• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Неокласичний варіант розвитку класичної теорії грошей

Тема 2. Кількісна теорія грошей і сучасний монетаризм

2.1. Класична кількісна теорія грошей, її основні постулати

В процесі розвитку економічної думки виникали такі напрями кількісної теорії грошей: металістична (ототожнення грошового обігу з товарним обміном і стверджування, що золото та срібло вже за своєю природою є грішми; гроші є простим елементом обміну, а резервній функції металевих грошей надає фундаментального значення), номіналістична (полягає в запереченні товарної природи грошей і визначенні їх як умовних знаків, що позбавлені внутрішньої вартості; гроші виникли як продукт погодженості між людьми з метою полегшення обміну або як наслідок законодавчих актів уряду, а вартість грошей не залежить від їх монетарного змісту і визначається лише найменуванням), кількісна (полягає у визначенні співвідношення між наявною грошовою масою та номінальною величиною ринку товарів та послуг).

Найбільш детально вихідні методологічні принципи кількісної теорії грошей були аргументовані відомим теоретиком 17 століття англійським Ученим Д. Юмом в трактаті «Про гроші» (1752). Ідеї Юма продовжували розвиватися представниками класичного (А. Сміт, Д.Рікардо) та неокласичного напрямків кількісної теорії (Дж. Берклі, Дж. Стюарт). Кількісна теорія дістала підтримку представників класичної буржуазної політичної економії, які виявили чітке розуміння походження грошей з товарів і підкреслили зв’язок теорії грошей з трудовою теорією вартості. У зв’язку з чим, А. Сміт називав гроші номінальною мірою вартості, а Рікардо запропонував створити грошову систему, яка б максимально відповідала розвитку економіки.

Неокласичний варіант кількісної теорії знайшов своє обгрунтування в працях американського економіста І.Фішера, який заперечував трудову вартість і виходив з категорії «купівельна спроможність грошей» , яка залежить від таких факторів:

M – кількість готівкових грошей в обігу (статистична);

V – швидкість обігу грошей (середньорічне число разів використання грошової одиниці на придбання необхідних товарів та послуг);

P – середньозважений рівень цін (це індекс цін готових товарів та послуг, виражений стосовно базового річного показника, що дорівнює 1);

Q – кількість товарів (реальний національний продукт або рівень фактичного обсягу виробництва).

Вважаючи, що сума грошей сплачених за товари дорівнює кількості товарів помножених на загальний рівень цін, І. Фішер наводить "рівняння обміну":

MV = SPQ (4)

Основні аспекти "трансакційного варіанту" І. Фішера: у "рівнянні обміну" розглядається динаміка грошових потоків на макрорівні; гроші виступають як засіб обігу та платежу; акцент на об’єктивні засади обігу грошей; у концепції йдеться лише про пропозицію грошей (Ms).

Згодом «трансакційна версія» була доповнена "кембріджською версією" кількісної теорії, представниками якої були А.Маршалл, А.Пігу, Д.Робертсон. А. Пігу акцентує увагу на індивідуальних капіталах і поведінці їх власників, що заставляють окремих суб’єктів тримати в себе певний запас грошей. До "касових залишків" відносять готівкові гроші і залишки на поточних рахунках, тому Пігу визначає кількість грошей як суму касової готівки населення і підприємств, що може бути визначена за формулою:

М = к*Р*Т (5)

М – грошова маса (попит на наявні касові залишки або реальна потреба в грошах);

Р – рівень цін (ціна продукції, що реалізується);

Т – товарна маса (обсяг виробництва);

к – частка річних доходів осіб і фірм, яку вони бажають тримати в грошовій формі (кембріджський коефіцієнт, що показує яка частина фінансових активів зберігається у вигляді грошей).

Основні аспекти "кембріджського варіанту": зосереджена увага на мотивах нагромадження грошей конкретними суб’єктами ринкової економіки (мікрорівень); гроші не тільки засіб обігу, а й збереження та нагромадження; враховується психологічна реакція суб’єктів господарювання щодо використання готівки; центральна проблема – це проблема попиту на гроші.

Читайте також:

1. II варіант
2. III.Цілі розвитку особистості
3. III.Цілі розвитку особистості
4. III.Цілі розвитку особистості
5. IV. ТИМЧАСОВА ВАРТІСТЬ ГРОШЕЙ
6. Iсторiя розвитку геодезичного приладознавства
7. V Потреби та мотиви стимулюють пізнання себе та прагнення до саморозвитку.
8. VІІІ. Проблеми та перспективи розвитку машинобудування.
9. А .Маршалл - основоположник неокласичної теорії.
10. А. В. Петровський виділяє три стадії розвитку особистості в процесі соціалізації: адаптацію, індивідуалізацію і інтеграцію.
11. Агроекологічні проблеми розвитку і шляхи їх розв'язання
12. Аксіоматичний метод у математиці та суть аксіоматичної побудови теорії.

Переглядів: 609