошторисної вартості.

Ліквідаційні роботи. Початком ліквідаційних робіт є день, що наступає за днем закінчення польових робіт. За своїм складом та порядком виконання ліквідаційні роботи є своєрідним дзеркальним відображенням організаційних робіт. Вони також поділяються на дві частини – ліквідаційні роботи в полі та ліквідаційні роботи на основній базі.

Ліквідаційні роботи в полі передбачають проведення розрахунків з робітниками, найнятими на місці проведення робіт, організацію перевезення майна та персоналу партії до місця постійного базування, демонтаж тимчасових споруд і будівель або їх консервація і т.п.

Ліквідаційні роботи на місці постійного базування передбачають здачу невикористаних матеріальних цінностей на матеріально-технічні склади підприємства, консервацію обладнання та організацію його ремонту, працевлаштування працівників, які не зайняті на камеральних роботах і т.д.

Загальна тривалість ліквідаційних робіт зазвичай не перевищує 0,6-0,7 місяця, а по витратах на ліквідаційні роботи припадає приблизно 3-4 % загальної кошторисної вартості робіт.

Камеральні роботи.Камеральний період є досить трудомістким і триває декілька місяців. Проводяться ці роботи в осінньо-зимовий час і завершуються складанням геологічного (технічного) звіту. Суть робіт, що виконуються в камеральний період зводиться до детальної повної обробки польових матеріалів. Основна мета – вироблення рекомендацій для проведення наступних робіт. Камеральні роботи дають можливість всебічно вивчити результати всіх польових досліджень, що виконувались партією.

Суть управління камеральними роботами зводиться до розробки графіка їх виконання, в якому передбачаються терміни та виконавці по кожному розділу звіту, та контролю за його виконанням.

Загальна тривалість камеральних робіт досягає 4-4,5 місяців, а витрати – 6-8 % загальної кошторисної вартості робіт. Серед головних витрат даного періоду – заробітна плата, на яку припадає до 80-90 % вартості камеральних робіт. Ця обставина ставить гостро питання про скорочення тривалості камерального періоду і його можна вирішити застосуванням електронно-обчислювальної техніки, яка підвищує точність і надійність результатів та скорочує витрати приблизно на 40 %.

Початок камеральних робіт визначається наказом по підприємству, а закінчення – дата захисту та його здачі в геологічні фонди.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Організація процесу управління підприємством	\|	Управління спорудженням свердловин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.